Абу-Саїд Багадур-хан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абу-Саїд Багадур-хан
перс. ابوسعید بهادرخان
سکه ابوسعید.jpg
Народився 2 червня 1305(13050602)
Уджан
Помер 1 грудня 1335
Солтаніє
·чума
Поховання
Національність монгол
Діяльність політик
Титул хан
Посада Хан
Термін 1316—1335
Попередник Олджейту
Наступник Арпа Ке'ун
Конфесія іслам
Рід Хулагуїди
Батько Олджейту
Брати, сестри  • Dowlandî Khatun[d]
У шлюбі з Багдад-хатун
Діти Делшад-хатун

Абу-Саїд Багадур-хан (*ᠪᠦᠰᠠᠢ ᠪᠠᠬᠠᠲᠦᠷ ᠬᠠᠨ, 2 червня 1305  —1 грудня 1335) — хан держави Ільханів у 13161335.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Хулагуїдів. Син Олджейту, хан держави Ільханів, та Хаджі-хатун. Народився у 1305. При народженні отримав Абу-Саїд. Водночас виховано в мусульманській вірі.

У 1316 після смерті батька успадкував трон. Невдовзі було страчено візиря попередника Рашид аль-Діна Хамадані у звинуваченні в отруєнні Олджейту. Фактично владу перебрав рід Чобанідів. Емі Чобан у 1317 році домігся призначення на посаду нойона і фачтиного правителя Анатолії свого сина Темурташа. Йому вдалося відтіснити тюркменскіх вождів в прикордонні (головним чином, західні і південні) райони.

У 1319 відбито напад Золотої Орди на кавказькі володіння. На честь цього взяв ім'я «Багадур».

У 1320 війська єгипетського султана аль-Маліка аль-Насира вдерлися до Кілікії. Натомість Абу-Саїд вирішив встати на захист Кілікії. Зрештою було укладено мирний договір, що підтвердив статус-кво. Водночас продовжулося листування з папським престолом та європейськими християнськими державами. У 1321 року було підкорено Кілікійську Вірменію.

У 1322 вдалося придушити повстання кераїтів.

У 1325 війська Ільханів перемогли Узбека, хана Золотої Орди. Після цього здеснено вторгнення до Прикавказ'я, які належали Золотій орді. Проте вже у 1327 Абу-Саїд зробив спробу позбавитися залежності від Чобанідів (скористався нагодою повстанням Тимурташа Чобаніда у 1326), наказавши стратити Демаск Каджу Чобаніда, у 1328 вбито еміра Чобана. темурташ Чобанід планував підняти повстання, проте в цей час приюули представники ільхана, які назали стратити Темурташа. В результаті влада хАбу-Саїда в Малій Азії послабилася: вже у 1330 році вона завершулася на кордонах бейліка Анкара.

У 1330 роціпочалася епідемія чуми (Чорною смерті), яка виривувалася до середини 1330-х. В результаті Абу-Саїд помер. Після його смерті розпочалася боротьба за владу в державі між Джалаїрідами і Чобанідами. У більшій частині владу взяв Арпа Ке'уна, а в Хорасані, Кандагарі і Кермані посів трон Тога-Темур з роду Хасаридів.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Atwood, Christopher P. (2004). The Encyclopedia of Mongolia and the Mongol Empire. Facts on File, Inc. ISBN 0-8160-4671-9.