Минь річковий
Минь річковий | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Lota lota | ||||||||||||||||||||||||||
![]() Ареал виду в Україні | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Минь річковий (Lota lota) — прісновода риба, вид роду минь (Lota) з родини миневих (Lotidae).
Минь річковий — єдиний вид роду минь (Lota), який, у свою чергу, є одним із 6 родів родини миневих (Lotidae). Раніше миня відносили до родини тріскових (Gadidae).
Розрізняють до трьох підвидів миня річкового:
- Lota lota lota (Linnaeus, 1758) — минь звичайний;
- Lota lota leptura (Hubbs et Schultz, 1941) — минь тонкохвостий;
- Lota lota maculosa (Lesueur, 1817) — північноамериканський підвид.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/55/Lota_lota_GLERL_1.jpg/250px-Lota_lota_GLERL_1.jpg)
Розмір варіює від 0,3 до 2 м. Вага може досягати 30 кг. Забарвлення — жовтувато-сіре, з невеличкими плямами, іноді може бути і темно-сірим в цятку, зазвичай такий колір минь має в торф'яних водах коричневого кольору і у молодих особин. Минь має два спинні плавники і невеликий вусик на підборідді.
Минь річковий — прісноводна риба, поширена в річках Європи, Сибіру, Північної Америки. В окремих водоймах — звичайний вид, в інших трапляється поодиноко, у ряді водойм вже зник.
Зустрічається в солонуватих прибережних ділянках морів.
В Україні цей вид відомий за незначною кількістю знахідок: у «Червоній книзі України» (2009) відмічено лише 15 місцезнаходжень (див.карту праворуч), розподілених по річкових басейнах доволі рівномірно[1].
Активніший в холодній воді і, зокрема, нереститься взимку.
Минь — хижак із нюховою і тактильною орієнтацією. Харчується переважно вночі. Молодь споживає личинок комах, ракоподібних, ікру інших риб і їхніх мальків, у тому числі й власних. Дорослі особини споживають риб, міног, земноводних, а також ракоподібних, личинок комах, молюсків тощо. Може поїдати залишки тварин, що розкладаються.
Необхідно охороняти місця літнього перебування мальків виду (можливо, й нересту плідників).
Внесений до Червоної книги України (з 2009 року). Вилов миня в Україні заборонений.[2]
- Мнюх // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1016. — 1000 екз.
- Рыба «Мня» [Архівовано 23 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Lota lota [Архівовано 26 квітня 2005 у Wayback Machine.] FishBase (англ.)
- Минь річковий в Червоній Книзі України [Архівовано 12 січня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Минь річковий Lota lota (Linnaeus, 1758) [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Червона книга України, 2009.
- ↑ Наказ Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 року N19. Архів оригіналу за 28 травня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
![]() |
Це незавершена стаття про Тріскоподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Червоний список МСОП видів із найменшим ризиком (LC)
- Миневі
- Тварини, описані 1817
- Риби Австрії
- Риби Бельгії
- Риби Білорусі
- Риби Данії
- Риби Естонії
- Риби Латвії
- Риби Литви
- Риби Нідерландів
- Риби Німеччини
- Риби Польщі
- Риби Румунії
- Риби Словаччини
- Риби Угорщини
- Риби України
- Риби Франції
- Риби Чехії
- Прісноводні риби
- Риби Азовського моря
- Променепері ЧКУ