Лукашівка (Зорівська сільська громада)
село Лукашівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Золотоніський район |
Тер. громада | Зорівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA71040110050064474 |
Облікова картка | Село на сайті ВРУ |
Основні дані | |
Засноване | друга чверть 18 століття |
Перша згадка | 1732 рік |
Населення | 398 (на 2001 рік) |
Площа | 1,55 км² |
Поштовий індекс | 19745 |
Телефонний код | +380 4737 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°46′33″ пн. ш. 32°14′12″ сх. д. / 49.77583° пн. ш. 32.23667° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
115 м |
Водойми | річка Кропивна |
Відстань до обласного центру |
39,1 (фізична) км[1] |
Відстань до районного центру |
24 км |
Найближча залізнична станція | Привітне |
Відстань до залізничної станції |
5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Зорівка |
Карта | |
Мапа | |
|
Лукаші́вка — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Зорівської сільської громади. Населення — 398 чоловік (на 2001 рік).
Село розташоване на річці Кропивна за 20 км на північний схід від райцентру — міста Золотоноша та за 5 км від залізничним зупинним пунктом Привітне, а за 11 км — від станції Пальміра, де курсують приміські поїзди сполученням Гребінка — Шевченко (через Черкаси).
Село засновано в другій чверті XVIII століття полковим осавулом Лукою (Лукашем) Вагилевичем. Імовірно, звідси й назва — Лукашівка.
Перша писемна згадка датується 1732 роком як «Слобідка Лукашівка» — в Універсалі Данила Апостола. В «Описі Київського намісництва — 70-80 рр.» — 331 мешканець.
Село є на мапі 1816 року.[2]
У 1885 році в селі проживало 821 чоловік, було 163 садиби. У 1879 році відкрито земську школу.
У роки радянсько-німецької війни 198 мешканців села воювали на фронтах, 89 із них загинули, а 64 нагороджені бойовими орденами й медалями. На честь загиблих встановлено обеліск Слави.
Після 1945 року приєднано Тлеущина[3] (Травущино[4])
У 1950 році колгоспи ім. Молотова (с. Лукашівка) та «Перемога» (с. Хрущівка) об'єдналися в одне колективне господарство «Перемога». Колгосп мав в користуванні 2,9 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2,8 тисяч га орної землі, спеціалізувався на виробництві зерна і молока.
Станом на 1972 рік в селі мешкало 724 чоловіка, працювали початкова школа, бібліотека з фондом 5,1 тисяч книг, клуб на 100 місць, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла й садок, відділення зв'язку, три крамниці, ветеринарна дільниця.
На території села збереглася оригінальна пам'ятка дерев'яної архітектури — Михайлівська церква.[5][6][7]
В селі народився Сукач Микола Архипович — Герой Радянського Союзу. Його ім'ям названо одну з вулиць села.
- ↑ maps.vlasenko.net [Архівовано 25 серпня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Подробная карта Российской Империи и близлежащих заграничных владений. Столистовая карта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
- ↑ Трехверстовка Черкасской области. Военно-топографическая карта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
- ↑ Карта РККА M-36 (В). Кировоградская, Черкасская и Киевская области. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 616 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 476 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
\