Ш-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ш-2
Sh2-f.gif
Перша радянська серійниа амфібія Ш-2
Тип літак-амфібія
Розробник ОКБ Шаврова
Виробник Taganrog aviationd
Головний конструктор В. Б. Шавров
Перший політ 11 листопада 1930
Початок експлуатації 1932
Кінець експлуатації 1964
Статус знятий з експлуатації
Роки виробництва 1932-1934, 1942-1947, 1951—1952
Вироблено понад 700
CMNS: Ш-2 у Вікісховищі

Ш-2 (АШ-2) — перший радянський серійний літак-амфібія конструкції В. Б. Шаврова.

Історія створення[ред. | ред. код]

Після вдалого проходження іспитів створеного В. Б. Шавровим літака-амфібії Ш-1 з 85-сильним чеським двигуном «Вальтер» у 1929 році, конструктор отримав завдання створити літак з більш потужним вітчизняним двигуном М-11 потужністю 100 к.с.

У НДІ ЦПФ послідовно і всебічно випробовували Ш-2. Льотні випробування проводив пілот Е. І. Шварц. Він піднімався у повітря у обох варіантах амфібії (з шасі та літаючого човна). Під час випробувань літак витримав збільшення ваги вантажу до 437 кг.

Під час перевірки літака на морехідність, випробувачі близько 15 разів піднімали машину в повітря з хвилі у 0.7 м заввишки при швидкості вітру 7 м/сек. Гідно показав себе літак і під час руління хвилями у різних напрямках.

У підсумку комісія дійшла висновку, що Ш-2 «не виявив будь-яких небажаних властивостей і дефектів».

Виробництво[ред. | ред. код]

Серійне виробництво було налагоджене на заводі № 31 у місті Таганрог. Перша машина вийшла з конвеєра 1 квітня 1932 року.

Протягом 1932–1934 років було випущено 270 машин (у тому числі 16 — санітарний варіант з відсіком для нош конструкції Ф. Ф. Ліпгарта), після чого їх випуск був припинений.

З початком радянсько-фінської війни виникла необхідність у малому гідролітакові для потреб війська в умовах болотистої місцевості та наявності великої кількості річок і озер (перевезення поранених, зв'язок, тощо). Тому ГУ ЦПФ прийняло рішення відновити на той час вже списані Ш-2. Капітальним ремонтом займались Ленінградські авіаремонтні майстерні ЦПФ (АРМ-21). Тоді ж з'ясувалось, що простота і дешевизна конструкції літака дозволяла швидко відновити їх виробництво.

На АРМ-21 під керівництвом В. Ф. Рентеля було налагоджено випуск модернізованих Ш-2 з двигуном М-11Д, покращеними амортизаторами моторами та іншими змінами. До початку німецько-радянської війни вдалось зібрати 50 амфібій.

У серпні 1941 року АРМ-21 евакуйонана до Іркутська разом з готовими деталями для 20 Ш-2. Випуск перших машин було налагоджено у 1942 році. Нове виробництво було налагоджене на Ремонтному заводі ЦПФ № 403. У конструкцію було внесено низку змін. Всього за 1942–1945 роки в Іркутську було випущено 150 нових і відремонтовано 286 літаків.

У повоєнні роки в Іркутську Ш-2 випускався великими партіями у 1946–1947 та у 1951–1952 роках. Модифікований варіант літака був оснащений потужнішими двигунами М-11Л (115 к.с.) та М-11К (125 к.с.). Також було внесено низку конструктивних змін: пристрій для запуску від балону зі зжатим повітрям, тримери на кермі висоти і напрямку, закрита кабіна пілота, тощо.

Загальна кількість випущених Ш-2 за всі роки точно не відома. Відомо, що їх було побудовано понад 700 (за різними оцінками від 800 до 1200).

Особливості конструкції[ред. | ред. код]

Зображення Ш-2 на радянській поштовій марці

Для забезпечення і гарантії безпеки польотів на Ш-2 поплавки кріпились щільно до човна, а кожне крило зі своїм поплавком збиралось з чотирьох водонепроникних відсіків. У результаті амфібія не змогла б потонути навіть тоді, коли б дно човна було зруйноване у всіх відсіках одночасно. Розташування двигуна М-11 над центропланом робило його недосяжним для морських хвиль.

На суші амфібія спиралась на колесне шасі, яке піднімалось і опускалось за допомогою ручки, розташованої на приладовій дошці. Завдяки шарнірному кріпленню шасі до вузлів човна, його можна було взагалі зняти й тоді Ш-2 перетворювалась у плаваючий човен. Час на зняття шасі становив 10 хвилин, на встановлення — 15-20 хвилин.

Модифікації[ред. | ред. код]

  • Ш-1 — перший прототип, з чеським двигуном «Вальтер» потужністю 85 к.с.
  • Ш-2 — основна модель, з радянським двигуном М-11 потужністю 100 к.с.
  • Ш-2 С — санітарний варіант, з відсіком для нош конструкції Ф. Ф. Ліпгарта.
  • Ш-2 біс — модернізований варіант, з двигуном М-11Л потужністю 115 к.с.

Експлуатація[ред. | ред. код]

Ш-2 увійшов в історію освоєння Арктики, як учасник багатьох високоширотних експедицій як палубний розвідувальний літак.

В роки німецько-радянської війни здійснював польоти у ворожий тил до партизанів, звідки вивозив поранених, доправляв різноманітні вантажі.

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Довжина, м 8.20
Висота, м 3.50
Розмах крила, м 13.00
Площа крила, м² 24.60
Злітна вага, кг 937
Тип двигуна 1 ПД М-11
Потужність, к.с. 1×100
Максимальна швидкість, км/год 139
Практична дальність, км 1300
Практична стеля, м 3850
Екіпаж, чол. 1 + до 3-х пасажирів

Література[ред. | ред. код]

  • Маслов М. «Амфибия Ш-2 и другие самолеты Вадима Шаврова» — ООО «Издательство „Цейхгауз“», 2008 (ISBN 978-5-9771-0063-2).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]