Красногвардійське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Красногвардійське
COA Krasnohvardiiske, Krasnohvardiiskyi, Crimea.svg FLA Krasnohvardiiske, Krasnohvardiiskyi, Crimea.svg
Герб Красногвардійського Прапор Красногвардійського
Автостанція «Красногвардійське». 2015 р.
Автостанція «Красногвардійське». 2015 р.
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Красногвардійський район
Рада Красногвардійська селищна рада
Код КОАТУУ: 0122055100
Облікова картка Красногвардійське 
Основні дані
Статус від 1957 року
Площа  км²
Населення 10 779 (на 2014 рік)[1]
Поштовий індекс 97000
Телефонний код +380 6556
Географічні координати 45°29′41″ пн. ш. 34°17′41″ сх. д. / 45.49472° пн. ш. 34.29472° сх. д. / 45.49472; 34.29472Координати: 45°29′41″ пн. ш. 34°17′41″ сх. д. / 45.49472° пн. ш. 34.29472° сх. д. / 45.49472; 34.29472
Висота над рівнем моря 46 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Урожайна
До обл. центру:
 - залізницею: 66 км
 - автошляхами: 69,5 км
Селищна влада
Адреса 97000, смт. Красногвардійське, вул. Советська, 3
Голова селищної ради Козицький Віктор Йосипович
Карта
Красногвардійське (Україна)
Красногвардійське
Красногвардійське
Красногвардійське (Автономна Республіка Крим)
Красногвардійське
Красногвардійське

Красногварді́йське (до 1945 р. Курма́н-Кемельчі́, крим. Qurman, рос. Красногвардейское) — селище міського типу1957 року) в Україні, в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим, адміністративний центр району.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Розташоване в центральній частині степового Криму, за 66 км від Сімферополя. На території селища є залізнична станція Урожайна.

Через Красногвардійське проходить автодорога E105 Сімферополь—Харків. Є автостанція приміського сполучення.

Історична назва, змінена в 1944 р. після депортації кримських татар, Курман-Кемельчі. Селище розташоване на магістральній залізниці Севастополь—Сімферополь—Мелітополь, що зв'язує Крим з континентом.

Динаміка чисельності населення[ред.ред. код]

  • 1805 рік — 48 осіб (усі кримські татари)
  • 1926 рік — 811 осіб (617 росіян, 74 євреїв, 61 німець, 24 українця, 8 вірменів, 5 кримських татар, 5 греків).
  • 1939 рік — 1 754 осіб.
  • 1989 рік — 11 574 осіб.
  • 2001 рік — 11 168 осіб.
  • 2006 рік — 10 700 осіб, з яких 58% — росіяни, 24,9% — українці, 16,6% — кримські татари та інші.

Історія[ред.ред. код]

Храм поблизу автостанції. Красногвардійське. 2015 р.
Красногвардійське. Школа. 2016 р.

На початку 60-х рр. XIX ст. село Курман-Кемельчи входило до складу Перекопського району. У 18741875 поряд з селом була проведена Лозово-севастопольська залізниця, побудована станція. Населений пункт став швидко розростатися.

У 1900 р. тут було відкрите однокласне земське училище.

У 1918 р. встановлена радянська влада.

У 1923 р. Курман-Кемельчи увійшов до складу Джанкойського району, а з 1930 — до складу Біюк-Онларського району.

З 1935 р. селище стало центром новоствореного Тельманського району.

У 19411944 рр. селище перебувало під німецькою окупацією.

Селище внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[2].

Економіка[ред.ред. код]

Основні підприємства: ОАТП «Красноногвардійський маслобойний завод», завод продтоварів, ОАТП «Красногвардійська друкарня», Урожайненський комбінат хлібопродуктів, хлібокомбінат.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

У селищі працюють дві загальноосвітні школи, професійно-технічне училище; 2 будинки культури, 2 бібліотеки, музична школа, центр дитячої та юнацької творчості, ДЮСШ; центральна районна лікарня, притулок. Є музей, два відділення банку; парк. Діють 3 релігійні общини.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування

Посилання[ред.ред. код]