Нова Осота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
село Нова Осота
Нова Осота1.JPG
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Олександрівський
Рада/громада Староосотська сільська рада
Код КОАТУУ 3520587503
Облікова картка Нова Осота 
Основні дані
Населення 1343
Поштовий індекс 27314
Телефонний код +380 5242
Географічні дані
Географічні координати 48°59′44″ пн. ш. 32°15′33″ сх. д. / 48.99556° пн. ш. 32.25917° сх. д. / 48.99556; 32.25917Координати: 48°59′44″ пн. ш. 32°15′33″ сх. д. / 48.99556° пн. ш. 32.25917° сх. д. / 48.99556; 32.25917
Середня висота
над рівнем моря
118 м
Водойми р. Осотянка
Місцева влада
Адреса ради 27311, с. Стара Осота, вул. Кірова, 97; тел. 91-3-42
Сільський голова Брюховецький Юрій Степанович
Карта
Нова Осота. Карта розташування: Україна
Нова Осота
Нова Осота
Нова Осота. Карта розташування: Кіровоградська область
Нова Осота
Нова Осота
Locator Dot2.gif
Розташування села Нова Осота

Нова́ Осота́ — село в Україні, в Олександрівському районі Кіровоградської області. Населення становить 1343 осіб. Орган місцевого самоврядування — Староосотська сільська рада.

Пам'ятник загиблим воїнам

Історичні відомості[ред.ред. код]

Старе козацько-християнське село Чигиринщини, центру Держави Війська Запорізького з часів Хмельниччини, в селі і його околицях здавна проживали численні нащадки старих козацько-християнських родів Київської Русі-України, представники строкатої цивілізації воїнів Христових обох берегів Дніпра.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Староосотської волості Чигиринського повіту Київської губернії мешкала 1641 особа, налічувалось 213 дворових господарств, існували православна церква, школа та 2 постоялих будинки[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2189 осіб (1076 чоловічої статі та 1113 — жіночої), з яких 2160 — православної віри[2].

Відомі уродженці і жителі[ред.ред. код]

  • Гупало Денис Мусійович — нащадок старих козацько-християнських родів краю, військовий діяч часів УНР, Отаман Чорного лісу;
  • Богдан (отаман Холодного Яру) - отаман Холодного Яру, згаданий в книзі Юрія Горліса-Горського "Холодний Яр" присвяченій козацько-християнському повстанському руху на Чигиринщині і Подніпров'ї, на теренах Київської Русі-України, молодої Української Республіки 1920х рр.;
  • Козир Михайло Сидорович (23.05.1894 - 24.10.1930) - нащадок старих козацько-християнських родів краю, відомих з часів Гетьманщини (Держави Війська Запорізького), один з організаторів і керівників робітничо-селянського (робочо-християнського), краснокозачого і краснопартизанського руху опору Колчаку на Алтаї, соратник Юхима Мамонтова, керівник одного з полків Робітничо-Селянської Червоної Армії Західного Сибіру на початку 1920х, брат педагога Феодосія Сидоровича Козиря (1911-1938), чиї батьки переселились на Алтай на початку 20 ст.;

Примітки[ред.ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-85)

Посилання[ред.ред. код]