Москаленко Віталій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
MoskalenkoVF.jpg
Народився 25 січня 1949(1949-01-25) (68 років)
м. Кременчук
Громадянство Україна Україна
Діяльність лікар
Alma mater Харківський національний медичний університет
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Заслужений діяч науки і техніки України
Заслужений лікар України

Віта́лій Фе́дорович Москале́нко (нар. 25 січня 1949, м. Кременчук, Полтавська область, УРСР) — український вчений і медичний чиновник, ректор Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (2003—2014)[1], завідувач кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров'я НМУ імені О. О. Богомольця (2003—2014), міністр охорони здоров'я України (2000—2002).

Заступник Голови Ради ректорів Київського регіону.[джерело?] Представник Європи у Всесвітньому комітеті ВООЗ з 2008 року.[джерело?]

Заслужений лікар України (1997), Посол миру (2006), Провідний педагог світу — 2008 (2009)[джерело?]. Заслужений діяч науки і техніки України (2007).

Віце-президент НАМН України, академік НАМН України, член-кореспондент НАПН України. Почесний член Польської академії медицини (2005), дійсний член Світової академії медицини Альберта Швейцера (2005), почесний академік Білоруської академії медичних наук (2006), професор філософії Honoris Causa (за рішенням Світової академії медицини Альберта Швейцера) (2010).

Член ГО («академік») Інженерна академія України (1996), Українська академія економічної кібернетики (2000), Академія наук вищої школи України (2006), Міжнародна академія наук екології, безпеки людини і природи (2007).[джерело?]

Практична та адміністративна діяльність[ред.ред. код]

У 1973—1975 рр. служив у лавах Радянської Армії військовим лікарем на Далекому Сході СРСР (м. Хабаровськ). Після закінчення служби пройшов спеціалізацію по анестезіології та реаніматології та працював лікарем, старшим лікарем, завідуючим інфарктним відділенням клінічної лікарні 27 м. Харкова, навчався у заочній аспірантурі по внутрішнім хворобам у Харківському медичному інституті, після якого захистив дисертацію (канд. мед. наук — 1982 р.). 3 1980 по 1990 рр. працював у партійних органах міста Харкова та області на посадах інструктора, консультанта з питань охорони здоров'я, соціального захисту, фізкультури та спорту. У 1990—1994 рр. працював проректором з лікувальної роботи у Харківському інституті вдосконалення лікарів, а з вересня 1994 р. по червень 1998 р. працював на посадах начальника Головного управління охорони здоров'я та соціальних питань, заступника міського голови та одночасно начальника ГУ охорони здоров'я та соціальних питань, а потім начальника ГУ гуманітарних та соціальних питань. 3 1991 по 1998 рік мав сумісництво на кафедрі кардіології та діагностики (доцент) Харківського інституту вдосконалення лікарів.

З 1998 року — заступник, з 1999 р. — перший заступник міністра охорони здоров'я України, а з січня 2000 р. по листопад 2002 р. — міністр охорони здоров'я України.

З 2003 року — ректор НМУ імені О. О. Богомольця. Прихід В. Ф. Москаленко на посаду ректора пов'язаний зі скандалом, що був відображений у ЗМІ.[2]

Наукова діяльність[ред.ред. код]

У 2001 році захистив дисертацію (доктор медичних наук). Член ГО «Інженерна академія України» (1996 р.), «Українська академія економічної кібернетики» (2000 р.). Обраний член-кореспондентом (2002) і академіком (2010) АМН України. Входить до складу багатьох редакційних рад та колегій медичних наукових видань України, головний редактор журналу «Охорона здоров'я України». В. Москаленко — автор понад 1000 наукових праць, у тому числі близько 40 монографій, 20 підручників та навчальних посібників, близько 50 довідкових різних видань (довідники, статистичні альбоми, бюлетені, інформаційно-аналітичні видання).

При цьому індекс Гірша Москаленка за базою даних Scopus станом на лютий 2014 року дорівнює 0 (11 публікацій не були цитовані жодного разу впродовж 1996—2014 років).[3]

Заступник голови експертної ради з медицини, фармації Державної атестаційної комісії, член атестаційної колегії МОН України. Голова спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора та кандидата медичних наук за фахом «Гігієна», «Соціальна медицина», «Вірусологія», «Мікробіологія» при НМУ імені О. О. Богомольця; член спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора та кандидата медичних наук за фахом «Соціальна медицина» при НМАПО імені П. Л. Шупика.

Організатор охорони здоров'я України[ред.ред. код]

У 2002 р. обирався Віце-президентом Всесвітньої Асамблеї охорони здоров'я та членом Правління Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.[джерело?] Неодноразово головував на міжнародних форумах, присвячених питанням боротьби з тютюнопалінням (Польща), зловживанням алкоголем (Швеція).[джерело?] Є головою наглядової ради Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна — дітям»; членом Наукової ради з теоретичної та профілактичної медицини при Президії АМН України з 2003 р.; членом редакційної колегії медичної газети України «Ваше здоров'я» з 2000 р.; головним редактором науково-практичного журналу «Охорона здоров'я України» з 2001 р., науково-практичного журналу «Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця»; з 2004 року член редакційних колегій та редакційних рад 16 наукових, науково-практичних та громадських медичних періодичних видань (журналів); заступник голови ради ректорів Київського вузівського центру з 2003 р.; член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки з 2001 р.[джерело?]

Нагороди[ред.ред. код]

  • Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (24 серпня 2012) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 21-ї річниці незалежності України[4]
  • Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (23 січня 2009) — за значний особистий внесок у розвиток охорони здоров'я, медичної освіти і науки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 60-річчя від дня народження[5]
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (22 січня 2004) — за визначний особистий внесок у розвиток охорони здоров'я, багаторічну плідну наукову і педагогічну діяльність[6]
  • Заслужений діяч науки і техніки України (20 серпня 2007)[7]
  • Заслужений лікар України (19 лютого 1997)[8]
  • Нагороджений ювілейною медаллю «За мужність і любов до Вітчизни» (Російська Федерація, 1998), 2 ювілейними орденами «Різдво Христове — 2000» І ст. (2000), медаллю ім. академіка М. Д. Стражеска «За заслуги в охороні здоров'я» (2001), знаком «Відмінник освіти України» (2004); знаком «За вагомий внесок у навчання та виховання дітей України» І ст. (2004), орденом «За відродження духовності» (2004), орденом Преподобного Нестора Літописця III ст. (2004), Великою Золотою медаллю Світової академії медицини Альберта Швейцера (2005). Має дві подяки від Президента України.
  • 2007 — Золота Зірка Світової академії медицини Альберта Швейцера[джерело?]
  • 2008 — Орден імені М. Пирогова Європейської академії природничих наук[джерело?]

Відсторонення від посади ректора[ред.ред. код]

Під час подій Євромайдану керівництво НМУ зайняло позицію ігнорування мітингів, проте час від часу блокувало вихід студентів з навчальних корпусів, закриваючи двері і ворота[9]. Студенти сприйняли це вкрай негативно, тому проти ректора Москаленка зростало невдоволення. На хвилі революційного підйому студенти в неділю 23 лютого 2014 року відправились до ректорату. Лідери студентського протесту стали вимагати від академіка В. Ф. Москаленка піти у відставку. Ректор підписав акт передачі адміністративної будівлі студентам, але замість відставки взяв лікарняний листок.

24 лютого студенти оголосили мітинг під морфологічним корпусом НМУ, на який прийшло більш як 2,5 тисячі осіб. Мітингарі засвідчили своє бажання відставки ректора та рушили колоною до ректорату. Студенти продовжили мітинг і пікетували Міністерство охорони здоров'я. У міністерстві активісти висунули низку вимог заступнику міністра. Головною вимогою стало відсторонення В. Ф. Москаленка від посади. Було створено міжвідомчу комісії з перевірки діяльності ректора і адміністрації НМУ. Виконуючою обов'язки ректора призначено Катерину Амосову.[10].

1 березня новопризначений міністр охорони здоров'я Олег Мусій затвердив Катерину Амосову виконувачем обов'язків ректора НМУ. За словами Катерини Миколаївни, вона прийняла на себе функції «кризового менеджера».[джерело?]

1 квітня конференція трудового колективу 73,7 % голосів проголосувала за дострокове припинення повноважень і звільнення Віталія Москаленка з посади ректора[11].

Надалі Віталій Москаленко намагався поновитися на посаді ректора через суд. Він виграв справу у Печерському районному суді міста Києва і спробував повернутися на роботу, прибувши до будівлі ректорату НМУ у супроводі кількох охоронців. Та студенти університету з самого ранку чекали на екс-ректора, не давши йому проникнути до будівлі[12].

Керівництво університету, МОЗ та МОН України звернулися до Апеляційного суду міста Києва, що розглянув їхню скаргу та скасував рішення Печерського районного суду міста Києва.[13]

Адвокати Москаленка подали касаційну скаргу[14]. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ 22 жовтня 2014 року відхилив скаргу, лишивши в силі рішення Апеляційного суду міста Києва. Дане рішення стало остаточним та згідно з чинним законодавством України оскарженню не підлягає[15].

Розслідування кримінальних злочинів[ред.ред. код]

За клопотанням прокуратури міста Києва Голосіївський райсуд взяв Віталія Москаленка під домашній арешт.[16]

На думку слідства, Москаленко, зловживаючи своїм службовим становищем, надавав розпорядження нараховувати собі щоквартальні премії і таким чином з 2010 по 2014 рік незаконно заволодів коштами університету на суму майже 4 мільйони гривень.

Наприкінці листопада Віталію Москаленку було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України. За вчинене правопорушення посадовцю загрожує позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Москаленка, за інформацією у ЗМІ, підозрюють у використанні не за призначенням щонайменше 56 млн грн.[17] Серед фінансових зловживань є 254 тис. грн на квіти.[18]

У ході досудового слідства встановлено, що В. Ф. Москаленко та керівники двох підрядних організацій, діючи за попередньою змовою, заволоділи коштами державного бюджету в сумі 14,7 млн гривень шляхом завищення об'єму виконаних робіт з будівництва гуртожитку № 8 за вул. Академіка Заболотного[19]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • За весь час існування незалежної України єдиний з міністрів охорони здоров'я України, хто намагався запровадити посади фізичних реабілітологів у штатні розклади закладів охорони здоров'я (Лист Міністерства охорони здоров'я України від 05.11.2001 р. за № 11.03-04/22) і таким чином наблизив стандарти реабілітаційної медичної допомоги в Україні до міжнародних.

Література[ред.ред. код]

  • Туберкульоз, ВІЛ-інфекція/СНІД. Затверджено Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Рекомендовано Міністеством охорони здоров'я України як навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів III—IV рівнів акредитації / За редакцією члена-кореспондента, професора В. Ф. Москаленка, професора Р. Г. Процюка. — Київ : «Медицина», 2009. — 424 с. — ISBN 978-966-10-0059-8.

Станом на 2009 рік є автором 34 монографій, 42 підручкиків. Загалом у доробку вченого понад 860 наукових праць.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Студенти медичного університету ім. Богомольця влаштували пікет під адміністрацією вузу та домоглися відставки ректора
  2. Два ректори в одному кріслі
  3. http://www.scopus.com/authid/detail.url?authorId=7102361357
  4. Указ Президента України від 24 серпня 2012 року № 500/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. Указ Президента України № 39/2009 від 23 січня 2009 року «Про нагородження В. Москаленка орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеня»
  6. Указ Президента України № 87/2004 від 22 січня 2004 року «Про нагородження В. Москаленка орденом князя Ярослава Мудрого»
  7. Указ Президента України № 715/2007 від 20 серпня 2007 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України»
  8. Указ Президента України № 161/97 від 19 лютого 1997 року «Про присвоєння почесних звань України медичним працівникам»
  9. Руководство НМУ имени Богомольца обещает отчислить тех студентов, которые выйдут на Евромайдан
  10. У Києві студенти-медики після юридичних перипетій незабаром отримають нового ректора 24.02.2014 ТСН
  11. Національний медичний університет прощається з ректором. «Дзеркало тижня»
  12. Студенти медуніверситету в Києві протестують проти повернення «ректора-корупціонера»
  13. Інформація щодо розгляду справи ректора НМУ імені О. О. Богомольця
  14. Прес-конференція в Укрінформі
  15. Рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
  16. Колишнього ректора Національного медуніверситету Віталія Москаленка взяли під домашній арешт
  17. НМУ ім. Богомольця відправив ректора у відставку
  18. НМУ ім. Богомольця відправив у відставку ректора Москаленка, Вечірній Київ
  19. обзоры., #Буквы - все важные и свежие новости. Аналитика, интервью, фото,. Экс-ректора медуниверситета Богомольца будут судить за миллионные растраты. Процитовано 2016-08-29.