Моше Даян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Моше Даян
Моше Даян

Час на посаді:
5 червня 1967 — 3 червня 1974
Попередник Леві Ешколь
Наступник Шимон Перес

Час на посаді:
20 січня 1977 — 23 жовтня 1979
Попередник Ігаль Алон
Наступник Іцхак Шамір

Народився 20 травня 1915(1915-05-20)
киббуц Дганія, вілайєт Бейрут, Османська імперія
Помер 16 жовтня 1981(1981-10-16) (66 років)
Політична партія Мапай
Професія військовий
Нагороди
Шаблон:Орден За видатні заслуги

Моше Даян (івр. משה דיין‎; 20 травня 1915 — 16 жовтня 1981) — ізраїльський військовий та державний діяч. Міністр оборони Ізраїлю під час Шестиденної війни 1967.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 20 травня 1915 у кібуці Дганія у Палестині у родині Двори Затуловської та Шмуеля Китайгородського (Шмуеля Даяна), вихідців з України (м.Жашків).[1]

З 1921 року жив у мошаві Нахалал, після закінчення початкової школи вступив до сільськогосподарську. З 1929 був членом «Хагани». 1935 року одружився на Рут Шварц. У 1936 — 1939 роках служив у єврейських загонах палестинської поліції під керівництвом Іцхака Саді. 1939 року було заарештовано британською владою за незаконне володіння зброєю і до лютого 1941 утримувався у в'язниці міста Акко.

По виходу з в'язниці був призначений командиром роти (однієї з двох сформованих рот) у щойно організованого озброєного угруповання «Пальмах» (ударні загони «Хагани»). У складі Пальмах брав участь у бойових діях у Сирії та Лівані проти французьких вішистів (союзників Німеччини), під час диверсій був поранений (бінокль, у який дивився Даян, був розбитий французької кулею), втратив око, нагороджений британським «Орденом За Видатні Заслуги». 1946 року був делегатом сіоністського конгресу у Базелі.

У квітні 1948 уклав угоду з друзами про співпрацю.

Під час Війни за незалежність Ізраїлю (14 травня 1948 — 7 січня 1949) майор Даян відзначився 14 — 19 травня при обороні Дганії, де вдалося зупинити просування сирійців. У серпні він був призначений командувачем Єрусалимським фронтом.

У січні 1949 Даян брав участь у переговорах з королем Йорданії Абдаллою, брав участь у переговорах на острові Родос про мир з Єгиптом, Ліваном, Йорданією та Сирією.

У 1950 — 1953 роках Моше Даян командував Південним, потім Північним військовим округом Ізраїлю, навчається у вищій офіцерській школі у Великій Британії, очолює оперативний відділ Генштабу.

З 1953 по 1958 — начальник Генштабу Армії оборони Ізраїлю. На цій посаді зіграв ключову роль у плануванні операції «Кадеш» (Суецька криза), що завершилася блискучим успіхом.

1959-о обраний депутатом Кнесету (парламенту) 4-о скликання від правлячої партії МАПАЙ, був депутатом Кнесету 4-10 скликань, займав пост міністра сільського господарства у 19591964.

1966-о був військовим кореспондентом у Південному В'єтнамі під час В'єтнамської війни.

У 1967 — 1974 роках — міністр оборони Ізраїлю.

У реальності Даян не встиг сильно вплинути на планування та хід Шестиденної Війни. Як міністр оборони, він розділяє з головою уряду Голдою Меїр відповідальність за хворобливі втрати у перші дні Війни Судного Дня (1973), оскільки відкинув пропозицію генштабу про мобілізацію армії та нанесення превентивного удару.

Незважаючи на войовничу репутацію, багато дій Даяна були спрямовані на умиротворення арабів: передача Храмової Гори під контроль вакф, повернення Синая Єгипту в обмін на мирний договір, підтримка ідеї відступу з територій Самарії, Юдеї та Гази.

У 19781979 — міністр закордонних справ, брав участь у виробленні Кемп-Девідських угод.

Хоббі — археологія, колекціонування старожитностей.

Твори[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Soldier of Israel: the story of General Moshe Dayan, издательство Funk and Wagnalls, 1969, стр. 8

Посилання[ред.ред. код]