Великоолександрівка (Васильківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Великоолександрівка
Будинок культури
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Васильківський район
Громада Васильківська селищна громада
Код КОАТУУ 1220782201
Облікова картка Великоолександрівка 
Locator Dot2.gif
Розташування села Великоолександрівка
Основні дані
Засноване 1776
Населення 2 057
Територія 9,74 км²
Густота населення 211 осіб/км²
Поштовий індекс 52610
Телефонний код +380 5639
Географічні дані
Географічні координати 48°22′17″ пн. ш. 35°54′51″ сх. д. / 48.37139° пн. ш. 35.91417° сх. д. / 48.37139; 35.91417Координати: 48°22′17″ пн. ш. 35°54′51″ сх. д. / 48.37139° пн. ш. 35.91417° сх. д. / 48.37139; 35.91417
Середня висота
над рівнем моря
71 м
Водойми р. Вовча
Відстань до
обласного центру
64 км
Відстань до
районного центру
15 км
Найближча залізнична станція Улянівка
Відстань до
залізничної станції
20 км
Місцева влада
Адреса ради с. Великоолександрівка, вул. Леніна, 32, тел. 9-81-67
Сільський голова Недокус Петро Іванович
Карта
Великоолександрівка is located in Україна
Великоолександрівка
Великоолександрівка
Великоолександрівка is located in Дніпропетровська область
Великоолександрівка
Великоолександрівка

Великоолекса́ндрівка (до 1964 року — Олександрівка) — село в Україні, у Васильківській селищній територіальній громаді Васильківського району Дніпропетровської області. Центр Великоолександрівської сільської ради. Населення становить 2057 осіб.

Розташування і рельєф[ред.ред. код]

Розташоване на півночі Васильківського району Дніпропетровської області на правому березі річки Вовчої в межах Придніпровської низовини. Середня висота над рівнем моря - 70-75 м.

Поблизу села є невеликі лісові насадження.

Сусідні населені пункти: Троїцьке Павлоградського району (півн.-зах.), Левадки Павлоградського району (півн.-сх.), Первомайське (півд.), Воскресенівка (півд.-сх.).

Селом проходить автошлях Т 0408 Павлоград - Васильківка - Новомиколаївка - Оріхів - Токмак.

Історія[ред.ред. код]

На місці сучасної Великоолександрівки на початку XVIII століття був зимівник запорізького старшини Олександра Шпака, - Шпаківка, яка відносилася до земель Самарської паланки Запорозької Січі.

За розпорядженням Азовської губернської канцелярії у 1776 році у Шпаківці була створена військова слобода Олександрівка. Родючі землі, багата на рибу річка, чумацькі шляхи, що проходили через село, приваблювали сюди нових поселенців. Число жителів Олександрівни швидко зростало. У 1791 році тут проживав 691 чоловік. Вони займалися хліборобством, тваринництвом і рибальством.

У 1857 році населення слободи було віднесено до розряду державних селян.

Станом на 1886 рік у селі Добровільської волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії мешкало 755 осіб, налічувалось 148 дворів[1].

Перша половина ХХ сторіччя[ред.ред. код]

Під час земельної реформи на початку ХХ сторіччя, царський уряд розпочав роздачу земель. Так, у 19071910 роках біля Олександрівки виникли хутори Вишневий, Дмитренків, Очеретуватий, Бровки, Бовківський та інші. Частина олександрівських селян переселилась на Саратовщину, де в Озинському повіті виникло село Новоолександрівка.

У 1913 році населення Олександрівки становило 8757 чоловік. Тут було 10 млинів — 8 вітряків і 2 водяні млини, які виробляли продукцію для власних потреб і на ринок. Хліб вивозився в Павлоград, Васильківку та інші навколишні населені пункти. В селі були розміщені волосне правління, земська поштова станція, медпункт.

Переважна більшість населення Олександрівки була неписьменною. В 1894 році тут почала працювати церковнопарафіальна школа, в якій навчалося 87 дітей 3. У 1911 році відкрилися 2 земські початкові школи, в яких навчалися 125 дітей і працювали 9 учителів.

Після жовтневого перевороту в Петербурзі 7 листопада 1917 року було створено волосний революційний комітет на чолі з представником Павлоградського повітового комітету більшовиків який почав відбір земель і хліба у селян.

Але вже у квітні 1918 року село зайняли австро-німецькі війська, які підтримували Центральну раду.

У жовтні 1918 року владу в селі захопила Червона Армія, проте їх влада в селі протрималась до червня 1919 року, коли село зайняли війська Антона Денікіна. 30 грудня 1919 року Червона Армія остаточно захопила село, почалося встановлення радянської влади.

Під час колективізації у 19201930 роках в Олексадрівці створювалися сільськогосподарські артілі, комуни та колгоспи.

У 1940 році в селі були збудовані лікарня, амбулаторія, аптека, 3 школи, сільський клуб.

Друга світова війна[ред.ред. код]

Село окуповане німецькими військами у жовтні 1941 року. Визволене 18 вересня 1943 року.

50—60 роки XX століття[ред.ред. код]

У 1950 році відбулося укрупнення колгоспів, створено один великий колгосп на базі трьох — ім. Карла Маркса (з 1964 року — ім. Мічуріна).

У 1964 році село перейменоване у Великоолександрівку.

Також в ті часи в селі була середня, восьмирічна та 2 початкові школи, лікарня, амбулаторія і аптека, будинок культури, бібліотека, декілька магазинів.

У 1982 році відкрито музей історії села.

Господарство, побут[ред.ред. код]

Село частково газифіковане. Працюють декілька фермерських господарств.

У Великоолександрівці є середня загальносвітня школа І-ІІІ ступенів, медична амбулаторія, бібліотека, клуб.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.