Мадлен (печиво)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мадлен (фр. Madeleine) — французьке бісквітне печиво невеликого розміру, зазвичай у формі морських гребінців[1].  Походить із округу Коммерси. Ця випічка має великий успіх у Франції і Європі загалом.

Тісто, замішане на харчовій соді з борошна, цукрової пудри, яєць, вершкового масла і рома, за допомогою шприца викладають на спеціальну деку з фігурними поглибленнями.

Найбільш поширена версія походження цього печива пов'язана з ім'ям титулярного короля Польщі і останнього герцога Лотарингії в 17371766 рр. — Станіслава Лещинського (1677-1766). В 1755 році Лещинський давав урочистий обід у своєму замку в Коммерси (Лотарингія), однак перед прийомом йому повідомили, що між інтендантом і кухарем сталася сварка, в результаті якої кухар звільнився і пішов, не приготувавши десерту. Служниця Мадлен Польмьє (Madeleine Paulmier) запропонувала приготувати тістечка за рецептом своєї бабусі. Тістечко виявилося надзвичайно смачним, і нову страву назвали на честь служниці[2][3][4].

Своєю всесвітньою популярністю «мадленки» зобов'язані роману Марселя Пруста «На Сваннову сторону» (першим у циклі з семи романів «У пошуках утраченого часу»). В одній з найвідоміших сцен світової літератури головний герой занурює печиво до чаю — і на сотні сторінок переноситься в дитинство, з яким у нього навічно асоціюється смак цього печива. Андре Моруа пов'язує це з дитячими автобіографічними спогадами самого письменника[5]. У французькій мові вираз «мадленка Пруста» перетворився на метафору, що означає «смак дитинства»[6].

Примітки[ред. | ред. код]