Макарон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Макаро́н (фр. Macaron; /makaʁɔ̃/) — французький кондитерський виріб з яєчних білків, цукрової пудри, цукрового сиропу, меленого мигдалю і харчових барвників. Зазвичай робиться у формі двох половинок печива, між якими кладуть крем або варення. Назва походить від слова ammaccare (італ. Maccarone / maccherone) — «розбити, розчавити».

Готовий виріб має бути з хрусткою та гладкою поверхнею, мякий та вологий усередині, танути в роті. Кришечки зазвичай мають однаковий смак, а ось смак усього тістечка залежить від начинки. Існує багато різноманітних смаків. Це можуть бути шоколадні, горіхові, фруктові смаки, а іноді навіть сирні, грибні або пряні.

Про походження солодощів йдуть суперечки, Larousse Gastronomique згадує його в 1791 році, інші джерела посилаються на те, що ласощі привезли італійські кухарі, приїхавши з Катериною Медічі після укладення шлюбу з Генріхом II.

В 1830-ті макарони подавали з лікером, джемом і спеціями, а в сучасному вигляді вони з'явилися в кондитерській фр. Ladurée. В цілому, рецепт різниться у різних містах Франції. Наприклад в Ам'єні з XVI століття використовуються фрукти, мигдаль і мед, а в лотаринзькому місті Нансі, за легендою, дві черниці, сестри Маргарита і Марі-Елізабет, придумали макарони, щоб перехитрити строгі монастирські дієтичні правила (за що були прозвані «сестрами Макаронів»).

Посилання[ред. | ред. код]