Париж-Брест (торт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Париж-Брест
Типдесерт
ПоходженняФранція
Необхідні компонентизаварне тісто, заварний крем, праліне, мигдаль

Париж-Брест, Париж - Брест (фр. Paris–Brest) — французький десерт із заварного тіста та заварного крему зі смаком праліне, названий на честь велоперегонів Париж — Брест — Париж. Зверху зазвичай посипаний мигдалевою стружкою. Кругла форма десерту є аналогією з велосипедним колесом. Може мати розмір торта чи тістечка.

Історія

[ред. | ред. код]

За поширеною версією, десерт у формі колеса був створений в 1909 або 1910 роках Луї Дюраном, кондитером з Мезон-Лаффітт, на прохання організатора П'єра Жиффара в ознаменування велосипедних перегонів Париж — Брест — Париж, що вперше відбулися в 1891 році[1][2].

Існує версія, що торт придумав кондитер Боже, теж з паризького передмістя Мезон-Лаффіт, але в 1891 році. Згідно з цією версією, його будинок знаходився біля траси, якою проходили велосипедні перегони. Згідно з авторитетним виданням «Larousse gastronomique», де вказується лише одна версія виникнення десерту: «Натхненний змаганнями, майстер створення тістечок приготував еклери у формі кілець, що нагадують велосипедні колеса» [3]. Інші джерела вказують на кондитера з передмістя Парижа, який створив його в 1891 році. Нарешті, ймовірним автором вказується і кондитер із Шартра на ім'я Жербе.

Згідно з деякими джерелами, Дюран створив кондитерський виріб у 1909 році у формі еклера, а круглу форму йому надав інший кондитер із західного передмістя Парижа в 1940-х роках. За іншими даними, саме Дюран надав йому форму велосипедного колеса, взявши за основу торт, створений раніше: це була випічка у формі лаврового вінка (відсилання до вінка, який служив нагородою переможцю перегонів), створена кондитером з Бреста[4][5], або довгастої форми[6].

Десерт швидко став популярним, його можна знайти в кондитерських по всій Франції[7].

Дослідження, проведене соціологічним агентством TNS-Sofres, у 2012 році розмістило його на 15-е місце серед улюблених десертів французів[8][9].


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Conseil national des arts culinaires, «Paris-Brest», dans Île-de-France: Produits du terroir et recettes traditionnelles, Paris, Albin Michel, coll. " L'inventaire du patrimoine culinaire de la France ", 1993, 334 p. (ISBN 2-226-06348-X), p. 79-81.
  2. Connaissez-vous l’histoire du Paris-Brest ?. paris-anecdote.fr.
  3. Гастрономическая энциклопедия Ларусс, 2011, с. 88.
  4. Colette Monsat, Alexandra Michot, François Simon (27 janvier 2010). Le test des meilleurs Paris-Brest. Le Figaro..
  5. Catherine Jazdzewski (01/05/2015). Le paris-brest, ça roule pour lui !..
  6. Jean-Robert Pitte, " Un petit tour du monde gastronomico-sportif ", La Géographie: Terre des hommes, no 1530 " Planète sports: L'enjeu des jeux ",‎ été 2008, p. 78-85.
  7. Tom Kevill-Davies (16 червня 2009). Paris Brest - The Breakfast of Champions. The Hungry Cyclist. Архів оригіналу за 15 жовтня 2009. Процитовано 26 вересня 2009.
  8. Les desserts préférés des Français. TNS Sofres. 14 novembre 2012. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 10 червня 2023..
  9. Leslie Gogois, Les 100 plats préférés des français, Hachette Pratique, 2015, 224 p. (ISBN 978-2-01-396391-6), «Paris-brest», p. 147

Література

[ред. | ред. код]
  • Гастрономическая энциклопедия Ларусс. В 15 томах. Том 9. Паб — Полба / Под патронажем Гастрон. ком. (президент Ж. Робюшон); Пер. с фр. А. Кржижевский и др.; Отв. ред. Е. Трошкина. — Чернов и К°, 2011. — 432 с. — ISBN 9785989370047 / 9785989370368 / 2035823609.
  • Conseil national des arts culinaires, « Paris-Brest », dans Île-de-France : Produits du terroir et recettes traditionnelles. — Paris : Albin Michel, 1993. — P. 79—81. — (« L’inventaire du patrimoine culinaire de la France ») — ISBN 2-226-06348-X.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Париж-Брест (торт)