Марія I Анжуйська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія I Анжуйська
угор. Mária
хорв.
Marija
Dei gracia Ungarie, Gallicie, Lodomerie
Mária Thuróczy.jpg
Королева Угорщини
Королева Галичини та Володимирії
Правління 1382-1395
Коронація 1382
Попередник Людовик Угорський
Наступник Сигізмунд I Люксембург
Ядвіґа I
Біографічні дані
Народження 1371(1371)
Смерть 1395(1395)
Буда, Будапешт, Угорщина
пологи
Поховання
Чоловік Сигізмунд I Люксембург
Діти N. of Luxemburg, Prince of Hungary[d]
Династія Анжу
Батько Людовик Угорський
Мати Єлизавета Боснійська
Blason comte fr Anjou.svg
Медіафайли у Вікісховищі?

Марія I Анжуйська (13711395) — королева Угорщини з 1382 і до її смерті 1395 року. Титулярна «королева Галичини і Володимирії» (королева Русі).

Життєпис[ред. | ред. код]

Дочка короля Польщі та Угорщини Людовика I і його другої дружини Єлизавети Боснійської.

Намагаючись зберегти цілість держави, король зробив єдиною спадкоємицею свою старшу доньку Марію, обіцявши її в дружини Сигізмундові І Люксембурзькому. Але слідом за смертю Людовика I 1382 року почалася боротьба за владу — Марія стала королевою Угорщини, а її сестра Ядвіґа I — королевою Польщі. Марія стала королевою Угорщини у віці десяти років, регентом при ній була її мати, королева Єлизавета.

1350 року уклав угоду зі своїм вуєм, Королем Казимиром (підтвердження Вишеградського договору 1338 року[1]). Згідно із цієї угодою Угорщина «відступала свої спадкові права» на Королівство Русі пожиттєво Казимиру, а після його смерті (якщо у нього не буде синів) усі землі Держави Казимира переходять до Людовика І (небожа Казимира), у випадку наявності в Казимира синів, король Угорщини мав виплатити їм зазначену суму і повернути королівство Русі під своє управління.

Оскільки у Казимира не було дітей, то після смерті Казимира його небіж Людовик І успадкував усі землі Держави Казимира (в тому числі і Королівство Руське). Кароль Шайноха стверджував, що мав протевтонські симпатії, як і П'ясти над Віслою.[2]

Зі смертю Людовика І Марія (1382-1387) стала Королевою Галичини і Володимирії (13821387). У 1387 Руське королівство було захоплене Ядвігою, яка проголосила себе Королевою Русі. Марія і її нащадки цього не визнали. Королі Угорщини до 1918 року титулувались королями Русі,  — тоді як королі Польщі панами і володарями. Належність королівства Русі до угорської корони ще у XIV ст. визнавали Папи Римські, а остаточно питання належності мав вирішити Сейм шляхти обох держав, який ніколи не скликався.

У 1385-му Марія вийшла заміж за Сигізмунда I Люксембурзького (13681437) — сина імператора Священної Римської імперії Карла IV. Користуючись тим, що в Угорщині почалась боротьба за трон і королева-мати Єлизавета Боснійська і Марія потрапили у полон до ворожих їм володарів Хорватії, молодша сестра Ядвіґа I, королева Польщі, здійснила раптовий похід до королівства Русі, Львова, де міщани та шляхта присягнули їй на вірність.

Королева Марія померла при пологах разом з дитиною, Угорщина (а також спадкові права на Королівство Галичини і Володимирії) відійшли до її чоловіка.

У грамотах для Галичини (1383—1385 роки), які аналізував Михайло Грушевський, вона титулує себе тільки як угорська королева. Старостою в цей час був Емерик Бебек.[3]

Внутрішня політика стосовно Королівства Русі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів&nbsp: Каменяр, 1998. — 294 с., іл. — С. 44. — ISBN 966-7255-01-8.
  2. Jadwiga a Jagiełło, 13741413. — т. 1. — S. III. (пол.)
  3. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 114.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV.


Попередник
Людовик Угорський
Blason louis II de Hongrie.svg Королева Угорщини
1382-1395
Blason louis II de Hongrie.svg Наступник
Сигізмунд I Люксембург
Попередник
Людовик Угорський
Alex K Halych-Volhynia.svg Королева Галичини та Володимирії
1382-1387
Alex K Halych-Volhynia.svg Наступник
Сигізмунд I Люксембург (титулярний)
Ядвіґа I (фактична)