Північний міст (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Московський міст)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Північний міст
Північний міст
Північний міст, вантовий міст через Дніпро
50°29′28″ пн. ш. 30°32′14″ сх. д. / 50.49111111113877826° пн. ш. 30.53722222224977756° сх. д. / 50.49111111113877826; 30.53722222224977756Координати: 50°29′28″ пн. ш. 30°32′14″ сх. д. / 50.49111111113877826° пн. ш. 30.53722222224977756° сх. д. / 50.49111111113877826; 30.53722222224977756
Офіційна назва Північний міст
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Київ
Галузь застосування автомобільний
Перетинає Дніпро
Тип конструкції Однопілоновий вантовий
Основний проліт 300 м
Загальна довжина 816 м
Ширина 31,4 м
Висота конструкції 119 м [1]
Кількість смуг руху 4+4
Початок будівництва 1971
Відкрито 3 грудня 1976
Картах Google

Північний міст. Карта розташування: Київ
Північний міст
Північний міст
Північний міст (Київ)
Північний міст у Вікісховищі?

Півні́чний міст — міст через Дніпро у Києві, пам'ятка архітектури. Введений в експлуатацію 3 грудня 1976[2]. Інженери Г. Б. Фукс, Б. М. Гребень, Є. А. Левинський, Б. С. Романенко, архітектор А. В. Добровольський.

Міст зв'язує правобережні житлові райони з житловими масивами Райдужний, Троєщина, Воскресенка. Це цілий комплекс завдовжки понад 9 км, який складається з підходів до мостів через Дніпро і Десенку, дороги на Трухановому острові, з'їздів на базу відпочинку «Дніпрові хвилі», автостоянки. 1981 року авторський колектив за розробку проекту удостоєний премії Ради Міністрів СРСР.

Опис[ред. | ред. код]

Складається з вантового мосту через Дніпро (довжина 816 м, ширина — 31,4 м), мосту через Десенку — (довжина 732 м) та шляхопроводу через проспект Героїв Сталінграду (довжина 55 м).

Судноплавна частина Північного мосту перекрита однопілоновою вантовою системою, розміщеною біля лівого берега; правобережна частина моста — естакада з прогонами по 63 м. Сталеву балку жорсткості у вантовому прогоні (300 м, найдовшому в колишньому СРСР) підтримують ванти із сталевих канатів (по 20 — 40 у ванті). Загальна довжина вантових канатів 54,6 км. Канати були виготовлені на заводі і привезені до Києва вже в готовому стані. Всі металоконструкції виготовлені Воронежстальмост в Воронежі[3]

Ванти спираються на А-подібний пілон (висота — 119 м). Висота від проїжджої частини до склепіння пілону 53 метри. В двох ногах пілону знаходиться по одній монтажній шахті з залізними драбинами у 8 прольотів кожна. Над склепінням тунелі сходяться. Всередині пілону є кімнатка площею близько 10 м². Вгорі на пілоні — скульптурне зображення герба Києва (скульптори Б. С. Довгань, Ф. І. Юр'єв). З кожного боку від гербу знаходиться по одному балкончику.

По Північному мосту 5 листопада 1983 була відкрита тролейбусна лінія від станції метро «Петрівка» на Воскресенку (маршрут № 29), а 14 липня 1984 — на Троєщину (маршрут № 30).

До 2005 автомобільний транспорт рухався трьома смугами у кожному напрямі; ширина розподільної смуги — 2,2 м, захисних смуг з боків проїжджої частини — 0,5 м, тротуарів — 2,85 м. У серпні 2005 на мосту за рахунок ущільнення смуг була додана реверсивна смуга руху. Це призвело до значного зростання аварійності на мосту. З метою зменшення кількості ДТП та постраждалих людей з 24 грудня 2007 реверсивна смуга була замінена відбійником, а кількість смуг за рахунок зменшення їх ширини збільшена до чотирьох у кожному напрямку.

Є частиною Малої Окружної дороги.

Перейменування[ред. | ред. код]

До 2018 року міст мав назву «Московський міст».

У червні — серпні 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування Московського мосту на міст імені Георгія Фукса.[4] Раніше міст також пропонували перейменувати на Північний, Троєщинський або міст імені Степана Бандери (за аналогією з колишнім Московським проспектом). Пункт щодо перейменування мосту був виключений з проекту рішення на засіданні профільної комісії, тому питання перейменування мосту не було винесено на розгляд сесії Київради 6 жовтня 2016 року.[5] Деякі ЗМІ надали помилкову інформацію, начебто рішення про перейменування мосту було ухвалене[6][7].

22 лютого 2018 року на пленарному засіданні депутати Київради ухвалили рішення про перейменування мосту на Північний[8]. 23 березня 2018 року рішення опубліковане у офіційному виданні Київської міської ради — газеті «Хрещатик»[9].

Цікавий факт[ред. | ред. код]

Проект Московського моста архітектор Анатолій Добровольський розробив безкоштовно. Керівник колективу інженерів, які брали участь у будівництві, Георгій Борисович Фукс розповідає:[10]

« — Хто придумав форму пілона Московського мосту, що нагадує букву «Л»?

— Професор архітектури Анатолій Добровольський, нині, на жаль, покійний. Причому цю роботу він виконав безкоштовно.

Вийшло так: директор мостобудівного тресту Ісаак Баренбойм 1 вересня повів до школи, в перший клас, свого онука. І випадково зустрів Добровольського, який привів сина. Розговорилися. Баренбойм розповів, що в нашому колективі немає архітектора. Добровольський запропонував свою допомогу. Але взяти його в штат ми не могли: він викладав у художньому інституті, а працювати де-небудь за сумісництвом тоді забороняли. Так що за проект пілона Добровольський не отримав ні копійки.

»

Пам'ять[ред. | ред. код]

29 січня 2000 року Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» ввела в обіг художню поштову марку «Московський міст. Київ. 1976» (№ 296). Художник марки — М. Лашкевич.

Аварійність[ред. | ред. код]

За аварійністю Північний міст залишається найаварійнішою ділянкою Києва[11]. Зазвичай ДТП трапляються у вранішню або вечірню годину пік. Ці аварії часом стають початком транспортного колапсу в Києві. Через ДТП на Московському мості дорожній затор може тягнутися від нього Проспектом Степана Бандери, вулицями Олени Теліги, Вадима Гетьмана, Чоколівським бульваром аж до Севастопольської площі і далі у центр міста. Довжина такого затору може становити понад 15 км.

Таку велику аварійність та смертність на мосту місцеві мешканці пояснюють у різний спосіб. Одні говорять, що іноді це пов'язано із резонансом дорожнього полотна, коли з одного кінця мосту фури на великій швидкості в'їжджають на міст, а на іншому кінці машину може відкинути на декілька метрів. Також стверджують, що у місці, де Північний міст переходить на Лівий берег, колись існувало старе кладовище, на якому ховали мешканців Вигурівщини.

Зображення[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мости України на skyscraperpage
  2. «День народження Московського моста» — третього грудня виповнюється 30 років відтоді, як його було введено в експлуатацію // Хрещатик. — 2006. — 28 листоп.
  3. http://www.stalmost.ru/foto/
  4. Обговорення щодо перейменування Московського мосту в місті Києві на міст імені Георгія Фукса // Офіційний сайт Київської міської державної адміністрації. — 2015. — 10 червня. — 10 серпня.
  5. Стенограма пленарного засідання Київської міської ради 6 жовтня 2016 року // Офіційний сайт Київської міської ради. — 2016. — 6 жовтня.
  6. У Києві перейменували Московський міст // Экономические известия
  7. Решение принято: Московский мост переименовали, а еще для 10 улиц придумали новые имена. (рос.)
  8. Рішення Київської міської ради Про перейменування мосту у місті Києві. 
  9. Рішення Київської міської ради «Про перейменування мосту у місті Києві» № 327/4391 від 22 лютого 2018 р. // Хрещатик. — 2018. — 23 березня. — № 32 (5083). — С. 7
  10. Г. Б. Фукс — інтерв'ю газеті «Факты и комментарии», 7 грудня 2006 р.
  11. Московський міст залишається найаварійнішою ділянкою Києва

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Киев: Архитектурно-исторический очерк / М. М. Шулькевич, Т. Д. Дмитренко. — Изд. 6-е, доп. и перераб. — К.: Будівельник, 1982. — 448 с., ил. (рос.)