СПГ-9

СПГ-9
СПГ-9
Тип	станковий протитанковий гранатомет
Походження	СРСР
Історія використання
На озброєнні	1963-наші дні
Оператори	див. Оператори
Характеристики
	СПГ-9 у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Спис (значення).

СПГ-9 «Спис» (рос. «Копьё», Індекс ГРАУ — 6 Г6) — радянський станковий протитанковий гранатомет.

Гранатомет СПГ-9 «Спис» прийнятий на озброєння в 1963 році. Згодом для гранатомета була розроблена осколкова протипіхотна граната.

Конструкція[ред. | ред. код]

Гранатомет призначений для ураження танків, самохідно-артилерійських установок та інших броньованих цілей, а також для знищення живої сили і вогневих засобів противника.

Для повітряно-десантних підрозділів до гранатомета СПГ-9М додається з'ємний колісний хід, гранатомет іменується СПГ-9ДМ.

Гранатомети, які комплектують нічними прицілами ПГН-9, називають СПГ-9МН і ОПГ-9ДМН.

Стрільба з гранатомета проводиться кумулятивною й осколковою гранатами.

Для стрільби з гранатомета по броньованим цілям застосовується активно-реактивний постріл ПГ-9В з кумулятивною гранатою, а по живій силі і вогневих засобам — активний постріл ОГ-9В з осколковою гранатою.

Крім того, кумулятивна граната може бути використана для знищення живої сили і вогневих засобів противника, що знаходяться в залізобетонних, цегляних і дерево-земляних спорудах.

Найдієвіший вогонь при стрільбі з гранатомета досягається кумулятивною гранатою по цілях, що знаходяться в межах дальності прямого пострілу.

Прицільна дальність стрільби прямим наведенням кумулятивною та осколковою гранатами — 1300 м, а роздільним наведенням осколковою гранатою — 4500 м.

Бойова швидкострільність до 6 пострілів на хвилину.

Обслуга гранатомета складається з командира гранатомета, навідника, заряджаючого і підношувача.

Гранатомет є гладкоствольною, безвідкатною, динамо-реактивною зброєю. При пострілі з гранатомета гази, що утворюються від згоряння порохового заряду, викидають гранату з каналу ствола, а частина порохових газів відводиться назад через сопло. При цьому утворюється реактивна сила, яка і врівноважує силу віддачі.

Модифікації[ред. | ред. код]

Десантний гранатомет СПГ-9Д (індекс ГРАУ — 6 Г7)
Модернізований гранатомет СПГ-9М (індекс ГРАУ — 6 Г13)
Модернізований десантний гранатомет СПГ-9ДМ (індекс ГРАУ — 6 Г14)
Модифікації з нічним прицілом ПГН-9 (індекс ГРАУ — 1 ПН52) — СПГ-9Н, СПГ-9ДН, ЗПГ-9МН і СПГ-9ДМН
На основі СПГ-9М створено 73 мм гладкоствольну гармату 2А28 «Грім», яка увійшла до комплексу озброєння бойової машини піхоти БМП-1.

В 2018 році розпочались випробування копії СПГ-9 створеної українською компанією «Рубін-2017». Новий гранатомет отримав назву «Ланцея». Після підписання Мінських домовленостей, до повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, це була найпотужніша зброя яку могли використовувати сторони відповідно до мирних угод^[1].

Номенклатура боєприпасів[ред. | ред. код]

Постріл ПГ-9В (індекс ГРАУ -7 П3) з протитанковою гранатою ПГ-9
Постріл ОГ-9В (індекс ГРАУ — 7 П4) з осколкової гранатою ОГ-9
Постріл ОГ-9ВМ (індекс ГРАУ — 7 П4М) з осколкової гранатою ОГ-9М
Постріл ОГ-9ВМ1 (індекс ГРАУ — 7 П4М1) з осколкової гранатою ОГ-9М1
Постріл ПГ-9ВС (індекс ГРАУ — 7 П14) з протитанковою гранатою ПГ-9с
Постріл ПГ-9ВС1 (індекс ГРАУ — 7 П20) з протитанковою гранатою ПГ-9С1
Постріл ПГ-15В для гармати 2А28 «Грім»

Постріл	Вага	Довжина	Вибухова речовина	Початкова швидкість снаряду	Ефективна дальність	Максимальна дальність	Бронебійність
ПГ-9В	4.39 кг	920 мм	0.322 кг гексогену	435 м/с	800 м	1,300 м	300 мм
ПГ-9Н		920 мм	0.340 кг OKFOL-3.5(октоген)	435 м/с	800 м	1,300 м	400 мм
ПГ-9ВС	4.4 кг	920 мм	?		1,300 м	?	400 мм
ПГ-9ВМТ з тандемною боєголовкою	3.2 кг	920 мм	?	400 м/с	700 м	1,200 м	550 мм або 400 мм за ДЗ
ОГ-9В	5.35 кг	1062 мм	0.735 кг ТНТ	316 м/с	-	-	-
ОГ-9ВМ	5.35 кг	1062 мм	0.655 кг ТД-50 (тротил з динітронафталіном)	316 м/с	-	-	-
ОГ-9ВМ1	5.35 кг	1062 мм	?	316 м/с	-	4,500 м	-

ТТХ[ред. | ред. код]

Калібр: 73 мм
Маса гранатомета:
- Гранатомета з прицілом — 49,5 кг;
- У тому числі триногого верстата — 12 кг;
- Колісного ходу (для СПГ-9Д) — 14 кг.
Довжина ствола: 1850 мм
Довжина пострілу: 1115 мм (ПГ-9В) і 1062 мм (ОГ-9В)
Довжина гранатомета: 2110 мм
Початкова швидкість гранати: 435 м/с (ПГ-9В) і 316 м/с (ОГ-9В)
Максимальна швидкість гранати: 700 м/с
Бронебійність:
- Пострілу ПГ-9В — 300 мм;
- Пострілу ПГ-9ВС — 400 мм
Максимальна дальність стрільби: 4500 м
Дальність прямого пострілу: 800 м
Прицільна дальність стрільби: 1300 м
Швидкострільність: до 6 постр/хв
Обслуга: 4 людини (командир, навідник, заряджаючий, підношувач)

Оператори[ред. | ред. код]

Поточні[ред. | ред. код]

Афганістан^[2]^[3]
Болгарія^[4]^[5] — власне виробництво під назвою СПГ-9 Warrior.
В'єтнам — SPG-9T2
Грузія
Ірак
Іран — AMIG SPG-9
Киргзистан
ДР Конго
Лівія
Малі
Молдова
Росія^[6]
Румунія — RomArm AG-9
Судан
Південний Судан
Україна^[7]^[8]
ЦАР

Колишні[ред. | ред. код]

СРСР

Україна[ред. | ред. код]

Під час відбиття повномасштабної російської збройної агресії Україна отримала (або придбала) у Болгарії болгарські станкові протитанкові гранатомети СПГ-9 «Warrior». Вони були на озброєнні, принаймні, українського іноземного підрозділу «Norman Brigade»^[9].

На оприлюднених фотографіях з українськими військовими СПГ-9 «Warrior» оснащені прицілами нічного бачення PGDN-7VIR^[9]. Також в Україні була помічена покращена болгарська версія СПГ-9 — ATGL-H.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Україна створила вітчизняний протитанковий гранатомет. Український мілітарний портал. 8 липня 2018. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 9 липня 2018.
↑ Bhatia, Michael Vinay; Sedra, Mark (5 травня 2008). Afghanistan, Arms and Conflict: Armed Groups, Disarmament and Security in a Post-War Society (англ.). Routledge. с. 48, 66, 165. ISBN 978-1-134-05421-3. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 31 січня 2021.
↑ ANA soldiers enhance SPG-9 proficiency. www.8thmarines.marines.mil (амер.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 31 січня 2021.
↑ History of Arsenal and brief description of its activity [Архівовано 7 березня 2014 у Wayback Machine.](англ.). Arsenal JSCo.
↑ SPG-9 (& close derivatives). Weapons Identification Sheet. Small Arms Survey. (eng). 24 березня 2015. Архів оригіналу за 24 березня 2015. Процитовано 31 січня 2021.
↑ Studies (IISS), The International The International Institute for Strategic; Studies, International Institute of Strategic (9 лютого 2016). The Military Balance 2016 (англ.). Routledge. с. 190. ISBN 978-1-85743-835-2.
↑ Studies (IISS), The International The International Institute for Strategic; Studies, International Institute of Strategic (9 лютого 2016). The Military Balance 2016 (англ.). Routledge. с. 206. ISBN 978-1-85743-835-2.
↑ Український спецекспортер придбав партію вживаних 73-мм станкових протитанкових гранатометів СПГ-9М «Спис». Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 31 січня 2021.
↑ ^а ^б Україна отримала болгарські СПГ-9 “Warrior”. Мілітарний. 16 червня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Скани настанови СПГ-9М, таблиці, фотографії [Архівовано 27 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Станковий гранатомет СПГ-9М «Спис» 1963 р. » Військова панорама. Військова панорама. 13 квітня 2014. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 23 квітня 2014.
Україна створила вітчизняний протитанковий гранатомет. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 8 липня 2018. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 9 липня 2018.
Добровольці підрозділу «Сармат» розстрілюють з СПГ-9 «Спис» сепарську батарею 82-мм мінометів (30 ‎червня ‎2015‎ р.)
«Я — гранатометник СПГ». Військове телебачення України.
Бій під Волновахою, сепаратисти втратили вогневі точки. Застосування СПГ-9.

Портал «Військова техніка»

[1] Україна створила вітчизняний протитанковий гранатомет. Український мілітарний портал. 8 липня 2018. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 9 липня 2018.

[2] Bhatia, Michael Vinay; Sedra, Mark (5 травня 2008). Afghanistan, Arms and Conflict: Armed Groups, Disarmament and Security in a Post-War Society (англ.). Routledge. с. 48, 66, 165. ISBN 978-1-134-05421-3. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 31 січня 2021.

[3] ANA soldiers enhance SPG-9 proficiency. www.8thmarines.marines.mil (амер.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 31 січня 2021.

[4] History of Arsenal and brief description of its activity [Архівовано 7 березня 2014 у Wayback Machine.](англ.). Arsenal JSCo.

[5] SPG-9 (& close derivatives). Weapons Identification Sheet. Small Arms Survey. (eng). 24 березня 2015. Архів оригіналу за 24 березня 2015. Процитовано 31 січня 2021.

[6] Studies (IISS), The International The International Institute for Strategic; Studies, International Institute of Strategic (9 лютого 2016). The Military Balance 2016 (англ.). Routledge. с. 190. ISBN 978-1-85743-835-2.

[7] Studies (IISS), The International The International Institute for Strategic; Studies, International Institute of Strategic (9 лютого 2016). The Military Balance 2016 (англ.). Routledge. с. 206. ISBN 978-1-85743-835-2.

[8] Український спецекспортер придбав партію вживаних 73-мм станкових протитанкових гранатометів СПГ-9М «Спис». Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 31 січня 2021.

[mil.2022-06-16-9] а ^б Україна отримала болгарські СПГ-9 “Warrior”. Мілітарний. 16 червня 2022.

[НГУ-10] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж тільки в НГУ.

[імпорт-11] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак ^ал ^ам ^ан ^ап ^ар ^ас ^ат ^ау заявлене постачання у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься.

[трофей-12] трофей захоплений у ЗС РФ, можливо інформація щодо використання в ЗСУ корегуватиметься.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[1]

[2]

[3]

СПГ-9

Зміст

Конструкція[ред. | ред. код]

Модифікації[ред. | ред. код]

Номенклатура боєприпасів[ред. | ред. код]

ТТХ[ред. | ред. код]