Києво-Братський монастир
Києво-Братський монастир | |
---|---|
50°27′56″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. / 50.46555555558377648° пн. ш. 30.52055555558377975° сх. д.Координати: 50°27′56″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. / 50.46555555558377648° пн. ш. 30.52055555558377975° сх. д. | |
Країна |
![]() |
Розташування | Київ |
Тип |
церква православний храм і втрачена споруда |
Архітектор | Старцев Йосип Дмитрович |
Дата заснування | 1693 |
| |
![]() | |
![]() |
Києво-Братський Богоявленський монастир — колишній православний чоловічий монастир на Київському Подолі. Заснований у 1615 року, був також відомий як училищний. Розташовувався неподалік міської ратуші на Подолі.
Відомості[ред. | ред. код]
Засновник — Константинопольський патріарх Теофан III. Монастир діяв як патріарша ставропігія згідно грамоти від 26 травня 1620, написаної ним у Києві.[1] Значну фінансову та матеріальну підтримку надала Галшка Гулевичівна-Лозчина.
Ігумен монастиря Леонтій 7 квітня 1640 писав «чєлобітную» царю московії щодо відновлення церкви Трьох святителів в Києві.[2] Король Польщі Владислав IV Ваза грамотою від 7 червня 1640 надав монастирю права на церкви Києва: Трьох Святителів, Воздвиження Чесного Хреста.[3]
Універсалом гетьмана Богдана Хмельницького від 11 січня 1651, виданим у Чигирині, Київському Богоявленському Братському монастиреві передано частину майна Київського домініканського монастиря, зокрема, село Мостища над річкою Ірпенем[4] Київський полковник Василь Дворецький 3 травня 1659 видав Києво-Братському монастирю грамоту, якою підтверджував передачу йому земель колишнього домініканського монастиря.[5]
У підземеллі монастирської церкви був похований її засновник — гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.
Зруйнований кривавим більшовицьким режимом в 1935 р.
Галерея[ред. | ред. код]
Чаша для свяченої води з Києво-Братського монастиря, 1686 р., Україна. Національний музей історії України, Київ
Див. також[ред. | ред. код]
- Київське Богоявленське братство
- Богоявленський собор (Києво-Братський монастир)
- Київська братська школа
- Будинок Галшки Гулевичівни
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Білокінь С. І. Київський Братський Богоявленський монастир // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 253. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Білокінь С. І. Київський Братський Богоявленський чоловічий монастир // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2019. — ISBN 944-02-3354-X.
- Люта Т. Земельна власність і статус Братського Богоявленського монастиря/колеґії (до 400-ліття заснування Київського братства та школи) // Український історичний журнал. — К. — 2015. — № 6 (525) (лист.-груд.). — 240 с. — С. 106—131. — ISSN 0130-5247.
- Извлеченіе изъ дарственной записи Галшки Гулевичовой Лозчиной въ пользу Братскаго монастыря. 1615. Октября 14. / Отделъ ІІІ. Извѣстія грамотъ и документовъ // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей (редактори Володимир Антонович, Ф. Терновський). — К. : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 57—59.
|