РПГ-27 «Таволга»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
РПГ-27
Тип: реактивна протитанкова граната[1]
Походження: СРСР СРСР
Історія служби
Термін використання 1989
Використання у Росія Росія, Йорданія Йорданія
Історія виробництва:
Конструктор НВО «Базальт»
Виробник НВО «Базальт»
Характеристики
Маса ~ 8.0 кг
Довжина ~ 1150 мм
Калібр 105 мм
Механізм 600 — ~ 750 мм: гомогенна броня за динамічним захистом
1500 мм: цегла
3700 мм: ґрунт/пісок
Дульна швидкість 120 м/с
Прицільна дальність 200 м

Commons-logo.svg РПГ-27 «Таволга» у Вікісховищі

РПГ-27 «Таволга» (ТКБ-0174, індекс ГРАУ — 6Г22) — радянська реактивна протитанкова граната, розроблена провідними конструкторами НВО «Базальт» Ю. Радченко та А. Кораблевим під позначенням ТКБ-0174 та взята на озброєння Радянської армії в 1989 році.

Історія[ред. | ред. код]

Незважаючи на досить високу бронепробивність реактивних протитанкових гранат (бронепробивність РПГ-18, РПГ-22, РПГ-26 більше бронепробивності класичних кумулятивних снарядів ствольної артилерії при тому ж калібрі), вони не дозволяли вести успішну боротьбу з сучасними танками, оснащеними динамічним захистом (ДЗ). Тому в 1983 році було затверджено ТТЗ на створення реактивної протитанкової гранати підвищеної ефективності (з тандемною бойовою частиною) з гранатометом одноразового застосування РПГ-27 «Таволга». Пусковий пристрій «Таволги» являє собою трубу зі склопластика і принципово нічим не відрізняється від пускового пристрою РПГ-26. УСМ і прицільні пристосування «Таволги» за конструкцією аналогічні РПГ-26. Перевід гранатомета з похідного положення у бойове і назад здійснюється в тому ж порядку, що і у РПГ-26.

Головна частина гранати ПГ-27 сконструйована за тандемною схемою. При зустрічі з перешкодою спочатку спрацьовує передня кумулятивна головна частина, ініціюючи при цьому, розривний заряд динамічного захисту, а потім з певною затримкою за часом — основна кумулятивна головна частина. Ця схема дозволяє вести успішну боротьбу практично з усіма сучасними танками, оснащеними динамічним захистом.

Реактивний заряд двигуна з пороху марки 11/1 ТР В/А. Головна частина гранати споряджена вибуховою речовиною марки «Окфол». Після закінчення полігонних випробувань в серпні 1988 року РПГ-27 була подана на військові випробування. У висновку по військових випробуваннях комісією було запропоновано: «Реактивну протитанкову гранату РПГ-27 „Таволга“ взяти на озброєння Радянської Армії як позаштатний засіб разом із гранатою РПГ-26». В результаті РПГ-27 була прийнята у 1989 році на озброєння РА.

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Щонайменше з 2016 року відомо про застосування російськими бойовиками РПГ-27 «Таволга» проти українських військових.

Оператори[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Мураховский В. И., Федосеев С. Л. Оружие пехоты. — М.: Арсенал-Пресс, 1997;
  • Каталог «Оружие России». — Т. 1. — М., 1997.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]