СВ-98

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
SV-98

Гвинтівка СВ-98 з оптичним прицілом 1П69 3-10×42 та ручкою для перенесення, сошками, стрічкою проти міражів, та глушником
Тип снайперська гвинтівка
Походження Росія Росія
Історія використання
На озброєнні 2003–нині
Оператори Див Оператори
Війни Друга чеченська війна, Російсько-грузинська війна (2008), російсько-українська війна
Історія виробництва
Розробник Володимир Стронський
Розроблено 1998
Виробник Іжмаш
Виготовлення 1998
Варіанти модернізована версія 2013 року[1]
Характеристики
Вага 5,8 kg (12,8 lb) без оптичного прицілу й глушника
7,8 kg (17,2 lb) з оптичним прицілом й глушником
Довжина 1 200 mm (47,24 in)
1 375 mm (54,13 in) з глушником
Довжина ствола 650 mm (25,59 in) (4 нарізів, спіраль в правий бік)
Набій 7,62×54 мм R
7,62×51 мм NATO
Калібр 7,62 мм
Дія ковзний затвор
Дульна швидкість 820 m/s (2 690 ft/s)
Дальність вогню
Ефективна 600 m (656 yd) відкритий приціл
1 000 m (1 094 yd) оптичний приціл
Система живлення 10-round detachable magazine
Приціл оптичний приціл та відкритий механічний приціл
СВ-98 у Вікісховищі

СВ-98 (Індекс ГРАУ 6В10) — снайперська гвинтівка розроблена колективом інженерів «Іжевського машинобудівного заводу» під керівництвом Володимира Стронського на основі спортивної гвинтівки «Рекорд».

Історія[ред. | ред. код]

У рамках робіт над новим комплексом снайперського озброєння (тема «Зломщик») російськими зброярами були проведені дослідно-конструкторські роботи із снайперським комплексам різних калібрів — 7,62-мм «Зломщик-7,62», 9-мм «Зломщик-9», 12,7-мм «Зломщик-12,7». Одним з результатів стало надходження на озброєння спецпідрозділів у 2003 р. снайперського комплексу 6С11 калібру 7,62 мм, що включає магазинну гвинтівку СВ-98 (індекс 6В10) і набій 7Н14 з кулею підвищеної пробивної дії (хоча можуть бути використані й інші варіанти набою 7,62×54 мм R, у тому числі снайперський 7Н1 або спортивний набій «Екстра»).

Конструкція[ред. | ред. код]

Ствол гвинтівки виготовлений методом холодного радіального кування за імпортною технологією з обробкою хонінгуванням (доведення оброблених деталей до необхідної чистоти абразивними брусками) і зняттям внутрішніх напруг.

Ствол консольно укріплений у ствольної коробці і вільно вивішений, тобто не торкається ложі та інших деталей гвинтівки і не навантажений кріпленням сошки (т. зв. «вільно плаваючий ствол»). Це забезпечує сталість його коливань, які можна врахувати при пристрілюванні. Для поліпшення купчастості стрільби канал ствола не хромується. На дуловій частині ствола зроблена різьба для кріплення приладу малошумної стрільби (ПМС). Якщо дульне пристосування не встановлене, різьба закрита втулкою, яка захищає різьблення.

Магазинна схема гвинтівки дозволила усунути імпульсні навантаження, властиві автоматичній (самозарядній) зброї. Крім того, при роботі з магазинною гвинтівкою, відсутній стукіт деталей автоматики, є можливість контролювати рух затвора (що допомагає, наприклад, уникнути блиску вилітаючої гільзи або плавніше дослати набій у набійник).

Поздовжньо ковзний поворотний затвор має у передній частині три бойових виступи, в задній частині — відхилену донизу рукоятку перезарядження. Передній торець середнього бойового виступу в процесі перезарядження служить досилачем патрона. У замкнутому положенні рукоятка перезарядження знаходиться над спусковою скобою праворуч, що полегшує роботу снайпера з нею. У затворі зібраний викидач із пружиною, відбивач розташований у ствольній коробці.

Ударний механізм[ред. | ред. код]

Ударний механізм — ударникового типу. Ударник з бойовою пружиною зібраний в каналі затвора. Зведення ударника проводиться при повороті рукоятки перезарядження під час відмикання затвора, що підвищує безпеку зброї в процесі перезарядження.

Спусковий механізм зібраний в окремому корпусі, що кріпиться в ствольній коробці. Зусилля спуску регулюється в межах 1,0-1,5 кгс.

Спусковий механізм відрізняється плавністю, невеликим ходом спускового гачка.

Прапорцевий неавтоматичний запобіжник змонтований праворуч позаду рукоятки затвора, при включенні блокує шепотіло, спусковий гачок і затвор.

Живлення[ред. | ред. код]

Живлення — з коробчастого відокремленого серединного магазина ємністю 10 набоїв з дворядним розташуванням, не виступає з ложі.

Корпус магазину відлитий з склонаповненого поліаміду і посилений металевими вкладишами і має важільний механізм.

При установці магазину особливий вертикальний стрижень, запресований у ствольній коробці, фіксує його правильне положення. При приєднанні магазина, змонтована на стрижні клямка зчіплюються з металевою втулкою, заармованою в отвір корпуса магазину, і щільно підтискає магазин до ствольної коробки. Таким чином забезпечується просте, стабільне і надійне кріплення магазину до гвинтівки.

Новий снайперський набій 7Н14 калібру 7,62×54 мм R став розвитком 7Н1 і відрізняється кулею підвищеної пробивної дії із загартованою загостреною серцевиною. Перевершує 7Н1 за можливістю ураження цілей в засобах індивідуального бронезахисту (бронежилетах).

Передбачені варіанти під набої 7,62×51 мм НАТО (.308 Winchester) і .338 Lapua Magnum, гвинтівка при цьому оснащена «планкою Вівера» (планка «Піккатіні») нагорі ствольної коробки.

Ложа та приціл[ред. | ред. код]

Кронштейн оптичного прицілу кріпиться згори ствольної коробки на рейку «Піккатіні».

Основний приціл — панкреатичний 1П69 («Гіперон»), Приціл забезпечує автоматичну установку кутів прицілювання на відстані від 100 до 1000 м. Поле зору прицілу при кратності посилення З× — 7,6°, при кратності 10× — 2,5°.

Приціл має гумовий наочник, захисну бленду і кришку об'єктива, пристрій підсвічування прицільної сітки. Можуть ставитися й інші приціли, наприклад — приціл ПКС-07 постійної кратності збільшення 7×.

Гвинтівка також має відкрите механічне прицільне пристосування, що включає мушку з запобіжником (при приведенні до нормального бою мушка регулюється по вертикалі і горизонталі) і змінний приціл, розрахований на дальності від 100 до 600 м. Заявлена дальність ефективної стрільби — 800 м.

Ложа зробена з пресованої фанерної плити. Приклад регулюється по довжині (в межах 20 мм), а «щока» (гребінь — упор під щоку) і потилиця прикладу — по висоті (в межах ± 30 мм) і поперечному зсуву (± 7 мм).

Виріз приклада розрахований на утримання його лівою рукою при стрільбі. Попереду цівки на поздовжній стрижень кріпиться регульована по висоті сошка, в похідному положенні її ніжки укладаються в цівку. У прикладі кріпиться регульована задня опора.

Аби стрілець не брався при перенесенні зброї за приціл, на ложі укріплена рукоятка для перенесення. Пропонувався і варіант з пластмасовою ложею.

Для захисту поля зору прицілу від теплового «міражу», над стволом може кріпитися широка нейлонова стрічка, а над глушником — особливий козирок. Він не лише зменшує рівень звукового тиску і виключає спалах полум'я пострілу, але відіграє також роль дульного гальма, зменшуючи імпульс відбою.

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

Поблизу населеного пункту Димер на Київщині спецпризначенці ГУР МО України знищили колону Росгвардії. Залишені окупантами в розбитих машинах документи 748 окремого батальйону оперативного призначення Росгвардії (в/ч 6912, м. Хабаровськ) серед яких був атестат з переліком наявної в підрозділі зброї. В переліку було названо, зокрема, снайперські гвинтівки СВ-98 (14 одиниць) та два приціли «Гиперон» і 12 прицілів DS 5-20x56МСТ до них[2].

Оператори[ред. | ред. код]

  • Росія Росія: знаходиться на озброєнні спеціальних підрозділів Міністерства юстиції, МВС РФ[3], ФСО, ФСБ[4]. В грудні 2012 року було розміщене замовлення на поставку 49 шт. для спецназу ФСКН[5][6].
  • Вірменія Вірменія: закуплено 52 шт. в 2010 році[7]

Галерея[ред. | ред. код]

СВ-98 на змаганнях зі снайпінгу

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Administrator. "Ижмаш" представил модернизированную снайперскую винтовку СВ-98. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 листопада 2014.
  2. ↑ Список зброї, якою окупанти планували "приборкувати" українців (Документ). Тексти. 7 квітня 2022.
  3. ↑ Пресс-релиз к выставке «Интерполитех-2006». Архів оригіналу за 15 січня 2008. Процитовано 15 січня 2008.
  4. ↑ Олег Коломиец. Снайперская элита определяет сильнейших. // журнал «Солдат удачи», № 12, 2001 г.
  5. ↑ заказ № 0173100009712000474 от 4 декабря 2012 [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.] // сайт «госзакупки. RU»
  6. ↑ Дмитрий Евстифеев. Спецназу Госнаркоконтроля разрешили операции за границей [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.] // «Известия» от 20 декабря 2012
  7. ↑ Южный Кавказ закупил в 2010 году 107 324 единиц стрелкового оружия [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] // «Кавказ Online» от 4 января 2012

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: СВ-98


АК47 Це незавершена стаття про вогнепальну зброю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=СВ-98&oldid=36073162