Ільхани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Прапор Ільханів
Держава Ільханів у пік свого існування.

Ільхани (Хулагуїди) — монгольська династія що правила на Близькому та Середньому Сході з середині XIII — до середині XIV століть.

Її представники носили титул ільханів (перс. سلسله یلخانیSilsilaye Īlḫānī) — ханів народів. Засновник — Хулагу-хан.

Держава Ільханів утворилась в процесі розпаду Монгольської імперії та включала в себе Іран, Азербайджан, арабський Ірак, більшу частину Афганістану та Туркменії. Васалами були Грузія, Трапезундське царство, Кілікійське царство та деякі інші.
Персію було завойовано без великих битв, оскільки більшість князів признали владу Хулагу над ними. Лише Багдад було зруйновано та 250 тисяч жителів знищено коли халіф аль-Мустасін відмовився підкорятися. Зруйнуванням закінчилася влада аббасідів у Багдаді. Завоювання Сирії закінчилося поразкою у битві при Айн-Джалуті (1260 р.) північніше від Єрусалиму. Цим і досягнула держава найбільшого розширення, межуючи по Євфрату з мамлюками, які тоді панували над Сирією.

Заснована в 1256 році при пануванні монголів держава ільханів протрималася до 1353 року.

У 1350-х роках почався конфлікт з Джучидами.

Посилання[ред.ред. код]

Йозеф фон Гаммер-Пургшталь Geschichte der Ilchane, das ist der Mongolen in Persien. 1200–1350. Mit Textauszügen aus Wassaf und anderen Dokumenten enthaltende und neun Stammtafeln der mongolischen Herrscher. Leske, Darmstadt 1842–1843 (Neudruck: Philo Press, Amsterdam 1974, ISBN 90-6022-097-8) eText Проект Ґутенберґ(нім.)