Повстання комунерос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Повстання Комуне́рос (ісп. Guerra de las Comunidades de Castilla) — повстання середньовічних самоврядних міст Кастилії проти королівського абсолютизму, на захист міських вольностей в 1520—1522 рр. Повсталі міста (Толедо, Сеговія, Мурсія, Авіла, Бургос, Мадрид та інші) об'єдналися в липні 1520 р. в «Святу хунту» (ісп. La Santa Junta de las Comunidades); до неї приєдналася значна частина дворянства, а також частина середнього і нижчого духівництва. Повсталі наполягали на тому, щоб Карл V (що став імператором «Священної Римської імперії»), також відомий як Карл I Іспанський, усунув іноземців від управління, регулярно скликав кортесів, розширив міські самоврядності, заборонив вивоз золотої монети за кордон тощо. Широкий розмах руху, що прийняв з 1521 р. антидворянський характер, спонукав дворянство перейти на сторону короля. У битві при Вільяларі (23 квітня 1521 р.) сили Комунерос, яких очолював Хуан Паділья, були розгромлені, сам він та інші вожді Хунти узяті в полон і страчені. У 1522 р. опір повсталих було остаточно зломлено. Урядові репресії продовжувалися до 1526 року.


Середньовіччя Це незавершена стаття про Середньовіччя.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.