Жидачівський замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жидачівський замок
Жидачів мис.JPG

Центральна частина мису над озером, де розміщувався Старостинський (Жидачівський) замок
49°23′40″ пн. ш. 24°08′32″ сх. д. / 49.39444° пн. ш. 24.14222° сх. д. / 49.39444; 24.14222
Країна Україна Україна
Адреса Львівська область
м. Жидачів
Матеріал дерево, камінь
Перша згадка 1164 р.
Стан зруйнований (розібраний)
Жидачівський замок is located in Україна
Жидачівський замок

Жида́чівський за́мок (Старостинський замок) — оборонна споруда (замок), що був побудований на стрімкому мисі (висота 20—25 м) між штучним озером і болотистою долиною річки Стрий. Пагорби, на яких стояв замок, розташовані біля північної околиці міста Жидачева (Львівська область).

Історія[ред.ред. код]

У княжу добу ХІ—ХІІІ ст. на мисі розташовувалось одне з городищ літописного міста Зудеч (нині Жидачів). Відомо, що Данило Галицький 1257 року захопив і зруйнував одне з городищ Жидачева, зайняте опозиційними до нього боярами.

На кінець XIV ст. дерев'яний замок належав польсько-угорським пануючим династіям. З XV ст. став резиденцією королівських старост Жидачівського повіту Львівської землі Руського воєводства. Староста Жидачева і каштелян Кракова Ян з Чижова 8 січня 1448 року домовився з міщанами Жидачева про їхню участь у будівництві старостинського замку з умовою, що їх більше не залучатимуть до ремонту, відбудови, охорони замку. Замок був захоплений 1648 року козаками, які його зруйнували, знищили городські архіви. Згідно з люстрацією 1661 року дерев'яний замок вже був відновлений. Він занепав впродовж XVIII ст, а намір 1767 року старости Михайла Жевуського відновити замок не був виконаний.

До нашого часу про фортифікації на мисі нагадують лише глибокі рови і назва — Замкова гора.

Вигляд і дослідження[ред.ред. код]

Реконструкція вигляду Жидачівського замку. Автор Качор І.

Старостинський замок розміщувався на центральному пагорбі мису. Прямокутний замок фланкували чотири вежі, а через надбрамну вежу йшов в'їзд на двір, де були резиденція старости, господарські будівлі, каплиця. Зберігся опис замку в люстрації 1661 року. Північний пагорб оточували дві лінії частоколів, імовірно, стояла сторожова вежа. Південний пагорб оточував частокіл. Поміж пагорбами над ровами йшли дерев'яні містки, які розбирали в час ворожої загрози.

Розміри городища, вигляд фортифікацій достовірно не визначені через брак масштабних археологічних досліджень. У розкопі площею 300 м² виявили рештки трьох жител ХІІ—ХІІІ ст, глиняного посуду, металевих речей, зброї, прикрас. Мис розділено на частини трьома глибокими ровами, час прокопування яких невідомий.

Посилання[ред.ред. код]

Джерело[ред.ред. код]