Рибачук Олег Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олег Борисович Рибачук
Олег Борисович Рибачук
Олег Рибачук, 2011

Державний секретар України
(Голова Секретаріату Президента України)
Час на посаді:
7 вересня 2005 — 16 вересня 2006
Президент   Віктор Ющенко
Попередник Олександр Зінченко
Наступник Віктор Балога

Віце-прем'єр-міністр України з питань європейської інтеграції
Час на посаді:
4 лютого 2005 — 7 вересня 2005
Президент Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр   Юлія Тимошенко

Народився 22 квітня 1958(1958-04-22) (59 років)
Погребище, Вінницька область, Українська РСР, СРСР СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Олег Борисович Рибачук (нар. 22 квітня 1958, м. Погребище Погребищенського району Вінницької області) — український політик та громадський діяч.

Біографічна довідка[ред.ред. код]

Отримав освіту перекладача англійської та французької мови на факультеті романо-германської філології Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1975—1980). Друга вища освіта — факультет фінансів та кредиту Київського національного економічного університету (1993—1996), кваліфікація — економіст. У 1997 році навчався також у Школі дипломатичної служби Університету міста Джорджтаун (США).

Досвід інспектора, старшого інспектора Київської митниці з 1980 до 1986 року. З 1986 до 1991 року — перекладач англійської мови ВТО «Закордоннафтобуд» в Республіці Індія.

1992 рік — начальник відділу валютних операцій Київського акціонерного комерційного біржового банку «Київбіржбанк». З 1992 до 1999 року — начальник відділу зовнішніх зв'язків, начальник управління міжнародних банківських зв'язків, директор Департаменту міжнародних зв'язків Національного банку України.

У 1999—2001 роках — керівник служби Прем'єр-міністра України Секретаріату Кабінету Міністрів України.

2001—2002 роки — віце-президент Чорноморського банку торгівлі та розвитку (м. Салоніки, Грецька Республіка).

З квітня 2002 до березня 2005 року — Народний депутат України 4-го скликання від виборчого блоку Ющенка «Наша Україна». Після обрання до Верховної Ради був керівником групи «Разом» фракції «Наша Україна», уповноваженим представником фракції, головою підкомітету з питань банківської діяльності і валютного регулювання Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Очолював службу голови блоку «Наша Україна», кандидата на пост Президента України Віктора Ющенка.

4 лютого — 7 вересня 2005 — віце-прем'єр-міністр України з питань європейської інтеграції.

7 вересня 2005 — 16 вересня 2006 року — державний секретар України, Голова Секретаріату Президента України. Секретар Політради при Президенті України (травень — жовтень 2006). Член РНБО (жовтень 2005 — вересень 2006).

Радник Президента України з вересня 2006. Радник Президента (поза штатом) від грудня 2007. Звільнений від обов'язків радника 4 березня 2008, після публічних заяв, що голова СП Віктор Балога не завжди відображає точку зору президента.

2006—2008 — Голова наглядової ради Ощадбанку. Член наглядової ради Укрексімбанку.

Грудень 2008 — травень 2016 член наглядової ради «Арселор Міттал Кривий Ріг».

2009 рік — донині — засновник та керівник громадської організації «Центр UA». Один з ініціаторів Громадської кампанії «Новий Громадянин», «Чесно», коаліції громадських організацій «Реанімаційний пакет реформ». Співзасновник аналітичного центру «Колегіум Анни Ярославни».

Посилання[ред.ред. код]