Новоолександрівка (Нижньосірогозький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Новоолександрівка
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район/міськрада Нижньосірогозький
Рада/громада Новоолександрівська сільська рада
Код КОАТУУ 6523883301
Основні дані
Засноване 1822
Населення 1370
Площа 95,471 км²
Густота населення 14,35 осіб/км²
Поштовий індекс 74720
Телефонний код +380 5540
Географічні дані
Географічні координати 46°58′21″ пн. ш. 34°24′57″ сх. д. / 46.97250° пн. ш. 34.41583° сх. д. / 46.97250; 34.41583Координати: 46°58′21″ пн. ш. 34°24′57″ сх. д. / 46.97250° пн. ш. 34.41583° сх. д. / 46.97250; 34.41583
Середня висота
над рівнем моря
59 м
Найближча залізнична станція Сірогози (станція)
Місцева влада
Адреса ради 74720, с.Новоолександрівка, вул.Садова , тел.(05540) 4-72-31; 2-24-42
Сільський голова Білий Євген Олександрович.
Карта
Новоолександрівка. Карта розташування: Україна
Новоолександрівка
Новоолександрівка
Новоолександрівка. Карта розташування: Херсонська область
Новоолександрівка
Новоолександрівка

Новоолександрівка у Вікісховищі?

с. Новоолександрівка Нижньосірогозького р-ну Херсонської обл.

Новоолекса́ндрівка — село в Україні, в Нижньосірогозькому районі Херсонської області. Населення, за переписом 2001 року, становило 1370 осіб. Село знаходиться за 15 км. від районного центру Нижні Сірогози та за 6 км. від залізничної станції Сірогози. Розташоване понад Балкою Великі Сірогози. Вулиці: Миру, Садова, Центральна. Заснування - 1822 рік.

Орган місцевого самоврядування Новоолександрівська сільська́ ра́да.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

  • З античних часів територією степу, на якому розташувалося село, проходили шляхи міграції кочових племен, про що залишені памятки у вигляді могил та поховань. На півдні села знаходиться відомий скіфський курган "Козел". Курган 14 метрів у висоту і близько 320 метрів в окружності. Окрім того, на околицях села та за 0,2 – 6,2 кілометрів навкруги було 17 курганів висотою 0,5 – 8,4 метри. Козел – назва кургану (надмогильного пагорба) одного з членів родини царя Скіфії 2-ї половини 4 ст. до н. е. Пагорб розташований за 1 км. на південь від с. Новоолександрівки. Досліджений 1865 році І.Є. Забєліним. Насип (заввишки 14 м.) розкопано частково. Відкрита катакомба глибиною 9,6 м., по її кутах розміщено 4 камери. Поховання пограбоване, збереглося лише кілька золотих ґудзиків та одна пластинка з профільним зображенням голови Афіни Паллади в шоломі з маскою лева. На захід від катакомби знаходилися три ями, перекриті деревом, в них були покладені 11 коней в бронзових та срібних вуздечкових оздобах. У трьох з них були золоті окуття сідел, у двох – бронзові нагрудні прикраси. Біля коней поховано двох конюхів, їхні могили були перекриті дошками, розписаними червоною та блакитною фарбами.[1]
  • Засноване село переселенцями з Чернігівської губернії, які 1822 року заселяли таврійські степи. З Чернігівської губернії в таврійські степи прибуло 40 сімей, які очолював Матвій Каміньков. Землевпорядник Олександров виділив переселенцям земельні наділи.
  • В 1864 р. громада села збудувала церковно-приходську школу, нині в цьому приміщені розміщені шкільні майстерні. Школа мала два приміщення, які мали назву Батурівська та Хохлацька школи. Будівництво типового приміщення школи було розпочате у 1967 році та закінчилося за рік. В 1982 році було побудовано корпус школи для 1-4 класів.[2]
  • Станом на 1886 рік в селі, що належало до Нижньо-Сірогозької волості мешкало 1963 особи, налічувалось 328 дворів, існували православна церква, школа, 3 лавки, щосереди відбувався базар. [3] На мапах "Шуберта - Тучкова" 1868 року село позначено як "Ново-Александровка", з 215 дворами.[4]
  • Радянська окупація почалась в січні 1918 року.
  • На фронтах Другої світової війни воювали проти німецьких військ 375 жителів села, з них 197 загинули в боях, 178 - нагороджені державними нагородами. Братська могила військовослужбовців Радянської Армії розташована в центрі села, встановлено імена 33 похованих воїнів. [5]
  • Станом на 1945 р. в селі діяли колгоспи: ім. Сталіна, "Трудовик" (голова - Лапін), "Шлях хлібороба", "Правда". Пізніш вони були перетворені в єдиний колгосп "Дружба". За колгоспом «Дружба», центральна садиба якого міститься у Новоолександрівці, було закріплено 8586 га сільгоспугідь, з яких 7709 га орної землі, в т. ч. 345 га зрошуємої. 677 га займали пасовища, 50 га — баштанні культури. Колгоспне господарство було зернового та м'ясо-молочного напрямку, спеціалізупалося на вирощуванні свійських птахів, а саме виробництві качинього м'яса. [6] В кінці 1990-х років, в зв'язку з розпаюванням земель та майна, колгосп "Дружба" припинив своє існування. На його землях утворилися аграрніі та фермерські господарства.
Новоолександрівка, на в'їзді до села.
Безіменний курган біля Новоолександрівки.

Економіка та соціальне життя[ред. | ред. код]

  • На разі в селі працюють: ТОВ "Дружба-5". Фермерські господарства: "Південне", "Сатурн", Буйна, Романівське, Віка, "Вега", "Глорія", "Дар", Олена, Ольга, "Сад", "Старт", "Явір", "Форум", "Селена", "Таймир", інші ФГ Лівенцево, Скіфія,. КСГП "Дружба", "Хлібороб", "Карина".
  • Сільське комунальне підприємство "Надія" обслуговує артезіанську свердловину та водогін довжиною 12 км., який забезпечує водою жителів села. Є загальноосвітня школа [7] [8] та дошкільний заклад "Малятко".
  • При сільському будиноку культури діє бібліотека-філія, ансамбль "Степовичка".
  • В селі існує релігійна громада парафії на честь святителя Василія Великого Новокаховської Єпархії Української Православної церкви.

Люди[ред. | ред. код]

с. Новоолександрівка, с. Покровка 1886 рік.
  • Матері-героїні: Бондаренко В.К., Мудра Г.М.
  • В селі Новоолександрівка є шанована всіма жителями, добре відома педагогічній громадськості району та області вчительська родина Камінькових, яка багато зробила для розвитку освіти в цьому регіоні. Яскравим представником цієї вчительської династії є Каміньков Петро Севастянович, який її й започаткував.
  • За трудові досягнення 66 колгоспників були нагороджені орденами та медалями, в т. ч. орденом Ленина - механізатор Т. М. Маслов, орденом Трудового Червоного Прапора - 11 чоловік.

Місцева влада[ред. | ред. код]

Поштова адреса: 74720, Херсонська область, с. Новоолександрівка, вул. Садова, 42. Телефон: (240) 2-24-42

e-mail: sr.novooleks@ukr.net

Джерела[ред. | ред. код]

1. Історія міст і сіл Української РСР [Текст] : в 26 т. [Том 22]: Херсонська область / гол. редкол.: П. Т. Тронько; редкол. тома: О. Е. Касьяненко [та ін.]. - К. : Гол. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1972. - С. 501. Том 22.

2. Хроніка визволення Херсонщини. 26 жовтня 1943 - 12 квітня 1944 : зб. док. / упоряд.: І. Лопушинська, І. Сінкевич, О. І. Шинкаренко. - Херсон : Айлант, 2015. - С. 103.

3. Історія міст та сіл Української РСР.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Козел. Енциклопедія історії України. 
  2. Каміньков Петро (01.09.2017). Село, школа, люди. Газета "Червоний промінь". 
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Мати трьохверстовки.. Старовинні карти. (рос.). 
  5. Братська могила військовослужбовців Радянської Армії в центрі села. Архів воїнів, що загинули від ран та зниклих без вісті у роки Великої Вітчизняної війни (рос.). 
  6. Новоолександрівка, Нижньосірогозький район, Херсонська область. Історія міст та сіл Української РСР (рос.). 
  7. Сайт Новоолександрівської ЗОШ. 
  8. Новоолександрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Нижньосірогозької районної ради Херсонської області. ІСУО.