Кірасирський Його Величності лейб-гвардії полк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лейб-гвардії Кірасирський Його Величності полк
LG kirasir polk.jpg
Полковий нагрудний знак
На службі 1702 - 1918
Країна Росія
Роль Важка кавалерія
Чисельність полк
У складі 1-ша гвардійська кавалерійська дивізія (Гвардійський корпус, Петербурзький ВО)
Гарнізон/Штаб Царське Село

Commons-logo.svg Кірасирський Його Величності лейб-гвардії полк у Вікісховищі
Повсякденна форма одягу полку, 1910 рік

Лейб-гвардії Кірасирський Його Величності полк (Жовті чи Царскосільські кірасири) — полк важкої кавалерії (військова частина) Російської імператорської армії.

Старшинство: 21.06.1702 року, за Молодою Гвардією з 1813 року, за Старою Гвардією з 1831 року.

Полкове свято — 21 червня, у день Святого Юліана.

Дислокація: Царське Село.

Історія[ред. | ред. код]

В імператорській армії[ред. | ред. код]

  • 11 грудня 1700 — Указ про формування полку.
  • Весна 1701 — сформовано Драгунський Фузілерний князя Микити Федоровича Мещерського полк (10-ротного складу).
  • Весна 1702 — перейменовано на Драгунський князя Григорія Волконського полк.
  • 1704 — сформована 11-та гренадерська рота.
  • 10 березня 1708 — Ярославський драгунський полк.
  • 23 січня 1709 — Гренадерська рота відрахована на сформування кінногренадерського полку («від кавалерії гренадерського Андрія Кропотова полку»).
  • 10 травня 1725 — Гренадерська рота повертається в полк, замість неї вислано драгунську.
  • 16 лютого 1727 — Новгородський драгунський полк.
  • 6 листопада 1727 — Ярославський драгунський полк (комплектувався дворянами Ярославської губернії).
  • 8 лютого 1728 — переформовано у 9 драгунських і 1 гренадерську роту.
  • 29 жовтня 1731 — Гренадерську роту скасовано, на заміну сформовано драгунську, а гренадери розподілені по 10 чоловік на роту.
  • 1 листопада 1732 — 3-й кірасирський полк.
  • 21 червня 1733 — Бевернський кірасирський полк (на честь призначеного шефа Принца Антона-Ульріха Брауншвейг-Бевернського).
  • 15 червня 1738 — Брауншвейгський кірасирський полк.
  • 31 січня 1742 — Кірасирський Його Королівської Високості Герцога Гольштейн-Готторпського полк.
  • 4 грудня 1742 — Кірасирський Й. І. В. Государя Великого Князя Петра Федоровича полк.
  • 30 березня 1756 — переформовано у 5 ескадронів (по 2 роти в кожному).
  • 27 грудня 1761 — Лейб-Кірасирський Його Величності полк.
  • 4 липня 1762 — Лейб-Кірасирський Його Високості Спадкоємця Цісаревича й Великого Князя Павла Петровича полк.
  • 24 жовтня 1775 — додано шостий ескадрон розформованого Київського кірасирського полку.
  • 1787 — відраховано 150 кірасирів на формування Жандармського і Кірасирського полків Гатчинських військ.
  • 17 листопада 1796 — Лейб-Кірасирський Його Величності полк.
  • 13 червня 1806 — Один ескадрон виділено на формування Фінляндського драгунського полку.
  • 12 жовтня 1811 — виділено частину на формування Астраханського кірасирського полку.
  • 1812 — брав участь у Вітчизняній війні, у битвах під Вітебськом, Смоленськом, Вязьмою, Красним, Оршею та Борисовом. На Бородинському полі кілька разів контратакував неприятеля в районі Семенівських висот, а шеф полку полковник Будберг був поранений ядром у правую ногу.
  • 27 грудня 1812 — переформовано у 6 чинних і 1 резервний ескадрон.
  • 1813 — брав участь у закордонних походах, у битвах під Люценом, Бауценом, Кенігштейном, Кульмом, Лейпцигом, Брієнном, Арсі-сюр-Об, Фер-Шампенуаз. Завершив війну в Парижі.
  • 13 квітня 1813 — за мужність і хоробрість, проявлені у війну 1812 року, причислено до Молодої Гвардії та перейменовано на лейб-гвардії Кірасирський полк.
  • 7 грудня 1817 — уродженці західних губерній відраховані на формування лейб-гвардії Подільського кірасирського полку на правах і перевагах Старої Гвардії.
  • 21 березня 1823 — в полку встановлено руду масть коней.
  • 25 червня 1831 — після прийняття шефства імператором Миколою I полку надано права Старої Гвардії. Названо лейб-гвардії Кірасирським Його Величності полком.
  • 22 серпня 1831 — приєднано лейб-гвардії Подільський кірасирський полк (за винятком 7 офіцерів та 114 кірасирів, що поступили в лейб-гвардії Уланський Й. І. В. Великого Князя Михайла Павловича полк). Полк приведено у шестиескадронний склад.
200-річчя лейб-гвардії Кірасирського Його Величності полку. Прощання зі штандартом. Царське Село, 1902 рік.
  • 30 липня 1904 — до списків полку зарахований Й. І. В. Спадкоємець Цісаревич і Великий Князь Олексій Миколайович.
  • 1905 — зведений дивізіон полку брав участь у придушенні заворушень у Прибалтійському краї.
  • 1910 — сформовано дивізійну кінно-кулеметну команду.
  • 18 липня 1914 — полк виступив для приєднання до 1-ї армії.
  • 28 липня 1914 — перша бойова сутичка з німецькими військами під час розвідки силами 3-го і 4-го ескадронів (поранений унтер-офіцер Гровбля, вбитий кірасир Ударов).
  • 3 серпня — 8 вересня 1914 — брав участь у Східно-Прусській операції.
  • 30 серпня 1914 — прикриваючи відхід IV АК, гвардійська кірасирська бригада затримала наступ німецького I АК, який виходив у тил російських військ.
  • 4 березня 1917 — 1-й гвардійський кірасирський полк.
  • 8 червня 1917 — Гвардії Подільський кірасирський полк.
  • 22 липня 1917 — охороняючи залізничну станцію Київ, вступив у сутичку з українським полком Богдана Хмельницького.
  • Брав участь у придушенні бунту 2-го Українського полку імені гетьмана Полуботка, який захопив центр Києва.
  • 10 грудня 1917 — полк розпущено в селі Святошині під Києвом через небажання українізуватись.

У Білому русі[ред. | ред. код]

Митрофан Греков. «Атака лейб-гвардії Кірасирського Його Величності полку у 1813 році», 1911
  • 30 грудня 1918 — кірасири зведені у 3-й ескадрон зведеного полку Кірасирської дивізії (лейб-ескадрон лейб-гвардії Кірасирського Його Величності полку) в Кримсько-Азовській армії під командуванням штабс-ротмістра фон Віка.
  • 19 січня 1919 — перша бойова задача відновленого ескадрону.
  • 7 березня 1919 — командування ескадроном приймає штабс-ротмістр князь Черкасський.
  • 25 березня — 9 квітня 1919 — веде ар'єргардні бої, прикриваючи частини, що відходять від Сиваша.
  • 14 квітня 1919 — брав участь у кінній атаці поблизу станції Владиславівка.
  • 12 травня 1919 — 3-й ескадрон зведеного полку Гвардійської Кірасирської дивізії.
  • 5-17 червня 1919 — брав участь у звільненні Криму.
  • 4 липня 1919 — до полку приєднується 2-й ескадрон лейб-кірасир Його Величності під командуванням штабс-ротмістра Сафонова.
  • 25 липня 1919 — зведений полк Гвардійської кірасирської дивізії перейменовано на 1-й Гвардійський зведений Кірасирський, напівескадрони кірасирів Його Величності виділені в дивізіон на чолі з полковником Петровським.
  • 24 вересня 1919 — у дивізіон включено 3-й добровольчий ескадрон на чолі зі штабс-ротмістром Доленга-Ковалевським. Лейб-ескадрон відведено в тил на відпочинок.
  • 10 лютого 1920 — розформовано 3-й ескадрон.
  • 17 лютого 1920 — зведений ескадрон дивізіону зазнав великих втрат в бою з кіннотою Будьонного поблизу станції Єгорликська.
  • 14 березня 1920 — у складі дивізії Барбовича евакуйований з Новоросійська на транспорті «Аю-Даг».
  • Квітень 1920 — ескадрони полку увійшли до складу Гвардійського кавалерійського полку 1-ї кавалерійської дивізії Збройних Сил Півдня Росії (3-й Кірасирський Його Величності ескадрон).
  • Травень 1920 — охоронна служба на Сиваші.
  • Середина червня 1920 — охорона річки Дніпро в районі Каховки.
  • 29 жовтня 1920 — останній ар'єргардний бій в районі хутора Уржин. Відірвавшись від противника, полк уходить на Сімферополь, Алушту і Ялту.
  • 2 листопада 1920 — у складі полку евакуйований з Ялти на транспорті «Крим».

Шефи полку[ред. | ред. код]

Микола II у формі лейб-гвардії Кірасирського Його Величності полку

Другі шефи[ред. | ред. код]

Командири полку[ред. | ред. код]

Бойові відзнаки[ред. | ред. код]

  1. Георгіївський штандарт з написами: «За відзнаку під час ураження й вигнання неприятеля з меж Росії 1812 року» й дати: «1702—1902», з Андріївською ювілейною стрічкою. Подаровано 13 квітня 1813 року; Вища грамота 7 грудня 1867 року; Вищий наказ 21 червня 1902 року.
  2. 22 Георгіївські труби, з написом: «Лейб-Гвардії Кірасирському полку за відмінні подвиги, здійснені в достопам'ятну кампанію, благополучно завершену 1814 року». Подаровані 30 серпня 1814 року.
  3. 22 срібні сигнальні труби, з написом: «Л.-Гв. Подільському Кірасирському полку». Подаровані лейб-гвардії Подільському кірасирському полку 24 липня 1830 року; передані при об'єднанні з лейб-гвардії Кірасирським Його Величності полком 22 серпня 1831 року.
  4. Срібні литаври з вензелями польського короля Станіслава Серпня та зображенням державного герба. Литаври ці відбиті у поляків 1784 року, були видані лейб-гвардії Подільському кірасирському полку 1829 року з Санкт-Петербурзького Арсеналу. 1833 року здані в арсенал Санкт-Петербурзької фортеці, а 27 червня 1860 року видані лейб-гвардії Кірасирському Його Величності полку, замість литавр, що належали лейб-гвардії Кірасирському полку й були здані на зберігання у Санкт-Петербурзький окружний артилерійський склад.

Відомі люди, які служили в полку[ред. | ред. код]

Полковий храм[ред. | ред. код]

Юліанівська церква у Царському Селі.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]