Бовтишка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Бовтишка
Bovtiska.png Flag of Bovtyshka.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Олександрівський район
Рада/громада Бовтиська сільська рада
Код КОАТУУ 3520580501
Облікова картка Бовтишка 
Locator Dot2.gif
Розташування села Бовтишка
Основні дані
Засноване 1764
Населення 663 (2009)
Поштовий індекс 27335
Телефонний код +380 5242
Географічні дані
Географічні координати 48°52′26″ пн. ш. 32°10′28″ сх. д. / 48.87389° пн. ш. 32.17444° сх. д. / 48.87389; 32.17444Координати: 48°52′26″ пн. ш. 32°10′28″ сх. д. / 48.87389° пн. ш. 32.17444° сх. д. / 48.87389; 32.17444
Середня висота
над рівнем моря
134 м
Водойми р. Бовтиш
Найближча залізнична станція Фундукліївка
Відстань до
залізничної станції
17 км
Місцева влада
Адреса ради 27335, с. Бовтишка, вул. Леніна, 1; тел. 61-3-81
Сільський голова Скляренко Василь Іванович
Карта
Бовтишка is located in Україна
Бовтишка
Бовтишка
Бовтишка is located in Кіровоградська область
Бовтишка
Бовтишка

Бовтишка у Вікісховищі?

Бо́втишка — село в Україні, в Олександрівському районі Кіровоградської області. Через село протікає річка Бовтиш. У Бовтишці жив герой Вітчизняної війни, генерал Раєвський Микола Миколайович, бував російський поет Олександр Сергійович Пушкін.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Бовтиської волості Чигиринського повіту Київської губернії, мешкало 2870 осіб, налічувалось 563 дворових господарства, існувала православна церква, школа, 3 постоялих будинки, 3 лавки, водяний та 2 вітряних млини, цегельний завод[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3398 осіб (1692 чоловічої статі та 1706 — жіночої), з яких 3345 — православної віри[2].

Інфраструктура[ред.ред. код]

У селі працюють школа, фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок культури, пошта. В Бовтишці є пам'ятник загиблим односельчанам у роки німецько-радянської війни, пам'ятний знак жертвам голодомору 19321933 років, меморіальна дошка на будинку, де в січні — лютому 1944 року знаходився штаб Другого Українського фронту під командуванням І. С. Конєва.

Надра[ред.ред. код]

В 60-х роках у районі с. Бовтишка знайдено великі запаси горючих сланців. Бовтиське родовище знаходиться у великій округлій западині типу кратера, яка має діаметр 30 км. Прошарки горючих сланців, що залягають серед цієї товщі, утворюють 5 горизонтів, з яких основний залягає на глибині 220–250 м в центрі родовища і на глибині 30-50 м по периферії. Сумарна корисна товщина прошарків коливається в межах 10-15 метрів. Горючі сланці характеризуються середньою наявністю золи — 62-63%, середнім теплоутворенням 2850 ккал/кг та наявністю 18% смоли. Запаси сланців складають близько 3,7 млрд тонн, і в наш час[Коли?] знаходяться у резерві.[3]

Природна аномалія[ред.ред. код]

Поблизу села розташований Бовтиський кратер. Цей метеоритний кратер, вік якого становить близько 88 млн років, має розмір близько 30 км в діаметрі і майже 1 км в глибину. Бовтиський метеоритний кратер — найбільший в Україні та входить до двадцятки найбільших на Землі.[4]

Персоналії[ред.ред. код]

  • Петренко Іван Данилович — краєзнавець, член Національної спілки краєзнавців України, педагог. Заслужений працівник культури України. Почесний член Національної спілки краєзнавців України. Почесний краєзнавець Кіровоградщини.
  • Білоус Василь Тимофійович - керівник бовтиської підпільної групи, партизан, автор книжки поезій: "Ритми зраненого серця" , вид."Сучасний письменник", 2009 р.
  • Білоус Володимир Васильович - автор документально-художньої книжки про події в с. Бовтишка " У вирі вогню та омани", вид."Сучасний письменник", 2008 р., документально - художньої книжки "Мова чи "нарєчіє", вид."Юніверс", К, 2016 р., відомий вчений автор більше 90 наукових праць і винаходів.
  • Піддубний Микола Олегович — генерал-лейтенант міліції; Заслужений юрист України.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-83)
  3. Сайт районного центру Олександрівка
  4. Укрінформ N016005 від 19.11.2001

Джерела[ред.ред. код]

  • Кузик Б. М., Білошапка В. В. У плині часу. Енциклопедія Олександрівщини.- Мистецтво, 2002.
  • Кузик Б. М., Білошапка В. В. Олександрівський меридіан: люди, події, час: [Кн.-календар].— Мистецтво, 2003.
  • Білошапка В. В., Петренко І. Д. Голодомор 1932–1933: Олександрівський вимір. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2006. — 296 с.

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.