Hawker Hart

Hawker Hart
Призначення:	штурмовик/легкий бомбардувальник
Перший політ:	Червень 1928 р.
Прийнятий на озброєння:	1930
Знятий з озброєння:	1945
Період використання:	1936—1943
На озброєнні у:	Королівські ПС Великої Британії див. Країни-оператори
Розробник:	Hawker Aircraftd
Виробник:	Hawker Aircraft
Всього збудовано:	~ 3000
Модифікації:	Hawker Hind Hawker Hector
Конструктор:	Сідні Кемм
Екіпаж:	2 особи
Максимальна швидкість (МШ):	298 км/год
Бойовий радіус:	692 км
Практична стеля:	6950 м
Довжина:	8,94 м
Висота:	3,18 м
Розмах крила:	11,36 м
Площа крила:	32,5 м²
Порожній:	1150 кг
Максимальна злітна:	2089 кг
Двигуни:	1 × радіальний 12-циліндровий поршневий авіаційний двигун з рідинним охолодженням Rolls-Royce Kestrel IB
Тяга (потужність):	510 к. с. (380 кВт)
Підвісне озброєння:	227 кг бомб
Кулеметне озброєння:	1 × .303-дюймовий (7,7-мм) авіаційний кулемет Vickers 1 × .303-дюймовий (7,7-мм) кулемет Lewis
Hawker Hart у Вікісховищі

Гоукер Гарт (англ. Hawker Hart) — британський штурмовик/легкий бомбардувальник, що перебував на озброєнні Королівських ПС Великої Британії у 1930-х роках та на початку Другої світової війни.

Історія створення

У травні 1926 року міністерство авіації Великої Британії видало літакобудівним компаніям Королівства технічне завдання 12.26, визначивши вимоги до денного легкого бомбардувальника під мотор «Фалкон» F.1 у 450 к. с. фірми «Роллс-Ройс». У проєкті взяли участь конструкторські бюро «Гоукер», «Авро» та «Де Хевілленд». «Фейрі» приєдналася до змагань після особистого втручання начальника штабу Повітряних сил Г'ю Тренчарда.

У грудні 1926 року проєкти представили в міністерство авіації, де їх розглянули та схвалили. Протягом року вигляд прототипу «Гоукера» істотно змінився, зокрема з'явився новий мотор, тоді ще дослідний, «Роллс-Ройс» F.XIB — майбутній «Кестрел».

Восени 1927 року почали будувати перший зразок бомбардувальника. У червні 1928 року льотчик-випробувач фірми «Баллмен» здійснив на ньому перший політ. Після шестимісячних заводських випробувань машина J9052, названа «Гарт», 8 вересня 1928 року прибула на авіабазу Мартлшем-Хат, де військові пілоти перевірили її льотні дані, оцінили стійкість і керованість. Одночасно змагалися три бомбардувальники, побудовані за одним і тим же завданням трьома різними фірмами — «Гарт» від «Гоукер», «Ентелоуп» від «Авро» і «Фокс II» від «Фейрі». «Гарт» побив суперників за всіма статтями — він перевершував і за льотними даними, і по керованості, і по зручності в обслуговуванні. Якщо завдання вимагало швидкість 257 км/год, то бомбардувальник «Гоукер» легко давав 295 км/год. Результатом стало рішення про запуск його в серійне виробництво. У червні 1929 року з'явилося перше замовлення на 15 літаків.

Через прекрасні результати конструкція «Гарта» стала базою для багатьох інших літаків, і їх було збудовано більше ніж будь-яких інших британських літаків у міжвоєнний період. Окрім цього «Гарт» використовувався для тестів нових двигунів, а також будувався на експорт.

Модифікації

• Hart I — двомісний легкий бомбардувальник для Королівських ПС, оснащений двигуном Rolls-Royce Kestrel IB потужністю 525 к. с.
• Hart SEDB — двомісний легкий бомбардувальник, оснащений одним двигуном Rolls-Royce Kestrel IB потужністю 525 к. с. або «Kestrel X (DR)» з потужністю 510 к. с.
• Hart (India) — модифікація бомбардувальника, оптимізована для тропічного клімату, з великим радіатором і з додатковим обладнанням. Використовувалася під час боїв в Індії.
• Hart (C) — двомісний літак зв'язку без озброєння. 8 одиниць.
• Hart Trainer (Interim) — проміжна базова модель літака, модифікована для тренувальних польотів. 2 одиниці.
• Hart Trainer — двомісний навчально-тренувальний літак з подвійним керуванням.
• Hart Fighter — двомісний винищувач, оснащений двигуном «Rolls-Royce Kestrel IIS». Пізніше став відомий як «Hawker Demon». Було випущено 6 од.
• Hart (Special) — модернізація, оптимізована для тропічного клімату, використовувалася на Близькому Сході. Модель базується на корпусі «Audax», з додатковим обладнанням для умов пустелі й двигуном «Kestrel X».
• Estonian Hart — експортна версія для Повітряних сил Естонії, оснащена змінними колесами та гнучким шасі. 8 одиниць. Після окупації Естонії СРСР стали на озброєнні 22-го корпусного авіазагону 22-го стрілецького корпусу Червоної армії.
• Swedish Hart — експортна версія легкого бомбардувальника для Повітряних сил Швеції, з радіальним двигуном «Bristol Pegasus IM2» були випущені в 1934 році. 4 одиниці, побудованих компанією «Hawker» мали успіх, пізніше були побудовані за ліцензією у Швеції, компанією «NOHAB» ще 42 одиниці.

Також «Гарт» слугував базою для наступних літаків

• Hawker Demon — винищувач Королівських ВПС
• Hawker Audax — літак зв'язку Королівських ВПС
• Hawker Osprey — палубний/поплавковий розвідник для Королівського ВМФ
• Hawker Hartebeest — багатозадачний літак для ВПС Південно-Африканської Республіки
• Hawker Hardy — літак зв'язку для використання в Африці і на Близькому Сході
• Hawker Hind — покращена версія легкого бомбардувальника для Королівських ВПС
• Hawker Hector — літак зв'язку Королівських ВПС

Використання

У січні 1930 року 12 з 15 перших «Гартів» прибули до 33-ї ескадрильї Королівських ПС, яка мала їх випробувати. Ще один літак морем відправили в Різалпур (Індія) для експлуатаційних випробувань в тропіках. У тому ж році на маневрах «Гарт» 33-ї ескадрильї хвацько уходили від винищувачів «Сі Кінг». Ті, як не старалися, не могли їх перехопити. Не дивно — різниця в швидкості доходила до 50 км/год (коли «Гарт» йшов без бомб).

У лютому 1931 року 12-та ескадрилья перейшла на «Гарт», замінивши застарілі «Горслі». Старим винищувачам доводилося нелегко в боротьбі з «Гарт». Так, під час проведення одних військових навчань, бомбардувальники прорвалися від південного узбережжя Англії до аеродрому Нортголт і зустрілися з винищувачами вже після того, як скинули на ангари вантаж тенісних м'ячів (замість бомб). 23-я ескадрилья навіть взяла декілька «Гартів» як тимчасову заміну винищувачів, і з ними захистити навчальні цілі від «Гартів»-бомбардувальників.

На початок 1933 року випустили 126 літаків, тільки в метрополії на «Гартах» літали шість ескадрилей легких бомбардувальників. Ці машини поставлялися і в допоміжні Повітряні Сили — частини резерву. Програма їхньої модернізації активно здійснювалася в 1934-37 роках. В цілому «Гарт» отримали вісім резервних ескадрилей. Для колоній побудували 30 спеціальних машин.

«Гарти» були зняті з озброєння в Великій Британії в 1938 році, але з початком війни їх використовували на Близькому Сході, доки не замінили на Bristol Blenheim. Південна Африка використовувала «Гарти» в ролі комунікаційних літаків аж до 1943 року.

Країни-оператори

Країни, що мали на озброєнні літаки Hawker Hart та його модифікації

• Афганістан
•  Велика Британія
• Британська Індія
• Єгипет
• Естонія
• Іран
• Канада
• Південна Африка
• Південна Родезія
• Швеція
• Королівство Югославія
• Фінляндія

Тактико-технічні характеристики

Дані з Concise Guide to British Aircraft of World War II

Технічні характеристики

• Екіпаж: 2 особи
• Довжина: 8,94 м
• Висота: 3,17 м
• Розмах крила:11,35 м
• Площа крила: 32,33 м ²
• Маса порожнього: 1148 кг
• Максимальна злітна маса: 2066 кг
• Двигун: Rolls-Royce Kestrel IB
• Потужність: 525 к. с. (391 кВт.)

Льотні характеристики

• Максимальна швидкість: 296 км/год на 1525 м.
• Практична стеля: 6510 м
• Дальність польоту: 756 км

Озброєння

Кулеметне:

• 1 × 7,7-мм курсовий кулемет Vickers
• 1 × 7,7-мм кулемет Lewis в кабіні стрільця

Бомбове:

• 256 кг бомб

Див. також

• Список літаків Другої світової війни
• Список літаків-бомбардувальників
• Mitsubishi Ki-2
• Gotha Go 145
• Grumman Goblin
• Fiat CR.32
• І-15

Джерела

• Hart [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.](рос.)

Література

• Crawford, Alex. Hawker Hart Family. Redbourn, Hertfordshire, UK: Mushroom Model Publications Ltd., 2008. ISBN 83-89450-62-3.
• Jarrett, Philip. «By Day and by Night: Hawker Harts and Hinds: Part One». Aeroplane Monthly, May 1995, Vol. 23 No. 5, Issue No 265, pp. 12–18. London: IPC. ISSN 0143-7240.
• Rimell, Raymond Laurence. The Hart Family: Hawker Hart and Derivatives (Aeroguide Classics Number 5). Chipping Ongar, Essex, UK: Linewrights Ltd., 1989. ISBN 0-946958-34-3.
• Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)

Посилання

• Hawker Hart [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• Hawker Hart [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
• Hawker Hart [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.]

Примітки

Виноски

Джерела