Паранаука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Паранау́ка (дав.-гр. παρα — біля, коло, суміжність[1]) — група концепцій і припущень ідейно-гіпотетичного, теоретичного й псевдотеоретичного характеру, що прагнуть до застосування наукової методології до предметів ненаукового й позанаукового характеру (у тому числі до так званих «паранормальних явищ»). На думку інших — квазінау́ка[2]. Хоча є неточним виразом стосовно паранауки, адже слово «квазі» (лат. quasi) у перекладі означає «немовби», «майже», «ніби»; українська філологія ще уточнює цю частину складних слів як «позірний», «несправжній», «фальшивий»[3].

Визначення та приклади[ред.ред. код]

  • За визначенням доктора філософських наук В. А. Кувакіна: «Термін „паранаука“ відноситься до тверджень або теорій, які в більшій або меншій ступені відхиляються від стандартів науки й містять у собі як суттєво помилкові, так і, можливо, дійсні положення. „Пара“ (від грецького pará — біля, повз, поза) як частина складних слів означає, що перебуває поруч, що відхиляється від норми або, що порушує що-небудь. Близькість за змістом понять „квазінаука“ і „паранаука“ дозволяє використовувати їх як синоніми»

Культурно-історична класифікація паранаукових концепцій[ред.ред. код]

Прийнято виділяти різні типи паранаукових концепцій, зі специфікою приналежності до того або іншого культурно-історичного контексту свого виникнення, залежно від атеїстичних чи релігійних вподобань самих науковців:

На загал достатньо відомі історичні факти, коли з-за політичного тиску на науковців в СРСР не визнавалася генетика, заборонена була соціологія (після розпаду СРСР соціологія була дозволена до викладання з 1993 р. Міністерством Освіти України[10]), підконтрольна діяльність фізиків і хіміків в Оборонній промисловості й т.п.. Відомий факт в історії СРСР морального лідерства серед традиційних вчених, проти впливу політичної пропаганди та державної ідеології академіка А. Сахарова. Всі наукові винаходи привертають увагу Аналітичних відділів державних спецслужб, і контроль інформаційного простору для створювання фальшивого іміджу парапсихології немов би «лженауки» (псевдонаука) — це було завдання також і КДБ[11][12]. Так само робило ЦРУ[13]. Ці дослідження і їх результати мають гриф «державної таємниці»[14]. Вже тепер потрапили результати деяких досліджень біофізики у Масмедіа, напр. «безконтактний бій» (дистанційний вплив на людину, без дотику фізичними кінцівками людського тіла до людського тіла)[15]. Науково-дослідні інститути в Києві, Мінську, Новосибірську та інших містах бувшого СРСР працювали в даному напрямку. А в Масмедіа для народу оголошувалося «не існує», вся інформація про невпізнані підводні об'єкти та невпізнані літаючи об'єкти фіксувалися Особливим відділом у військових частинах для дослідження, в Масмедіа оголошувалося для громадськості мов «не існує» (маніпуляція масовою свідомістю). Наприклад, думка комуністичної пропаганди мовляв «душі немає» (в парапсихології відстоювана протилежна теза) й т.п. тепер має багато критиків серед традиційних науковців. У даному питанні помітні твердження офіційних медиків про автономне існування психіки людини від анатомічного тіла[16], і т. д.. Навіть ставлення офіційної науки до фантастики плинне — опис лазера в літературному творі сприймався як фантазія О. Толстого в 1927 р., але з часом це стало реальністю для традиційної науки[17] тощо. Робляться спроби поєднання фізики та релігії, доказовості метафізичних категорій й догматики[18]. Є вчені, котрі йдуть далі і проводять практичні дослідження: наприклад, доктор біологічних наук і кандидат медичних наук, завідувач лабораторії нейро- психофізіології Психоневрологічного інституту ім. В. М. Бехтерєва Валерій Сльозін отримав результати дослідів людей під час молитви (про позитивні зміни стану їх свідомості), що нівечить пропаганду атеїстів з їх спробною політичного контролю наукового і вільного мислення[19][20][21][22][23][24].

Різноманітність сучасного контексту[ред.ред. код]

У сучасній практиці термін «паранаука» застосовується деякими вченими в різноманітних контекстах:

Ці особливості паранауки наближають її до офіційної науки і суттєво відрізняють її від псевдонауки, надають джерело для досліджень традиційної науки, дають підстави формування нових наукових напрямків. Вчені часто густо досліджують наприклад «народну медицину» з позитивним результатами лікування, перекладають на мову хімії, геронтологія досліджує йогів й т.п., щоби повторити успіх на рівні офіційно визнаної науки. Народ і релігія патенту не має, але взаємодія або схожість на плагіат присутня. Так само важливо відмітити, що особа, котра володіє відповідними паранормальними здібностями як правило не схильна реагувати на провокації тестувань правдивості. А збагачує свою професію і особисте життя, напр. В. Бехтерев практикував телепатію та гіпноз на тваринах[25] й давав свої знання в НКВС (залишилося документальне відео цього факту), В. Мессінг заробляв кошти на естраді демонстрацією телепатії та ясновидіння й викладав розвідникам КДБ свою методику (п'ять сторінок з його спогадів про видану в КДБ особисту методику тренування психіки цензура не дозволила опублікувати) й т.д.. Умови контролю так званої «нормальної» традиційної науки державними спецслужбами характеризує цікава цитата з біографії вітчизняного вченого С. Корольова: «…був репресований, він неодноразово зносив катування, можна вважати і помер внаслідок отриманих травм. Його так били в НКВС, що зламали щелепи».

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Словник іншомовних слів», за ред. академіка АН УРСР О. С. Мельничука, м. Київ, 1985 р., стор. 621.
  2. Интернет пресс-конференция члена Комиссии РАН по борьбе с лженаукой и фальсификацией научных исследований В. А. Кувакина // Лента.ру, 4.05.2010 (рос.)
  3. «Словник іншомовних слів», за ред. академіка АН УРСР О. С. Мельничука, м. Київ, 1985 р., стор. 401.
  4. а б Non-, un-, and pseudoscience // «Science and Pseudo-Science», Stanford Encyclopedia of Philosophy
  5. Mahner M. Demarcating Science from Non-Science // Theo Kuipers (ed.) Handbook of the Philosophy of Science: General Philosophy of Science — Focal Issues, Amsterdam: Elsevier, 2007. pp.515-575.
  6. Александров, Евгений Борисович Чем занимается комиссия РАН // «Точка отсчёта», радио «Петербург» 19.03.2007. (рос.)
  7. а б в г д е Касавин И. Т. «Паранаука» // Философский энциклопедический словарь (2004) (рос.)
  8. Программа кандидатского минимума (рос.)
  9. Non-science posing as science // «Science and Pseudo-Science», Stanford Encyclopedia of Philosophy
  10. стор. 3, «Соціологія (короткий енциклопедичний словник)», під заг. ред. докт. філос. наук проф. В. І. Волович (Соціологічна асоціація України), вид. Український Центр духовної культури, м. Київ, 1998 р., ISBN 966-7276-23-6.
  11. Фильм «Зов бездны» на сайте производителя (Телестудия Роскосмоса) (рос.)
  12. Документальное кино. Зов бездны — Первый канал (рос.)
  13. Some really weird CIA programs (англ.)
  14. стор. 376 (Секретная техника силового гипноза СК, военно-прикладная техника, политическая техника и т.д.), Кандыба Дмитрий Викторович, «СК Универсальная техника гипноза», изд. под эгидой ЮНЕСКО, г. Санкт-Петербург, 1994 г., ISBN 5-85991-001-0 (рос.)
  15. «Энергоинформационное развитие человека», Бесконтактный Бой. Вадим Старов против Боксера. (рос.)
  16. Винницький О. Р., «Мозок і парапсихологія» (Монографія), вид. «Поліграфкнига», м. Київ, 1996 р., ISBN 966-530-000-8
  17. Гіперболоїд інженера Гаріна (роман)
  18. «Дао физики», Фритьоф Капра, изд. «ОРИС» «ЯНА-ПРИНТ», 1994 г. (рос.)
  19. Молитва как особое состояние сознания — Сенсационное открытие ученых Института имени В. М. Бехтерева, Валентина Казак (Журнал «Русский дом» № 7 за 1999 г., Санкт-Петербург) (рос.)
  20. «Российская газета» 1998—2007, «„Умная“ молитва: когда рассудок молчит, душа разговаривает», Максим ЗАРЕЗИН (рос.)
  21. Беседа с профессором Валерием Слезиным, «Почему и как молитва лечит?» (рос.)
  22. Лидия Юдина, «Сила молитвы» (АиФ Здоровье № 17 от 23 апреля 2008) (рос.)
  23. Что происходит с мозгом человека, когда он молится?, Александр Дюжник (рос.)
  24. Профессор Валерий Слезин: Молясь, человек превращается в младенца (20.11.2001, Комсомольская правда) (рос.)
  25. «Гипноз, внушение, телепатия»; В. М. Бехтерев, изд. «Мысль», г. Москва, 1994 г. ISBN 5-244-00549-9 (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

  1. «Словник іншомовних слів», за ред. академіка АН УРСР О. С. Мельничука, м. Київ, 1985 р., стор. 621, 401;
  2. Философия. Энциклопедический словарь. Справочное издание Ред. Л. Б. Родкина, О. М. Фролова Тираж 3000 экз., «Гардарики», 2004 (рос.)
  3. Волькенштейн, Михаил Владимирович О феномене псевдонауки. «Природа», № 11 1983 (рос.)
  4. Даниленко В. П. Инволюция в науке: прагматические паранауки (рос.)
  5. Ивин А. А. «Философия науки: Учебное пособие для аспирантов и соискателей».— М.: Издательство ЛКИ, 2007 (рос.)
  6. Кезин А. В. Идеалы научности и паранаука // Научные и вненаучные формы мышления. — М., 1996. (рос.)
  7. Мартишина Н. И. Когнитивные основания паранауки.— Омск: Изд-во ОмГУ, 1996. (рос.)
  8. Сердюков Ю. М. Альтернатива паранауке.— М.: Academia, 2005. 308 с. (см. также рецензию д.ф.н. Р. Л. Лившица, Вестник РАН, т.76, № 11, 2006. стр. 1051—1055)
  9. Сердюков Ю. М. Исследование влияния паранауки и оккультизма на социально-экономическое и культурное развитие Дальнего Востока России (на материалах Амурской области, Камчатской области и Хабаровского края). 06-03-00450а. ДВГУПС. 2007.
  10. Eberlein G. L. Schulwissenschaft, Parawissenschaft, Pseudowissenschaft. Wissenschaftliche Verlagsgesellschaft, 1997. ISBN 3-8047-1168-5.
  11. Frazier K. Science and the Parascience Cults // Science News, May 1976. 109, 22, pp. 346–348, 350
  12. Inglis B. Science and Parascience: A History of the Paranormal, 1914—1939.— London: Hodder and Stoughton, 1984
  13. Oepen I., Federspiel K., Sarma A. Lexikon der Parawissenschaften.— Münster: Lit-Verlag, 1999. ISBN 3-8258-4277-0.
  14. Wunder E. Parawissenschaft — was ist das? // Skeptiker, 1997. 10(4), 125—130

Посилання[ред.ред. код]

  1. Научный и научно-популярный журнал «Парапсихология и психофизика» (рос.);
  2. Committee for Skeptical Inquiry (CSI) — сайт комитета американских скептиков, журнал Skeptical Inquirer (англ.)
  3. The Skeptics Society — сообщество американских скептиков, журнал Skeptic (англ.)
  4. James Randi Educational Foundation — фонд Джеймса Рэнди (англ.)
  5. The Skeptic's Dictionary — «Словарь скептика» о паранауке (англ.)
  6. Gesellschaft zur wissenschaftlichen Untersuchung von Parawissenschaften (GWUP) (нім.)
  7. Gesellschaft für Anomalistik e.V. (GfA) (нім.)
  8. Nachrichten zu den Themen Parawissenschaften und Grenzwissen (нім.)
  9. Wissenschaft — Pseudowissenschaft: Ein einführender Beitrag über die Abgrenzungsschwierigkeiten, geschrieben aus Sicht von Gegnern der Evolutionstheorie (нім.)
  10. dyskusja o paranauce — видео ATVN (175 Мб, формат RealMedia) (пол.)
  11. Paranauka.pl — сайт о паранауке (пол.)
  12. Касавин Илья Теодорович «Паранаука» // Философский энциклопедический словарь (2004) (рос.)
  13. Полуян П. Российские философы разоблачают паранауку // «Правда. Ру», 8.06.2005. (рос.)