Києво-Братський монастир
| Києво-Братський монастир | |
|---|---|
|
| |
| 50°27′56″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. / 50.46555555558377648° пн. ш. 30.52055555558377975° сх. д.Координати: 50°27′56″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. / 50.46555555558377648° пн. ш. 30.52055555558377975° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Київ |
| Архітектор | Старцев Йосип Дмитрович |
| Дата будівництва | століття |
  Києво-Братський монастир Києво-Братський монастир (Україна) | |
 Brotherhood Monastery на Вікісховищі | |
Києво-Братський Богоявленський монастир — колишній православний чоловічий монастир на Київському Подолі. Заснований у XVI столітті[джерело?], був також відомий як училищний. Розташовувався неподалік міської ратуші на Подолі.
Відомості[ред. | ред. код]
Засновник — Константинопольський патріарх Теофан III. Монастир діяв як патріарша ставропігія[1] згідно грамоти від 26 травня 1620, написаної ним у Києві.[2] Значну фінансову та матеріальну підтримку надала Галшка Гулевичівна-Лозчина.
Ігумен монастиря Леонтій 7 квітня 1640 писав «чєлобітную» царю московії щодо відновлення церкви Трьох святителів в Києві.[3] Король Польщі Владислав IV Ваза грамотою від 7 червня 1640 надав монастирю права на церкви Києва: Трьох Святителів, Воздвиження Чесного Хреста.[4]
Універсалом гетьмана Богдана Хмельницького від 11 січня 1651, виданим у Чигирині, Київському Богоявленському Братському монастиреві передано частину майна Київського домініканського монастиря, зокрема, село Мостища над річкою Ірпенем[5] Київський полковник Василь Дворецький 3 травня 1659 видав Києво-Братському монастирю грамоту, якою підтверджував передачу йому земель колишнього домініканського монастиря.[6]
У підземеллі монастирської церкви був похований її засновник — гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.
Див. також[ред. | ред. код]
- Київське Богоявленське братство
- Богоявленський собор (Києво-Братський монастир)
- Київська братська школа
- Будинок Галшки Гулевичівни
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Києво-Братський Богоявленський монастир
- ↑ Отделъ ІІІ. Извѣстія грамотъ и документовъ // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — К. : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 61—63.
- ↑ Там само. — С. 68—69.
- ↑ там само. — С. 70—71.
- ↑ Там само. — С. 73—74.
- ↑ Там само. — Отд. ІІІ. — С. 84—85.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Білокінь С. І. Київський Братський Богоявленський монастир // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 253. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Білокінь С. І. Київський Братський Богоявленський чоловічий монастир // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
- Люта Т. Земельна власність і статус Братського Богоявленського монастиря/колеґії (до 400-ліття заснування Київського братства та школи) // Український історичний журнал. — К. — 2015. — № 6 (525) (лист.-груд.). — 240 с. — С. 106—131. — ISSN 0130-5247.
- Извлеченіе изъ дарственной записи Галшки Гулевичовой Лозчиной въ пользу Братскаго монастыря. 1615. Октября 14. / Отделъ ІІІ. Извѣстія грамотъ и документовъ // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей (редактори Володимир Антонович, Ф. Терновський). — К. : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 57—59.
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||||||||||
