Новоторецьке (Добропільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Новоторецьке
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Добропільський район
Громада Шахівська сільська громада
Код КОАТУУ 1422086601
Облікова картка Новоторецьке 
Основні дані
Населення 520 осіб
Поштовий індекс 85052
Телефонний код +380 6277
Географічні дані
Географічні координати 48°24′12″ пн. ш. 37°19′33″ сх. д. / 48.40333° пн. ш. 37.32583° сх. д. / 48.40333; 37.32583Координати: 48°24′12″ пн. ш. 37°19′33″ сх. д. / 48.40333° пн. ш. 37.32583° сх. д. / 48.40333; 37.32583
Середня висота
над рівнем моря
136 м
Водойми р. Казенний Торець
Відстань до
обласного центру
42,7 км
Відстань до
районного центру
30,6 км
Найближча залізнична станція Мерцалове
Відстань до
залізничної станції
20 км
Місцева влада
Адреса ради 85052, Донецька обл., Добропільський р-н, с. Новоторецьке, вул. Гагаріна, 18, 5-32-3-19
Карта
Новоторецьке. Карта розташування: Україна
Новоторецьке
Новоторецьке
Новоторецьке. Карта розташування: Донецька область
Новоторецьке
Новоторецьке

Новоторе́цьке (до 1919 року Олено-Катеринівка, у 1919—1965 роках — Червоне) — село в Україні, в Шахівській сільській територіальній громаді Добропільського району Донецької області. Розташоване на березі Казенного Торця, за 35 км на південний схід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Мерцалове. Дворів — 234. Населення — 587 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Заснування[ред. | ред. код]

За переказами, на початку 17 століття тут був козацький хутір. Запорізькі козаки заснували його як сторожовий пост, з якого вони слідкували за переміщенням татар. Хутір розкинувся на березі річки Казенний Торець, а сторожовий пост на пагорбі протилежного берега річки.

Російська імперія[ред. | ред. код]

За часів царювання Петра поселення отримало назву Олено-Катериновка. Через село проходив Бахмутський шлях яким чумаки возили сіль. Донині не забуті імена чумаків, які загинули і поховані біля села. Про це свідчать назви могил: «Грицькова могила», «Микишкин яр», «Дурний яр», який був дуже поганий до переїзду.

Після ліквідації Запорізької Січі частина козаків покинули село. А село було подаровано поміщику Коптєву і отримала назву Коптіве. У 1911 р. в селі збудована земська школа.

Революція 1917–1922[ред. | ред. код]

Радянська влада встановлена ​​в грудні 1917 року. У 1919 році організований комнезам, першим головою якого був Н. І. Кордюков (згодом звірячому замучений білогвардійцями). У 1919 році село перейменоване на с. Красне.

Біля Новоторецького відбувся бій загонів Криворіжжя, Сергіївки та Святогорівки.

УРСР[ред. | ред. код]

У роки колективізації багато хазяйновитих селян було розкуркулено. Відлучених від господарств уже не висилали до Сибіру, бо й тут потрібні були робочі руки.

Голодомор[ред. | ред. код]

 Ситник Віра Олексіївна 1931 року народження с. Новоторецьке
 Які були причини голоду ? 
 Ой, дитино, воно одне к одному!
 Хто забирав зерно ?
 А хто його знае? Прийшли й забрали .
 Коли почали помирати?
 Як виснажились так і пухли й помирали.
 Чи можно щось купити?
 Мама в с Чапліно ходила там краще було.
 Де хоронили померлих від голоду ?
 Хто і де незнаю. Та й ховать ні в чому було. Так ото кидали і все.
 Чи відомі місця захороннення померлих від голоду в селі?
 Ну на кладовищі! Мабуть там воно у нас старе.[1]
 

У 1930 в селі Красне проведена колективізація.

ВВВ[ред. | ред. код]

У 1941 році селяни зібрали багатий урожай. Але до приходу окупаційних військ майже все зерно за наказом керівництва було знищено.

У боротьбі проти німецько-нацистських загарбників у роки Німецько-радянської війни брали участь 285 жителів села, з них 138 відзначені орденами і медалями, 124 віддали життя за Радянську Батьківщину.

Післявоєнна доба[ред. | ред. код]

У 1948 році ним і воїнам, загиблим при звільненні Новоторецьке від гітлерівців, встановлено пам'ятник.

У 1962 р після ліквідації Добропільського району, село Красне перейменували в с. Новоторецьке. У 60-80 роки на території села була розташована центральна садиба колгоспу «Зоря».

Незалежна Україна[ред. | ред. код]

17 липня 2016 року в селі пройшли перші вибори старости с. Новоторецьке який повинен був представляти жителів колишнього Новоторецької ради, в виконкомі Шаховської територіальної громади, с. Новоторецьке (дільниця №140235, села Новоторецьке, Коптєве, Бойківка) – з 2 кандидатів перемогу отримав Махниборода Андрій Сергійович.[2]


27 липня 2015 року в село ввійшло до складу новоствореної Шахівської сільської громади.

Новоторецька ЗОШ І—ІІІ ступенів[ред. | ред. код]

У 1911 р. школа прийняла перших учнів Краснянська (Новоторецька) школа, яку відкрило земство. Першим учителем був А. Г. Галкін. У 1917 р. школа була закрита і відновила свою роботу тільки 1925 р. як початкова. В 1930 р. вона реорганізована в семирічну. У 1957 р. школа стала середньою. Школа закрита 2007 р.

Персоналії[ред. | ред. код]

  • Ферапонт Кордюков і Григорій Новиков — жителі села, за часів царської Росії повні кавалери «Георгієвського хреста»
  • А. П. Царьов — академік Московської сільськогосподарської академії.

Жертви сталінських репресій[ред. | ред. код]

  • Данченко (Донченко) Марія Кузьмівна, 1920 року народження, с. Селидівка Селидівського району Донецької області, українка, освіта вища, безпартійна. Проживала: с. Красне
  • Курдюков Володимир Юхимович, 1900 року народження, с. Красне Добропільського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Постишеве Донецької області, сел. Чубаря, вул. Жовтнева, буд.№ 50. Юрисконсульт «Доннархарчу». Заарештований 29 липня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок приведено до виконання 2 лютого 1938 року у м. Сталіно (м. Донецьк). Реабілітований у 1957 році.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Голодомор в Донбасі», «Народний біль» м. Добропілля, Добропільський район
  2. http://decentralization.gov.ua/news/item/id/2862

Джерела[ред. | ред. код]

  • http://ukrssr.ru/Donezkaja.obl/Dobropolxskij.rajon/Novotoreckoe.html
  • Слава і воля Доброго Поля: Історія та сьогодення. – Донецьк: Каштан, 2010.- 160с., 16 іл.  Книга підготована працівниками райдержадміністрації та журналістами міськрайонної газети «Новий шлях».
  • Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди / В. В. Подолян. — Донецьк: Престиж-party, 2009. — 367