Пігментація волосся

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Різноманітність забарвлення волосся. Зверху ліворуч: чорний, коричневий, блондин, рудий і білий.

Пігментація волосся (також забарвлення волосся) — визначається вмістом у них двох пігментів — еумеланіну і феомеланіну. Останній має червонуватий відтінок і, на відміну від темного і зернистого меланіну, його молекули не утворюють гранул (розподілені дифузно). Якщо синтезується велика кількість меланіну, червонуваті відтінки феомеланіну майже не видно, і «виходить» темне волосся. Якщо меланіну небагато, а феомеланін є, то волосся, навпаки, набуває червонуваті відтінки. Якщо ж меланіну небагато, а феомеланіну немає, то волосся має світло-сірі і світло-попелясті тони[1].

На колірне враження від волосся у людини впливає і помічена залежність кількості волосяних цибулин на волосистій частині голови від забарвлення волосся: в середньому, найменшу щільність рослинності на голові мають рудоволосі індивіди (від 60 до 80 тисяч волосинок), а найбільшу — блондини (до 150 тис. волосинок)[2].

Причини пігментації волосся[ред.ред. код]

Забарвлення волосся залежить від багатьох факторів, найголовнішими з яких є генетичні і ендокринні. Барви волосся залежить від кількості барвника — пігменту, який знаходиться в клітинах коркового шару волоса, і від кількості повітря, яким «розбавлений» пігмент. Визначальну роль відіграють два пігменти: еумеланін (чорно-коричневий відтнок) та феомеланін (жовто-червоний), поєднання яких дає всю гаму колірних відтінків. Ці пігменти синтезуються спеціальними клітинами (меланоцитами) тільки згідно з генетичною програмою.

Активність меланоцитів нерівномірна по масі волосся, тому окремі волосинки однієї людини розрізняються за забарвленням, що і додає волоссю природний вигляд, який відрізняється від виду рівномірно забарвленого волосся. З часом активність клітин, що виробляють пігмент, падає, і волосся виростає незабарвленим, тобто сивим.

При порушенні утворення меланіну виникає альбінізм. При цьому не тільки волосся стає безбарвним, але виникають й інші фізіологічні порушення, наприклад, порушення зору. Людина, яка має альбінізм, називається альбіносом.

Депігментація волосся є часто ознакою патології, зокрема зустрічається при синдромі Абдалла — Девіса — Фарража.

Забарвлення волосся людини[ред.ред. код]

Для визначення забарвлення волосся створені спеціальні шкали з прямого природного або штучного волосся. На сьогодні застосовується розроблена В. В. Бунаком шкала, заснована на точному визначенні різних відтінків з розбивкою по довжині хвилі всієї гами кольоровості на три ряди: червонувато-помаранчевий, жовтувато-помаранчевий і попелястий[3].

Брюнетка

Також забарвленість волосся визначають за допомогою спектрофотометрії відбитого світла або колорометрією розчинів з пігментними витяжками[4].

У повсякденному розумінні виділяють блондинів (попелясті, золотисті, русяві), рудих і темних (брюнетів, шатенів) людей.

Брюнет[ред.ред. код]

Брюнетами називають людей з чорним кольором волосся. Брюнети мають відтінки від яскраво-чорного до темно-коричневого.

Шатен[ред.ред. код]

Шатени мають відтінки від темно-русявого до каштанового.

Рудий[ред.ред. код]

Жінка з волоссям рудого забарвлення

Переважання гранул феомеланіну надає волоссю руде забарвлення (найбільш однорідне і «чисте», завдяки мінімуму змішування пігментів).

Руде забарвлення волосся зустрічається досить рідко, що робить можливим такий незвичайний захід, як «всесвітня зустріч рудоволосих». У 2009 році така зустріч проводилася в нідерландському місті Бреда. Організатори чекали близько 4000 учасників з 36 країн.[5]

Руде забарвлення волосся також нерідко ставало причиною забобонів. У кельтській міфології відьми найчастіше зображувалися саме з рудим волоссям, завдяки чому в європейській культурі руде волосся у жінок довгий час міцно асоціювався з відьмами. Однак підтверджень тому, що жінки з рудим волоссям піддавалися особливим переслідуванням з боку «мисливців за відьмами», немає. Яскраво-руде волосся у жінок досі асоціюється з екстравагантним характером, або з чимось таємничим чи містичним.

  • Досить цинічне відображення і висміювання забобонів, пов'язаних з рудим забарвленням волосся, являє собою епізод сатиричного мультсеріалу «South Park» «Руді діти». Так само з цього епізоду можна почерпнути відомості про те, що ген, відповідальний за руде забарвлення волосся, як правило, є рецесивним, тобто руде волосся дітей може виявлятися незалежно від забарвлення волосся їхніх батьків, за умови, що батьки в генотипі мають ген рудого забарвлення волосся. Епізод також спровокував появу групи в соціальній мережі Інтернету випадків організованих побоїв підлітками рудоволосих однокласників, розслідуванням чого займалася поліція.
  • Інше відображення знайшла особливість рудого забарвлення волосся в оповіданні Артура Конана Дойля «Союз рудих» із серії «Пригоди Шерлока Холмса».

Блондин[ред.ред. код]

Русявка

(Від фр. blondin) — білявий, попелястий, світловолосий чоловік; протилежне. — брюнет)[6]

Слово «блондин» відноситься до людей, волосся яких має жовтий, білий, сірий колір або їхні відтінки. У ряді південноєвропейських мов сюди ж відносять світло-коричневий відтінок, званий русявим. Блондини зустрічаються найбільш часто серед жителів північної, західної, центральної та східної Європи.)

Русявий[ред.ред. код]

Світло-коричневий відтінок (відноситься до категорії «блондини»)[7]. У південнослов'янських мовах русявий є синонімом блондина. У східнослов'янських позначає дещо більш темне забарвлення, що включає діапазон відтінків, яке лежить на перетині блондина і шатена.

Зустрічається в Європі (Польща, Білорусь, Україна, Росія, Німеччина).

Підрозділяється на: світло-русявий (темний блондин), середньо-русявий (дуже темний блондин) і темно-русявий (світлий шатен).

Сивий[ред.ред. код]

Сиве волосся в жительки Індії

Сріблясте або біле забарвлення волосся, що приходить з віком.

Як правило, з віком, або під впливом внутрішніх факторів, волосся змінює свою структуру. Порушується вироблення меланіну, з'являється велика кількість повітряних бульбашок. У результаті волосся набуває сріблясто- або жовтувато-білий відтінок. Тепер фахівці стверджують, що не тільки блондинки змінюють колір волосся завдяки перекису водню: усі клітини волосся людини виробляють крихітні частинки перекису водню, і чим старішою стає людина, тим більше речовини виробляється. Таким чином волосся знебарвлюються зсередини і стає сірим, а потім повністю білим. Експерти зробили це відкриття, вивчаючи клітинну культуру волосяних фолікулів. Було зафіксовано, що накопичення перекису водню спричинене зменшенням кількості ферменту, що сприяє розпаду перекису водню на воду і кисень. Волосяні фолікули не можуть відшкодувати шкоду, заподіяну перекисом водню, через низький рівень ферментів, які зазвичай виконують цю функцію (ферменти MSR A і B).

Вікові зміни забарвлення волосся[ред.ред. код]

Досить часто у дітей у віці 1-2 років спостерігається зміна забарвлення волосся. Остаточно забарвлення волосся зазвичай визначається приблизно до 5 років. Але у деяких людей цей процес відбувається пізніше, в період статевого дозрівання: їхнє волосся сильно темніє від надходження в організм тестостерону (особливо цей процес помітний у австралоїдів).

У деяких блондинів після тридцяти років волосся значно темнішає.

Після 20-30 років волосся може поступово втрачати пігментацію, з'являється сивина. Посивіння відбувається в результаті припинення продукції меланіну. Втрата пігменту починається з тієї частини волосся, яка ближче до кореня[8].

Якщо волосся остаточно випадає, людина стає лисою.

Штучне фарбування волосся[ред.ред. код]

Фарбування волосся є поширеною косметичною процедурою. У сучасному суспільстві існує і регулярно змінюється мода на забарвлення волосся. Сиве волосся у жінок певного віку (принаймні, до виходу на пенсію) вважаються мало не непристойним.

Основними способами фарбування волосся є наступні техніки:

  • Відбілювання, переважно перекисом водню
  • Фарбування натуральними барвниками — басмою, хною, цибульним відваром і іншими
  • Двофазне фарбування в чорний, коричневий та інші кольори за допомогою окислюваних барвників.

Натуральні барвники діють на зразок тонуючих, тобто проникають лише в зовнішній шар волосини, але тримаються міцніше, особливо при систематичному вживанні. Вони не в змозі радикально змінити натуральне забарвлення (якщо людина не є блондином), але можуть підсилити відтінок.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Богатенков Д. В., Дробышевский С. В., Алексеева Т. И. # 2.3.5 Антропология. (рос.)
  2. Я седею … | Сайт для жінок (рос.)
  3. Л. И. Тегако, О. В. Марфина. Практическая антропология. — Ростов-на-Дону: Фенікс, 2003. — С. 15-16. (рос.)
  4. Хрисанфова Е. Н., Перевозчиков Е. В. — Антропология. — М., 2003. — С. 231 (рос.)
  5. Das Welttreffen der feuerroten Köpfe 5 сентября 2009 (нім.)
  6. http://slovari.yandex.ru/dict/ushakov/article/ushakov/02/us115612.htm?text=блондин&stpar1=1.1.1 Толковый словарь русского языка Ушакова. Блондин (рос.)
  7. Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка. — М., 1999 (рос.)
  8. Тегако Л. И., Марфина О. В. Практична антропологія. — Ростов-на-Дону: Фенікс, 2003. — С.14-15. (рос.)

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]