Монети середньовічної Персії (Чагатаїди)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Монети середньовічної Персії після монгольського вторгнення на території північного Хорасану карбувалися від імені чаґатаїдів під час ісламізації тюрських племен за часів правління чаґатайського та могулістанського хана Буян-Кулі (1348–1358) з дозволу еміра Астрабаду Валі.

Історія[ред.ред. код]

Див. також Монети середньовічної Персії (Джучиди)

Починаючи з 1219 року, монголи вели завойовницькі війни на територіях Середньої Азії. У 1221—1227 році ними були завойовані Герат, Ісфаган, Фарс та ін. У 1251 році чингізид Хулагу-хан рушив завойовувати асасинів, знищивши халіфат у Багдаді. У 1256 році ним було оголошено про створення власної держави — Улусу Хулагу. У 1335 році, після смерті останнього з роду хулагуїдів Абу-Саїда, держава припинила своє існування. Відсутність спадкоємця на трон привела до суперництва поміж слабкими династіями музаффаридами, панівними у Фарсі та Ісфагані; поміж династіями джалаїрів, що правили в Багдаді та Тебризі; поміж династіями курдів у Гераті. Також сутички поміж місцевими релігійними племенами, такими як сарбадари[en] в Хорасані та пуштуни в Кермані. Не обійшлося без сутичок і серед місцевих емірів на прикордонних районах. Нестабільна політична та економічна ситуації привели до занепаду Персії. За часів правління еміра Астабаду Валі (1356—1366, 1374—1384) робиться спроба об'єднати племена поміж собою. З його дозволу, а також з дозволу емірів Кухістану та Герату чагатайським та могулістанським ханом Буян-Кулі (1348–1358) проводиться політика ісламізації диких племен, але цей процес тривав недовго і нестабільність на територіях північного Хорасану не вдалося припинити[1].

На початку 1350-х років XIV ст. крім традиційних монетних дворів виготовлення монети ведеться в Дамгані та Астрабаді. З'являються срібні монети карбовані за нестандартною ваговою нормою в Базарі (Астрабад) з ваговою нормою 2,75 гр. Тобто на монетному ринку з'являється маса монет, карбованих за різними ваговими стандартами[2].

У 1381 році із захоплення Герату Тимуром почалося завоювання Персії. Династії, що воювали поміж собою, не змогли протистояти тимуридам. У 1382 році Тимур призначив володарем Хорасану свого третього сина Міран-шаха[en]. У 1382—1385 роках Персія повністю опинилася під владою тимуридів. Пізніше на захоплених територіях Тамерланом була оголошена держава Туран[3].

Монетний двір у Дамгані[ред.ред. код]

До монгольських завоювань територій Хорасану Дамган знаходився у складі держави Хорезмшахів. В 20-х роках XIII ст. приєднався до держави Ільханів. З дозволу емірів Астрабаду, Кухістану та Герату чагатайському та могулістанському хану Буян-Кулі (1348–1358) надається часткове управління. У 80-ті роки XIV ст. увійшов до складу держави Тимуридів[4]. Місто Дамган знаходиться на півночі Ірану в остані Семнан, в 342 к від Тегерану. Адміністративний центр шахрестану Дамгану[5].

Теньга[ред.ред. код]

Дамган, 12 теньги, (4,6 г), 755, Буян-Кулі

За часів правління Буян-Кулі, бл. 1355—1358 (753—756 роки Гіджри) роках, у Дамгані[en] (араб. دامغان‎) карбувалися 12 теньги, вагою 4,6—4,8 г. На аверсі в лінійному подвійному чотирикутнику ім'я та титули хана, з боків позначення монетного двору та рік абджадом. На реверсі в лінійному колі 5-дуговий картуш із загостреними кінцями, в полі якого надпис. З боків картушу легенда[6].

Монетний двір у Астрабаді (Базарі)[ред.ред. код]

Карбування в Астрабаді (Базар), 14 теньги (2,58 г), Буян-Кулі

Дивись також Монетний двір у Астрабаді (Базарі) Джучиди

На території сучасного міста Ґорґан (араб. گرگان‎‎) до 1937 року — Астрабад, або Астарбад) у його старій частині, розміщений Налбанданський (укр. Древній) базар, на якому в часи середньовіччя карбували монети ільхани та в часи правління Буян-Кулі, чагатаїди. Саме на цьому базарі збереглося найбільше історичних пам'яток Ґорґану[7]. У 1384 році Тимуриди завоювали місто Астрабад і поруйнували його. На початку XV ст. місто знову відродилося. Ґорґан є центром провінції Голестан (Іран) і розміщений бл. в 400 км від Тегерану та бл. 30 км від Каспійського моря[8].

Теньга[ред.ред. код]

За часів правління Баян-Кулі (1348–1358) з дозволу Аміра Валі[en] (1356—1366), карбуються монети в Астрабаді з позначенням місця карбування «Базар» (араб. بازار‎). Відомі номінали того періоду в 14 (2,58—3,1 г) та 112 теньги (бл. 1 г). На аверсі в подвійному лінійному (середній крапковий) 6-дуговий картуш сполученого колами з лінійним колом, в полі надпис в 3 рядки з позначенням імені Баян-Кулі. На реверсі в лінійному колі 4-дуговий картуш. В полі надпис в 3 рядки, з боків віньєтки[9][10].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Орлов А.С., Георгиева Н.Г., Георгиев В.А. Исторический словарь. 2-е изд. М., 2012, с. 511.(рос.)
  2. П.Н. Петров. Монетное обращение в эпоху эмира Казагана и Буян-Кули хана в Средей Азии (749-758 / 1348-1357 гг.)(рос.)
  3. Гогоберидзе Г.М. Исламский толковый словарь. Ростов-на-Дону, 2009, с. 219-220.(рос.)
  4. Петрушевський І. П. Похід монгольських військ в Середню Азію в 1219-1224 рр. і його наслідки // Татаро-монголи в Азії і Європі. — С. 128.
  5. Shabani, Reza (2005). The book of Iran: a selection of the history of Iran. Tehran: Center for International-Cultural Studies. p. 221. ISBN 978-964-439-005-0.(англ.)
  6. Петров П.Н. Нумизматическая история Чагатаидского государства 668/1270-770/1369 гг. Казань, 2007. Ст. 379(рос.)
  7. Налбанданський (Древній) базар(англ.)
  8. Ґорґан(англ.)
  9. Петров П.Н. Нумизматическая история Чагатаидского государства 668/1270-770/1369 гг. Казань, 2007. Ст. 379(рос.)
  10. By John M. Smith "The History of the Sarbadar Dynasty 1336-1381 A.D. and its Sources" Ser.: Columbia University.; Publications in Near and Middle East studies, series AThe Hague, Mouton, 1970 ISBN: 9783110801101(англ.)

Джерела[ред.ред. код]