Публій Корнелій Рутіл Косс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Публій Корнелій Рутіл Косс
лат. Publius Cornelius Rutilus Cossus
Ім'я при народженніPublius Cornelius Rutilus Cossus
Народивсяневідомо
Стародавній Рим
Померневідомо
невідомо
ГромадянствоРимська республіка
Місце проживанняРим
Діяльністьполітик, державний і військовий діяч
Суспільний станпатрицій
Посадавійськовий трибун з консульською владою
Термін406 року до н. е.
РідКорнелії
Батьконевідомо
Матиневідомо
Брати, сестриАвл Корнелій Косс і Сервій Корнелій Косс
У шлюбі зневідомо
ДітиАвл Корнелій Косс Арвіна

Пу́блій Корне́лій Руті́л Косс (лат. Publius Cornelius Rutilus Cossus; V століття до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч Римської республіки, військовий трибун з консульською владою (консулярний трибун) 406 року до н. е., диктатор 408 року до н. е.

Біографія

[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Корнеліїв, його гілки Коссів. Можливо син Марка Корнелія Рутіла Косса, онук Луція Корнелія Рутіла Косса[1], хоча Тит Лівій про це не писав. Про молоді роки його згадок у джерелах немає.

Диктатура

[ред. | ред. код]

408 року до н. е. військові трибуни з консульською владою тієї каденції довго і різко заперечували проти рішення сенату призначити диктатора для війни з вольсками і еквами, але зрештою не змогли цьому перешкодити. Тому трибун Гай Сервілій Структ Агала призначив диктатором Публія Корнелія Рутіла Косса, який у свою чергу призначив своїм заступником — начальником кінноти Гая Сервілія. Незважаючи на деякі джерела, Публій Корнелій Рутіл Косс не був того року серед військових трибунів з консульською владою.

Трибунська каденція

[ред. | ред. код]

406 року до н. е. його було обрано військовим трибуном з консульською владою разом з Нумерієм Фабієм Амбустом, Гнеєм Корнелієм Коссом і Луцієм Валерієм Потітом. Цього року почалися серйозні військові дії проти вольсків та еквів, які очолили Нумерій Фабій, Луцій Валерій Потіт і Публій Корнелій. Було здобуте місто Анксур (сучасна Террачина), яке вслід за цим було повністю сплюндроване. У Римі, де залишився Гней Корнелій, тим часом почалися заворушення серед плебеїв, що протестували проти військових дій вбачаючи в них спосіб для патриціїв уникнути обговорення реформ на користь плебеїв. Цього року римський сенат ухвалив закон на користь солдат, що віднині мали отримувати грошову винагороду через державну скарбницю.

Після цього року про подальшу долю Публія Корнелія Рутіла Косса невідомо.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. T. Robert S. Broughton (The American Philological Association), The Magistrates of the Roman Republic : Volume I, 509 B.C. - 100 B.C., New York, Press of Case Western Reserve University (Leveland, Ohio), coll. « Philological Monographs, number XV, volume I », 1951, 578 p. (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тит Лівій Ab Urbe Condita. IV, 4, 57-58. (лат.)
  • Карл-Лудвиг Елверс: I 63, C. Rutilus Cossus, P., Der Neue Pauly. 3 (1997), р. 177. (нім.)
  • Friedrich Münzer: Cornelius 307). In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. Band 4, 1. Halbband: Claudius bis Cornificius. (RE IV, 1) Stuttgart: J. B. Metzlersche Verlagsbuchhandlung, 1900, Sp. 1424 (нім.)