Моше Даян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Моше Даян
Моше Даян
5-й міністр оборони Ізраїлю
5 червня 1967 — 3 червня 1974
Попередник Леві Ешколь
Наступник Шимон Перес
5-й міністр закордонних справ Ізраїлю
20 січня 1977 — 23 жовтня 1979
Попередник Ігаль Алон
Наступник Іцхак Шамір
Народився 20 травня 1915(1915-05-20)
киббуц Дганія, вілайєт Бейрут, Османська імперія
Помер 16 жовтня 1981(1981-10-16) (66 років)
Тель-Авів-Яфо, Ізраїль
Похований Nahalald
Політична партія Мапай
Професія військовий
Нагороди Dso-ribbon.svg
Орден "За видатні заслуги"
Legion Honneur Chevalier ribbon.svg
Орден Почесного легіону
Підпис Moshe Dayan signature.svg

Моше Даян (івр. משה דיין‎; 20 травня 1915, Дганія — 16 жовтня 1981, Тель-Авів) — ізраїльський військовий та державний діяч. Міністр оборони Ізраїлю під час Шестиденної війни 1967.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 20 травня 1915 року в кібуці Дганія у Палестині у родині Двори Затуловської та Шмуеля Китайгородського (Шмуеля Даяна), вихідців з України (м.Жашків).[1]

З 1921 року року жив у мошаві Нахалаль, після закінчення початкової школи вступив до сільськогосподарської школи.

З 1929 року був членом «Хагани». 1935 року одружився з Рут Шварц. У 19361939 роках служив у єврейських загонах палестинської поліції під керівництвом Іцхака Саді. 1939 року було заарештовано британською владою за незаконне володіння зброєю і до лютого 1941 року утримувався у в'язниці міста Акко.

По виході з в'язниці був призначений командиром роти (однієї з двох сформованих рот) у щойно організованого озброєного угруповання «Пальмах» (ударні загони «Хагани»). У складі Пальмах брав участь у бойових діях у Сирії та Лівані проти французьких вішистів (союзників Німеччини), під час диверсій був поранений (бінокль, у який дивився Даян, був розбитий французькою кулею), втратив око, нагороджений британським «Орденом За Видатні Заслуги».

1946 року був делегатом сіоністського конгресу в Базелі.

У квітні 1948 року уклав угоду про співпрацю з друзами.

Під час Війни за незалежність Ізраїлю (14 травня 1948 — 7 січня 1949) майор Даян відзначився 14—19 травня при обороні Дганії, де вдалося зупинити просування сирійців. У серпні він був призначений командувачем Єрусалимським фронтом.

У січні 1949 Даян брав участь у переговорах з королем Йорданії Абдаллою, брав участь у переговорах на острові Родос про мир з Єгиптом, Ліваном, Йорданією та Сирією.

У 19501953 роках Моше Даян командував Південним, потім Північним військовим округом Ізраїлю, навчався у вищій офіцерській школі у Великій Британії, очолив оперативний відділ Генштабу.

З 1953 по 1958 — начальник Генштабу Армії оборони Ізраїлю. На цій посаді зіграв ключову роль у плануванні операції «Кадеш» (Суецька криза), що завершилася блискучим успіхом.

1959 року обраний депутатом Кнесету (парламенту) 4-го скликання від правлячої партії МАПАЙ, був депутатом Кнесету 4-10 скликань, займав пост міністра сільського господарства у 19591964.

1966 року був військовим кореспондентом у Південному В'єтнамі під час В'єтнамської війни.

У 19671974 роках — міністр оборони Ізраїлю.

У реальності Даян не встиг сильно вплинути на планування та хід Шестиденної Війни. Як міністр оборони, він розділив з головою уряду Голдою Меїр відповідальність за значні втрати у перші дні Війни Судного Дня (1973), оскільки відкинув пропозицію генштабу про мобілізацію армії та нанесення превентивного удару.

Незважаючи на войовничу репутацію, багато дій Даяна були спрямовані на умиротворення арабів: передача Храмової Гори під контроль ісламських релігійних організацій, повернення Синая Єгипту в обмін на мирний договір, підтримка ідеї відступу з територій Самарії, Юдеї та Гази.

У 19781979 роках — міністр закордонних справ, брав участь у виробленні Кемп-Девідських угод.

Хобі — археологія, колекціювання старожитностей.

Твори[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Soldier of Israel: the story of General Moshe Dayan, издательство Funk and Wagnalls, 1969, стр. 8

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]