Топилівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Топилівка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Черкаський район
Громада Сагунівська сільська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 18 століття
Населення 1050 (на 01.01.2007)[1]
Площа 2,28 км²[2]
Густота населення 460,5 осіб/км²
Поштовий індекс 20920
Телефонний код +380 4730
Географічні дані
Географічні координати 49°15′40″ пн. ш. 32°26′58″ сх. д. / 49.26111° пн. ш. 32.44944° сх. д. / 49.26111; 32.44944Координати: 49°15′40″ пн. ш. 32°26′58″ сх. д. / 49.26111° пн. ш. 32.44944° сх. д. / 49.26111; 32.44944
Середня висота
над рівнем моря
76 м
Водойми Дніпро, Кременчуцьке водосховище
Відстань до
обласного центру
34,1 (фізична) км[3]
Відстань до
районного центру
35 км
Місцева влада
Адреса ради 19644, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Сагунівка, вул. Лесі Українки, 77/4
Карта
Топилівка. Карта розташування: Україна
Топилівка
Топилівка
Топилівка. Карта розташування: Черкаська область
Топилівка
Топилівка
Мапа

CMNS: Топилівка у Вікісховищі

Обеліск Слави

Топи́лівка — Черкаського району Черкаської області в Україні, підпорядковане Сагунівській сільській громаді. Центр сільської ради. Населення — 1113 чоловік (1742 у 1972 році).

На півдні сусідить з селом Боровиця, на заході з селом Худоліївка та з селом Сагунівка на півночі. Зі сходу омивається водами Кременчуцького водосховища.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше згадується в історичних документах XVIII ст.

Сучасне село утворене з населених пунктів Топилівки і Мудрівки, що в 1959 році переселені з території, що була затоплена Кременчуцьким водосховищем.

Неподалік колишньої Мудрівки відкрито рештки поселення бронзової доби та поселення черняхівської культури.

Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Топилівка Київського воєв., з 1797 р. Боровицької волості Чигиринського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/topy_001.xml Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.

Після колективізації (1929—1931 років) на території села створено колгосп ім. ВКП(б).

За героїзм проявлений у роки Другої світової війни 187 мешканців села нагороджено орденами і медалями СРСР. Село було відвойоване радянськими військами від німецьких військ 15 грудня 1943 року. На честь солдат, що визволили село від нацистів, та односельців, що полягли на фронтах Другої світової війни, у селі споруджено обеліск Слави та стели з викабуваними іменами загиблих односельчан.

Станом на 1972 рік у Топилівці працювала 8-річна школа, клуб із залом на 400 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 10453 примірники, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, дитячі ясла, а також три маназини, відділення зв'язку, ощадна каса.

За часів радянської влади в селі працював колгосп «Зоря», що обробляв 1931 га землі, в тому числі 1870 га орної.

У лютому 2000 року колективне сільськогосподарське підприємство «Зоря» реорганізовано в СТОВ «Мудрівка», яке проіснувало до жовтня 2003 року і було ліквідоване у зв'язку з банкрутством, а на його базі створено приватне підприємство «Колос Чигиринщини».

Сучасність[ред. | ред. код]

В селі працює загально осітня школа — сад І-ІІІ ступенів акредитації, сільський клуб, 2 бібліотеки, фельдшерсько-акушерський пункт, поштова відділення, філія Ощадного банку, п"ять магазинів, один кафе-бар.

На території села працюють переробні підприємства: олійний цех, млин, пекарня. У селі 2 приватні риболовецькі бригади

Песоналії[ред. | ред. код]

Уроженка Топилівки П. Г. Гудзенко, працюючи ланковою в радгоспі «Нова доба» Полтавської області, за вирощування високих урожаїв цукрових буряків в 1946 році удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці. У 1946—1947 рр. вона нагороджена ще двома орденами Леніна. За сумлінну працю в сільськогосподарському виробництві станом на 1972 рік було нагороджено радянськими орденами і медалями 128 мешканців Топилівки.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]