Перший уряд Юлії Тимошенко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Склад уряду[ред.ред. код]

Віце-прем'єри[ред.ред. код]

Міністри[ред.ред. код]

Міністерство Керівник Партія
Міністерство аграрної політики Баранівський Олександр Петрович СПУ
Міністерство внутрішніх справ Луценко Юрій Віталійович СПУ
Міністерство вугільної промисловості Тополов Віктор Семенович НСНУ
Міністерство економіки Терьохін Сергій Анатолійович ПРП
Міністерство закордонних справ Тарасюк Борис Іванович НРУ
Міністерство культури і туризму Білозір Оксана Володимирівна НСНУ
Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Жванія Давид Важайович НСНУ
Міністерство оборони Гриценко Анатолій Степанович безпартійний
Міністерство освіти та науки Ніколаєнко Станіслав Миколайович СПУ
Міністерство охорони здоров'я Поліщук Микола Єфремович НСНУ
Міністерство охорони навколишнього природного середовища Ігнатенко Павло Миколайович НСНУ
Міністерство палива та енергетики Плачков Іван Васильович НСНУ
Міністерство праці та соціальної політики Кириленко В'ячеслав Анатолійович УНП
Міністерство промислової політики Шандра Володимир Миколайович НСНУ
Міністерство у справах сім'ї, молоді та спорту Павленко Юрій Олексійович НСНУ
Міністерство транспорту та зв'язку Червоненко Євген Альфредович НСНУ
Міністерство фінансів Пинзеник Віктор Михайлович ПРП
Міністерство юстиції Зварич Роман Михайлович НСНУ
Міністр Кабінету Міністрів України — заступник Міністра Кабінету Міністрів Крупко Петро Миколайович безпартійний

Уряд працював з 4 лютого до 8 вересня 2005 року.

За інформацією korespondent.net

Діяльність[ред.ред. код]

24 січня 2005 р. призначена виконувачем обов'язків прем'єр-міністра України. 4 лютого 2005 р. Верховна Рада призначила Ю.Тимошенко на пост прем'єр-міністра України (за — 373 народні депутати, проти — 0) і сформувала Уряд.[1]

Варто зазначити, що в цьому кабміні Тимошенко-2005 не було жодного міністра від БЮТ, крім самої Тимошенко (лише посаду керівника СБУ зайняв А. Турчинов); також Ющенко не призначив жодного губернатора (правильно називати: керівник обласної державної адміністрації) від БЮТ.

Основними моментами, які характеризували внутрішньоекономічну діяльність кабінету міністрів Юлії Тимошенко, стали:

  • Підвищення зарплат, пенсій, стипендій — в півтора-два рази (у вересні-2005 порівняно з червнем-2004)[2][3].
  • Виконуючи передвиборні обіцянки Президента В. Ющенка — уряд в 2005 р. в 12 разів підвищив розмір «одноразової допомоги при народженні дитини»: до 1.1.2004 — 320 ₴; Після 1.1.2004 — 684 ₴; 1.4.2005 — 8497 , 6 ₴; 1.1.2008 — 12240 ₴ (на першу дитину), 25000 ₴ (на другу), 50000 ₴ (на третю)[4].
  • Кампанія «Контрабанда — стоп», та виведення з тіні «олігархічного бізнесу». У той же час, ці «дії з припинення контрабанди» зачепили частину середнього бізнесу.
  • Заяви про необхідність масової реприватизації 3000 підприємств[5]. У результаті державі було повернуто контроль лише над найбільшим металургійнім комбінатом «Криворіжсталь» (який перепродали в жовтні-2005 в шість разів дорожче, тобто дорожче на 4 млрд дол.; а за увесь період приватизації 1991–2004 «надходження від приватизації в Україні» склали лише 8.5 млрд дол.). 16 червня 2005 президент України Віктор Ющенко, голова Верховної Ради Володимир Литвин і Юлія Тимошенко підписали меморандум про гарантії прав власності та забезпечення законності при їх реалізації; після підписання документа Віктор Ющенко заявив, що «українська влада поставила крапку у дискусії з проблемних питань приватизації» — мовляв, реприватизації не буде, оскільки в бюджеті на це немає коштів.
  • У квітні-травні 2005 — пройшли так звані «бензинова, цукрова, м'ясна кризи» — коли ціни (на цукор і бензин) за 2-3 тижні піднімалися на 30% −50%. Ці «кризи» мали ознаки «картельної змови» — уряд Тимошенко повернуло ціни на колишні рівні через місяць-півтора (діючи, в основному, ринковими методами — «товарними інтервенціями») :
 — «М'ясна криза» була викликана тим, що Тимошенко в перші місяці свого прем'єрства — підвищила зарплати та пенсії в півтора рази. Це викликало зростання попиту на м'ясо; уряд зняв мито на ввезення м'яса, спекулятивні ціни впали, але політичні опоненти Тимошенко (Ющенко, Янукович) продовжували критикувати Тимошенко (мовляв, «в Україну завозять переморожене м'ясо, обрізки»). Водночас, уряд прийняв рішення про значне збільшення виробництва м'яса птиці; внаслідок реалізації цієї програми — через через кілька років Україна перетворилася з імпортера в експортера «курячого м'яса».
 — «Цукрова та бензинова кризи» мали ознаки «картельної змови, яка призвела до стрибка цін на 30% — 50%».[6] уряд організував завезення партії тростинного цукру; та відмінив мита на ввіз нафтопродуктів в Україну. І за місяць-два ціни повернулися на минулий рівень. Окрім того, «цукрову кризу» розслідував Антимонопольний комітет, який (аж через рік, в квітні 2006 року, за уряду Єханурова) прийняв рішення, що «цукрова криза» була «змовою монополістів» (серед яких був і секретар РНБО Петро Порошенко); і нарахував на винуватців штрафи понад 20 млрн. ₴
 — Під час «бензинової кризи» Ющенко (на засіданні РНБО, в травні 2005) вперше в різкій формі зробив зауваження Тимошенко за «тиск на оптових продавців бензину».


24 серпня на День Незалежності України у виступі на Майдані президент Ющенко назвав уряд Тимошенко «найкращим». Однак, через два тижні (після демонстративної заяви про відставку О. Зінченка, який звинуватив Порошенка в «корупції та змові») — 8 вересня 2005 Віктор Ющенко відправив уряд Юлії Тимошенко у відставку у зв'язку з конфліктами всередині виконавчої гілки влади. Ющенко стверджував, що Тимошенко діяла в інтересах окремих бізнесових кіл, зокрема, мовляв, рішення Уряду щодо реприватизації Нікопольського феросплавного комбінату (яким раніше володів зять екс-президента Кучми, Віктор Пінчук) «стали останньою краплею, яка примусила Ющенка відправити уряд у відставку».

13 вересня 2005 р. Президент України Віктор Ющенко звинуватив екс-прем'єра Юлію Тимошенко в зраді ідеалів Майдану. В інтерв'ю інформагентству Associated Press він сказав, що коли Тимошенко очолювала компанію ЄЕСУ, вона накопичила 8 мільярдів гривень боргів і використала посаду прем'єр-міністра, щоб домогтися їх списання,[7]

Характерно, що навіть ліберал Б. Березовський не підтримав Ющенка в питанні відставки Кабміну Тимошенко:

  • «Пам'ятаєте, говорили про те, що це „революція мільйонерів проти мільярдерів“, поганий той мільйонер, який не мріє стати мільярдером, але, як тільки вони отримали владу, вони почали, що називається „дерибанити“ (ділити захоплене). Тимошенко, звичайно, заважала». При цьому Березовський позитивно відгукнувся про діяльність екс-прем'єра Тимошенко: «Її робота на посту прем'єра була дуже гідною»[8].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]