Палац Бруницьких (Великий Любінь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Палац Бруницьких
Палац Бруницьких. Карта розташування: Україна
Палац Бруницьких
Палац Бруницьких
Палац Бруницьких (Україна)
Країна  Україна
Територіальна одиниця Львівська область
Місцезнаходження смт Великий Любінь
49°43′15″ пн. ш. 23°44′35″ сх. д. / 49.72078° пн. ш. 23.74310° сх. д. / 49.72078; 23.74310Координати: 49°43′15″ пн. ш. 23°44′35″ сх. д. / 49.72078° пн. ш. 23.74310° сх. д. / 49.72078; 23.74310
Стиль необароко
Час заснування XVIII ст.
Спорудження 1909—1910 рр. (реконструкція)
Сучасний стан пам'ятка архітектури місцевого значення України
Розташування Львівська область, Городоцький район, смт Великий Любінь, вул. Замкова, 5
Мапа
CMNS: Палац Бруницьких у Вікісховищі

Палац Бруницьких — палац-садиба родини підприємця, нафтового магната, юдея за походженням, Костянтина Бруннера та його нащадків. Палац розташований у східній частині селища Великий Любінь (Городоцький район, Львівська область), за 0,5 км від автошляху Н13 (Львів — Самбір).

Історія палацу[ред. | ред. код]

Палац Бруницьких у травні 2020 року (відео)

Точна дата побудови палацу достеменно невідома, але припускають, що він з'явився у XVIII ст., ще до того, як став власністю Бруницьких (пол. Brunicki). Раніше на місці палацу був замок XVII ст.[1]. Відомо, що колись парадний вхід до палацу був з короткого, лівого боку будинку. Згодом, у 1920-х рр, Бруницькі перенесли його на теперішнє місце. Тоді ж змінено й під'їзд до палацу. Єдина частина палацу, яка збереглася майже без перебудов, — його тильна частина. В 1909–1910 року палац Бруницьких був ґрунтовно перебудований, за проєктом Я. Шульца, та набув необарокової форми. Його декорував відомий польський майстер того часу Петро Гарасимович зі Львова (пол. Piotr Witalis Harasimowycz[2]). Серед декоративних елементів — герби Бруницьких (з левом) і Шимановських (Korwin) під баронською короною. Багатим декором відзначались інтер'єри палацу, але після Другої світової війни та недавньої реставрації майже все внутрішнє оздоблення втрачено.

Парк навколо палацу був облаштований на французький (регулярний) зразок. Тут були гарно доглянуті газони й кущі, підстрижені в різні цікаві фігури. В парку стояли низькі колони з вазами для квітів. Існувала оранжерея. В припалацовому саду також була невелика каплиця. (Див. також Парк XIX століття).

У 2006–2007 рр. палац відреставровано завдяки фінансовій підтримці громадянина Швейцарії отця Роберта Готса, а також коштам, виділених з місцевого бюджету[3]. Тепер у палаці міститься один із корпусів Великолюбінської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату.

Світлини[ред. | ред. код]

  • Герби власників палацу
    Герби власників палацу
  • З тильного боку
    З тильного боку
  • Таблиця при в'їзді до садиби
    Таблиця при в'їзді до садиби

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Палац Бруницьких
  2. ↑ Бірюльов Ю. О. Гарасимович Петро-Віталіс // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
  3. ↑ Палац Бруницького у Великому Любіні

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палац Бруницьких (Великий Любінь)
Замки та палаци Львівської області‎
збережені
Тишкевичів (Броди) • Вільґельма Шмідта (Броди) • Бадені (Буськ) • Бруницьких (Великий Любінь) • Вишня (Фредрів-Шептицьких) • Гряда (Любомирських) • Жовква • Журавно (Скринських-Чарторийських) • Заклад (Скарбека) • Золочів • Кам'янка-Бузька (Мієрів) • Крукеничі (Дрогойовських) • Лівчиці (Лося) • Львів (арсенал) • Львів (лат. архієпископів) • Львів (р.-к. архієпископів) • Львів (Баворовських) • Львів (Бандінеллі) • Львів (Бесядецьких) • Львів (Бєльських) • Львів (Галицького намісництва) • Львів (губернаторів) • Львів (Дідушицьких) • Львів (Корнякта) • Львів (королівський арсенал) • Львів (Любомирських) • Львів (митрополитів) • Львів (Потоцьких) • Львів (Сапєг) • Львів (Сєменських-Левицьких) • Львів (Туркулів-Комелло) • Львів (цитадель) • Надиби (Тхуржницьких) • Неслухів (Дідушицьких) • Нижанковичі (Пані Грім) • Оброшине (архієпископів) • Олесько • Підгірці • Підгірці (Бруницьких) • Пустомити • Ракова (Козловецьких) • Роздол (Лянцкоронських) • Страхоцького (Рудники, Мостиська) • Свірж • Скелівка (Фельштин) • Сколе (Грьодлів) • Стара Сіль (Анна) • Тартаків (Урбанських) • Тулиголове (Балів) • Хирів (конвікт) • Чаплі • Червоне (Стшембошів) • Червоноград (Кристинопольський)
Свірзький замок
Свірзький замок
частково збережені
руїни
повністю зруйновані
Андріївка • Белз • Білий Камінь • Борщовичі (Сємєнських) • Глиняни • Гологори • Городок • Деревня (Старжинських) • Жидачів • Журавно • Звенигород • Комарно • Крисовичі (Стадницьких) • Львів (Лева І) • Львів (Низький замок) • Малі Підліски (Папар) • Маркопіль • Міженець Любомирських) • Нова Скварява (Болоз-Антоневичів) • Пеняки • Підтемне • Поляни (Риків) • Радехів (Бадені) • Сокаль • Спас • Стрий • Тартаків • Ушковичі (Пєжхалів) • Хоробрів (Крушевських) • Щуровичі
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Палац_Бруницьких_(Великий_Любінь)&oldid=37551173