Поліщук Микола Єфремович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Поліщук Микола Єфремович
Микола Поліщук у 2014
Микола Поліщук у 2014
Народився 2 травня 1944(1944-05-02) (73 роки)
Лип'ятин, Хмільницький район, Вінницька область
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Alma mater Ужгородський державний університет
Посада Міністр охорони здоров'я України
Науковий ступінь Доктор медичних наук
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Державна премія України в галузі науки і техніки Заслужений діяч науки і техніки України

Мико́ла Єфре́мович Поліщу́к (нар. 2 травня 1944, с. Лип'ятин, Хмільницький район, Вінницька область) — народний депутат України 4-го скликання, колишній Міністр охорони здоров'я України. Доктор медичних наук (1986), професор (1991), член-кореспондент АМНУ (травматологія, квітень 1997).

Біографія[ред.ред. код]

Українець; батько Єфрем Мусійович (1911—1963) і мати Єлизавета Василівна (1917—1999) — селяни; дружина Людмила Леонідівна (1950) — пенсіонерка; дочка Оксана (1974) — лікар Київської національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Шупика; син Максим (1976) — економіст, підприємець; син Володимир (1980) — економіст, асистент Київського національного економічного університету.

Освіта: Ужгородський державний університет, медичний факультет (1969), лікар; докторська дисертація «Забої головного мозку в осіб різного віку».

  • 1961—1963 — учитель математики Лип'ятинської 8-річної школи.
  • 1963—1969 — студент Ужгородського державного університету.
  • 1966—1969 — медбрат неврологічного відділення Ужгородської обласної лікарні.
  • 1969—1970 — лікар-анестезіолог Великоберезнянської райлікарні Закарпатської області.
  • 1970—1972 — клінічний ординатор, 1972—1974 — аспірант Київського НДІ хірургії.
  • 1974 — лікар-нейрохірург Київського НДІ нейрохірургії.
  • 1974—1983 — асистент кафедри нейрохірургії Київського інституту удосконалення лікарів.
  • 1983—1992 — старший науковий працівник Київського НДІ нейрохірургії.
  • 1992—1995 — директор клініки невідкладної нейрохірургії, заступник генерального директора Науково-практичного об'єднання швидкої медичної допомоги та медицини катастроф.
  • З липня 1993 — завідувач кафедри нейрохірургії Київської медичної академії післядипломної освіти імені П. Шупика.

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до липня 2005, виборчій округ № 214, м. Київ, висунутий Блоком Віктора Ющенка «Наша Україна». «За» 15.29 %, 26 суперників. На час виборів: завідувач катедри нейрохірургії Київської медичної академії післядипломної освіти імені П.Шупика, член ПРП. Член фракції «Наша Україна» (з травня 2002). Голова Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (з червня 2002). Склав депутатські повноваження 7 липня 2005.

4 лютого — 27 вересня 2005 — Міністр охорони здоров'я України в першому уряді Юлії Тимошенко.

Березень 2006 — кандидат у народні депутати України від Блоку «Наша Україна», № 100 в списку. На час виборів: завідувач кафедри нейрохірургії Київської медичної академії післядипломної освіти, член НСНУ.

Вересень 2006 — січень 2007 — радник Президента України.

Головний нейрохірург УОЗ м. Києва (1985).

Голова філії нейрохірургів м. Києва (1985).

Голова комісії з підготовки нейрохірургів Української асоціації нейрохірургів.

Президент Всеукраїнської громадської асоціації боротьби з інсультами.

Головний редактор журналу «Судинні захворювання головного мозку».

Завідувач кафедри Київської національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Шупика, завідувач кафедри нейрохірургії (з липня 1993); радник Президента України (січень 2008 — березень 2010); член Ради НСНУ (з липня 2005); голова Національної ради з питань охорони здоров'я населення України (з лютого 2007).

Заслужений діяч науки і техніки України (1994). Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (травень 2004). Ордени Святого Володимира, Нестора Літописця. Почесний громадянин міста Києва (2004). Державний службовець 1-го рангу (жовтень 2006).

Почесний професор Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського.[1]

Доробок[ред.ред. код]

Автор (співавтор) близько 400 наукових праць, зокрема 20 монографій, 20 винаходів. Розробив і підготував до прийняття понад 50 законопроектів. Підготовив близько 40 кандидатів і 2 докторів наук.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Вітчизняні вчені. Почесні професори ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України» // Майбутнє твориться сьогодні (2007—2012) [Текст] / [М. А. Андрейчин, С. М. Андрейчин, Л. С. Бабінець та ін.]. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2012. — С. 11.

Посилання[ред.ред. код]