Палета фараона Нармера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Палета фараона Нармера
Зображення
Дата створення / заснування 31 століття до н. е.[1]
Культура Культура Стародавнього Єгипту[2]
Держава Flag of Egypt.svg Єгипет
Місце розташування
Назва англ. Palette of Narmer[1]
Жанр Культура Стародавнього Єгипту[2]
Творець анонім[1]
Замовник Нармер
З матеріалу Граувакка
Зображує Нармер
Зберігається в колекції в Каїрський єгипетський музей і Каїр
Історичний період Раннє царство, Перша династія єгипетських фараонів і Додинастичний Єгипет[2]
Дата відкриття (винаходу) 1898
Місце відкриття Temple of Hierakonpolisd
Ширина 45 см
Висота 64 см
Товщина 6,5 см
CMNS: Палета фараона Нармера у Вікісховищі

Координати: 30°02′52″ пн. ш. 31°13′59″ зх. д. / 30.04780000002777740° пн. ш. 31.23330000002777851° зх. д. / 30.04780000002777740; -31.23330000002777851

Палета фараона Нармера — унікальна пам'ятка-рельєф з історичними сценами 4 тисячоліття до н. е.

Мета створення[ред. | ред. код]

Мета її створення — закарбувати в пам'яті сучасників і нащадків перемогу царя Півдня (фараона Нармера) над мешканцями північних районів Стародавнього Єгипту. Дослідники вважають також це рельєфне панно серед перших пам'яток, де мистецтво Стародавнього Єгипту постає в своїх характерних і вже вироблених формах[3]. З фараона Нармера, котрому вдалося поєднати військовим захопленням землі долини Нілу (південні і північні) в єдину державу, починається період династичного правління Єгиптом.

Опис пам'ятки[ред. | ред. код]

Палета має форму щита і зображення з обох боків. Подано п'ять сцен, в чотирьох із яких скульптор веде розповідь про перемогу фараона. На аверсі — величний фараон в короні південного Єгипту, практично втілення Бога, убиває полоненого з півночі. Сцена подана цілком реалістично. Цей рельєф головує на аверсі. Під ним — дві малі постаті мешканців Півночі, які з жахом тікають від переможця.

Більше символіки на зворотному боці. Верхня сцена знову подає величного фараона, але вже в короні Північного Єгипту, бо приєднання території стало фактом. Фараон разом із вельможами і вояками з прапорами іде роздивитися гори убитих мешканців Півночі з відрубаними головами. Сцену трактують як урочистості з приводу перемоги. Умовність та символіка притаманні найнижчій сцені, де фараон постає в образі могутнього бика, котрий руйнує ворожу фортецю. Розгадка абсолютно символічної сцени посередині з довгошиїми левами та їх приборкувачами нині втрачена[4].

Програма меморіальної пам'ятки[ред. | ред. код]

Кожна сцена на панно має закінчений сюжет, з підкресленою величчю подано верховенство фараона, що дорівнює Богу. Водночас всі сцени пов'язані одна з іншою загальною програмою меморіальної пам'ятки. Важливі події подані одна під другою, як це буде століттями практично у всіх рельєфах чи фрескових циклах в мистецтвці Стародавнього Єгипту. Невелика за розмірами палета (висотою 64 см) не завадила скульпторові вдало відтворити пропорції людського тіла і навіть частково подати м'язи фігур, реалістично подати тварин, історично точно відтворити корони[5]. Водночас збережена і підкреслена соціальна зверхність фараона, величного, як живого Бога поряд із мізерними вояками та полоненими. На аверсі присутній і бог Гор у вигляді Сокола, котрий подає фараону мотузку від шиї полоненого мешканця Півночі. Гор сидить на рослинах, що символізують Північні землі, і власним жестом ніби сприяє в військовій справі фараону Нармеру[6].

Обличчя фараона ще не має точної портретності. Але всім обличчям на рельєфах надані індивідуальні риси (символічна борідка фараона, широкі бороди мешканців Півночі, різниця в зачісках). Сміливо введені деталі, реалістичні чи символічні (відрубані голови переможених, посуд, військові прапори), не перешкоджають ясності композиції і переможному характеру пам'ятки.

Джерела[ред. | ред. код]

  • «Всеобщая история искусств», т 1, М, «Искусство», 1956
  • Toby A. H. Wilkinson: Early Dynastic Egypt. Routledge, London 1999, ISBN 0-415-18633-1.
  • Nicolas Christophe Grimal: A history of Ancient Egypt. Wiley-Blackwell, London 1996, ISBN 0-631-19396-0.
  • Hartwig Altenmüller: Einführung in die Hieroglyphenschrift. Buske, Hamburg 2005, ISBN 3-87548-373-1.
  • Othmar Keel: Die Welt der altorientalischen Bildsymbolik und das Alte Testament. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1996, ISBN 3-525-53638-0.
  • Barry J. Kemp: Ancient Egypt: anatomy of a civilization. 2. Auflage. Routledge, London 2005, ISBN 0-415-23550-2.
  • Whitney Davis, Richard W. Quinn: Replications: archaeology, art history, psychoanalysis. Penn State Press, Kopenhagen 1996, ISBN 0-271-01524-1.
  • Whitney Davis: Masking the Blow: The Scene of Representation in Late Prehistoric Egyptian Art. Berkeley, Oxford (Los Angeles]) 1992, ISBN 0-520-07488-2.
  • Wolfgang Helck: Untersuchungen zur Thinitenzeit. Harrassowitz, Wiesbaden 1987, ISBN 3-447-02677-4.
  • Stan Hendrickx: Narmer Palette Bibliography, 2017.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Make Lists, Not War — 2013.
  2. а б в Make Lists, Not War — 2013.
  3. «Всеобщая история искусств», т 1, М, «Искусство», 1956, с. 77
  4. «Всеобщая история искусств», т 1, М, «Искусство», 1956, с. 77
  5. «Всеобщая история искусств», т 1, М, «Искусство», 1956, с. 78
  6. «Всеобщая история искусств», т 1, М, «Искусство», 1956, с. 78

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]