Палац Стецьких (Великі Межирічі)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Палац Стецьких
Палац Стецьких у Великих Межирічах
Наполеон Орда. Великі Межирічі.jpg
Наполеон Орда. 1875, галявина перед садовим фасадом
Інформація
Країна Україна
Місцезнаходження Великі Межирічі
Архітектурний стиль Бароко
Архітектор Домінік Мерліні
Час заснування 1789—1793
Сучасний стан аварійний
Палац Стецьких в Вікісховище

Палац Стецьких у Великих Межирічах — кам'яний палац в стилі пізнього класицизму з заокругленими бічними корпусами, курдонером і залишками пейзажного парку. Знаходиться на берегах ріки Стави.

Історія[ред.ред. код]

Поселення вперше згадане 1544 року, з 1559-го воно належало Корецькому, який і звів тут замок. 1566 року укріплення було зруйноване загоном Беати Острозької. Згодом маєтність успадкував Яким Корецький, який укріпив замок валами і мурами, перетворивши його на фортецю.

1650 року останній власник від роду, Самуель Корецький, передав маєток у власність Александеру Любомирському. Згодом його успадкував Франциск Любомирський, а далі Єжи Любомирський, який збудував тут римсько-католицький колегіум для ченців ордену піарів.

1702 року при ньому звели костьол св. Антонія в стилі бароко (арх. Войцех Ленартович). 1706 — Август ІІ Фрідріх відібрав маєток і віддав Меншикову, але 1711 року його повернули Любомирському.

1773 року власником села став Ян Стецький, який у 1793-1800-х збудував тут власний маєток. Існують дві точки зору, яким чином Стецький отримав маєток. За першою, він придбав його в Франциска Любомирського, за другою — виграв у карти у Яблоновського. Згодом маєток успадкував Ян Стецький.

Через причетність до антиросійської діяльності Людвіг Стецький не зміг успадкувати родинний маєток, і той був конфіскований і на декілька десятиліть перетворився на казенне містечко. Після амністії, дарованої імператором Олександром ІІ, маєток повернули Генріку Стецькому, який подарував його Вітольду Стецькому. Далі маєток перейшов у власність до Адама Стецького, а потім до Юзефа Стецького, який володів ним до 1939-го.

Після Другої світової війни маєток Стецьких пристосували під інтернат. Сучасне приміщення палацу знаходяться в аварійному стані і підпорядковуються спецшколі-інтернату.

Радван герб Стецьких

Про палац[ред.ред. код]

Костьол святого Антонія

Розташований у північній частині села. Побудований у 17891793 роках. Архітектор Доменіко Мерліні. За переказами, садибу Ян Стецький отримав, вигравши в карти у 1773 році. Колись на її місці була невелика фортеця. Руїни фортеці розібрали, використавши залишки як будівельний матеріал.

До палацу симетрично прибудовані дві дугоподібні галереї-переходи, які з'єднували палац із флігелями. З внутрішнього боку галереї прикрашені колонами тосканського ордеру. Палац мав французьку систему розташування кімнат. Парадна зала знаходилась на другому поверсі; стіни на сходах розмальовані видами руїн старого замка, а стелю прикрашало зображення нового палацу. Головна зала була оздоблена в бароковому стилі, тут до тепер збереглася ліпнина й архітектурні деталі. В маєтку діяла музична капела та оркестр.

У склад маєтку входили: палац, два флігелі, парк із ботанічним садом і штучним ставом, будинки для челяді, стайня, псарня, фільварки, костьол із родовим склепом. Будинки для челяді розташовувались неподалік від палацу і серед місцевих мешканців називались «чворки». 

У стайнях маєтку утримували більше сотні чистокровних англійських і турецьких скакунів за якими доглядали конюхи німецького походження. До тепер ці будови не збереглись.

До маєткової економії входило декілька фільварків, найбільший з них знаходився в селі Новини, де розміщувалась лісопильня. Окрім цього, наймані працівники займались скотарством і землеробством.

Господарський палац на 13 вісей, двоповерховий, кам'яний, потинькований, розфарбований у два кольори (теракотові стіни, білі карнизи тощо). Побудований за типовою схемою пізнього класицизму: центральний об'єм, заокруглені галереї, кінцеві павільйони на 2 поверхи. Галереї і павільйони обмежують парадний двір (курдонер). Фасад на курдонер прикрашають бічні ризаліти і чотириколонний портик з трикутним фронтоном.

Садовий фасад прикрашає спрощений портик на шість колон і балкон. Перший поверх будівлі прикрашено рустикацією до рівня міжповерхової горизонтальної тяги. За палацом був перший на Волині ботанічний сад. Дивом збережений, (як і інтер'єри), використовується як дитячий інтернат (2009 рік). Потребує ремонту. За палацом — залишки пейзажного парку. Раніше біля палацу знаходилася невелика штучна водойма, де розводили форель.

Костьол св. Антонія мав крипту, де покоїлись тіла місцевих шляхтичів до яких відносились і Стецькі. Зокрема, там був похований Стецький. 2014 року останки з склепу були перепоховані біля костьолу.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • «Памятники градостроительства и архитектуры УССР», Т 3, Киев, «Будівельник», 1985 (рос.)
  • Межиріч Корецький [Текст]: нариси історії волинського містечка / А. О. Обарчук. — Рівне: [б. и.], 2010. — 326 с.
  • Українська шляхта з кінця XIV — до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна [Текст]: [монографія] / Н. Яковенко ; Український науковий ін-т Гарвардського ун-ту, Інститут критики. — Вид. 2-ге, переглянуте і випр. — К. : Критика, 2008. — 470 с.: іл.
  • Родоводи волинської шляхти ХVI — першої половини ХVIІ ст. [Текст]: реконструкція родинних структур: методологія, методика, джерела / Ірина Ворончук. — К. : Вища школа, 2009. — 511 с. 

Посилання[ред.ред. код]

Що таке Портали? | Список порталів | Нові портали