Мітоміцин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Mitomycin.svg
Мітоміцин
Систематизована назва за IUPAC
{11-Amino-7-methoxy-12-methyl-10,13-dioxo-2,5-diazatetracyclo[7.4.0.02,7.04,6]trideca-1(9),11-dien-8-yl}methyl carbamate
Класифікація
ATC-код L01DC01
PubChem 456190
Хімічна структура
Формула C15H18N4O5 
Мол. маса 334,33 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 100 % (в/в)
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 50 хв.
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата МІТОМІЦИН-МІЛІ,
«Венус Ремедіс Лімітед», Індія
UA/6460/01/01
02.07.2012-02/07/2017


Мітоміцин (англ. Mitomycin, лат. Mitomycinum) — природний лікарський препарат, отриманий із продуктів життєдіяльності найчастіше бактерії Streptomyces caespitosus, а також Streptomyces lavendulae[1][2], який є похідним азиридинових мітозанових антибіотиків, та відноситься до групи протипухлинних антибіотиків[3][4] Мітоміцин застосовується переважно внутрішньовенно[5][3][4], при очних захворюваннях може застосовуватися місцево.[6] Мітоміцин у природі зустрічається у різних формах: мітоміцин A, мітоміцин B, мітоміцин C. Як лікарський препарат найчастіше застосовується мітоміцин C.[7][8]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Мітоміцин — природний лікарський засіб, який найчастіше отримують із продуктів життєдіяльності бактерії Streptomyces caespitosus, та який є похідним азиридинових мітозанових антибіотиків, та відноситься до групи протипухлинних антибіотиків. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні синтезу та утворенні поперечних зшивок між молекулами ДНК у пухлинних клітинах, а також у частковому інгібуванні синтезу РНК і білків в пухлинних клітинах.[5][3][4] Мітоміцин застосовується у комбінації з іншими протипухлинними препаратами при різних видах раку: метастичному раку шлунку та підшлункової залози; а також як паліативний засіб при раку стравоходу, колоректальної зони, печінки та жовчевого міхура, шийки матки та вульви, молочної залози, сечового міхура, простати, недрібноклітинному раку легень, раку ділянки голови та шиї, мезотеліомі та хронічному мієлолейкозі.[5][3][4] Також мітоміцин застосовується при глаукомі в післяопераційному періоді як антиметаболіт для зменшення рубцювання після операції для попередження заростання дренажного каналу для виходу внутрішньоочної рідини та профілактики підвищення внутрішньоочного тиску.[6][7] У клінічних дослідженнях мітоміцин застосовують для профілактики післяопераційних стриктур травного тракту.[8]

Фармакокінетика[ред. | ред. код]

Мітоміцин швидко розподіляється в організмі після ін'єкції, після внутрішньовенного введення біодоступність препарату становить 100 %. Препарат швидко виводиться із плазми крові. Препарат погано проходить через гематоенцефалічний бар'єр, проходить через плацентарний бар'єр, даних за проникнення в грудне молоко немає. Метаболізується мітоміцин переважно в печінці, частково метаболізується також ферментами в інших органах та тканинах. Виводиться препарат із організму переважно із сечею, частково у незміненому вигляді. Період напіввиведення мітоміцину при болюсному введенні складає 17 хвилин, а при крапельному введенні в середньому складає 50 хвилин, і цей час може збільшуватися при порушеннях функції печінки або нирок.[5][3][4][6]

Покази до застосування[ред. | ред. код]

Мітоміцин застосовують для лікування різних видів раку: метастичному раку шлунку та підшлункової залози; а також як паліативний засіб при раку стравоходу, колоректальної зони, печінки та жовчевого міхура, шийки матки та вульви, молочної залози, сечового міхура, простати, недрібноклітинному раку легень, раку ділянки голови та шиї, мезотеліомі та хронічному мієлолейкозі.[5][3][4]

Побічна дія[ред. | ред. код]

При застосуванні мітоміцину побічні ефекти спостерігаються дуже часто, найхарактернішим зних є[3][4]:

Протипокази[ред. | ред. код]

Мітоміцин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, тромбоцитопенії та порушеннях зсідання крові, вираженій кровоточивості, виражених порушеннях функції нирок, вагітності та годуванні грудьми, у дитячому віці.[3][4]

Форми випуску[ред. | ред. код]

Мітоміцин випускається у вигляді ліофілізату або порошку для приготування розчину для внутрішньовенного застосування у флаконах по 2, 5, 10, 20 та 40 мг.[9][5], та у вигляді 0,04 % розчину для місцевого застосування.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. J., Clokie, Martha R.; 1943–, Kropinski, Andrew M. (Andrew Maitland Boleslaw), (2009). Bacteriophages : methods and protocols. Humana Press. ISBN 9781603271646. OCLC 297169927.  (англ.)
  2. Danshiitsoodol N, de Pinho CA, Matoba Y, Kumagai T, Sugiyama M (2006). The mitomycin C (MMC)-binding protein from MMC-producing microorganisms protects from the lethal effect of bleomycin: crystallographic analysis to elucidate the binding mode of the antibiotic to the protein. J Molec Biol 360 (2): 398–408. PMID 16756991. doi:10.1016/j.jmb.2006.05.017.  (англ.)
  3. а б в г д е ж и https://compendium.com.ua/akt/77/2981/mitomycinum/ (рос.)
  4. а б в г д е ж и https://www.vidal.ru/drugs/molecule/698 (рос.)
  5. а б в г д е Mitomycin (англ.)
  6. а б в г Митомицин при хирургических офтальмологических вмешательствах (рос.)
  7. а б Митомицин С против 5-фторурацила для заживления раны при операции по поводу глаукомы (рос.)
  8. а б Rustagi, T; Aslanian, H. R; Laine, L (2015). Treatment of Refractory Gastrointestinal Strictures with Mitomycin C: A Systematic Review. Journal of Clinical Gastroenterology 49 (10): 837–47. PMID 25626632. doi:10.1097/MCG.0000000000000295.  (англ.)
  9. https://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/698 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]