НРС (зброя)
| Ніж розвідника стрілецький НРС-2 | |
|---|---|
 зверху — піхви, ніж, знизу пристрій для стрільби | |
| Тип | бойовий ніж з функцією вогнепальної зброї |
| Походження |
 СРСР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1980-ті — досі |
| Оператори | підрозділи спеціального призначення |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Хлинін Р. Д. |
| Розроблено | 1986 рік |
| Виробник | Тульський збройовий завод (СРСР/Росія) |
| Варіанти |
НРС (для стрільби 7,62-мм безшумним патроном СП-3 з кулею від патрона 7,62×39 мм); НР-2 (модель без пристрою для стрільби) |
| Характеристики | |
| Вага | 570 г |
| Довжина | 330 мм |
| Довжина ствола | 60 мм |
|
| |
| Набій | спеціальний безшумний патрон (СП-4) |
| Калібр | 7,62 мм |
| Дія | однозарядний |
| Дульна швидкість | 200 м/с |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | до 25 метров |
|
| |
НРС (зброя) у Вікісховищі | |
НРС і НРС-2 (Ніж Розвідника Стрілецький) — радянські бойові ножи з вмонтованим пристроєм для безшумної і безполум'яної стрільби. Індивідуальна зброя бійців підрозділів спеціального призначення збройних сил і деяких спецслужб.
Історія створення[ред. | ред. код]
На початку 1970-х років ЦНДІ «Точмаш» (нині — російський ФДУП «Центральний науково-дослідний інститут точного машинобудування») для безшумного двоствольного пістолета МСП був розроблений патрон СП-3 який забезпечував повністю безшумну стрільбу: конструкторська ідея полягала в тому, аби «заперти» порохові гази після пострілу в гільзі, передаючи кулі імпульс за рахунок поршня-штовхача, який замикав би гільзу після виходу кулі[1].
За замовленням Міністерства оборони і КДБ СРСР під патрон СП-3 були розпочаті роботи зі створення стрілецького ножа, який отримав згодом назву НРС. Роботою керував Рафаїл Дмитрович Хлинін — розробник спеціального пістолета МСП[2].
У 1983 році на озброєння спецпідрозділів Міністерства оборони та КДБ був прийнятий новий безшумний комплекс, що включав 7,62-мм пістолет ПСС і патрон СП-4. З появою нового спеціального патрона постало питання і про створення стрілецького ножа під цей патрон. Модернізацію НРС проектували інженери тульського збройового заводу Генріх Анатолійович Савіщев, Ігор Пилипович Шедлось і В'ячеслав Якович Овчинніков[2]. У 1986 році ніж з переробленим під новий патрон СП-4 пристроєм для стрільби був прийнятий на озброєння. Нова модифікація НРС отримала назву НРС-2.
| НРС | НРС-2 | |
|---|---|---|
| Патрон | СП-3 | СП-4 |
| Калібр, мм | 7,62 | 7,62 |
| Маса ножа з піхвами без підвісу, гр | 540 | 570 |
| Маса ножа без піхов, гр | 325 | 360 |
| Габарити ножа в піхвах, мм | 322х63х30,5 | 330х64х32,5 |
| Габарити ножа без піхов, мм | 280х52,5х30,5 | 285х52,5х32,5 |
| Габарити клинка, мм | 158х28х3,4 | 160х28х3,4 |
| Прицільна дальність стрільби, м | 25 | 25 |
| Початкова швидкість кулі, м/с | 140 | 200 |
Паралельно зі створенням НРС-2 був розроблений ніж розвідника НР-2 без стрілецького пристрою[3].
Призначення, конструкція і комплектація НРС-2[ред. | ред. код]
Ніж НРС-2 — засіб нападу і захисту в ближньому бою, який об'єднує якості холодної і вогнепальної зброї.
Однозарядний пристрій для стрільби, розташований у рукоятці ножа, дозволяє вести безшумну і безполум'яну стрільбу спеціальними патронами на дальність до 25 метрів. Конструкція ножа дозволяє уражати противника клинком при ударі і метанні. Лезо НРС виготовлене з високоякісної нержавіючої сталі, що дозволяє перепилювати 10-міліметрові сталеві прутки, різати сталевий дріт діаметром до 2,5 мм під напругою до 400 вольт чи телефонний кабель діаметром до 5 мм, вкручувати і відвертати гвинти діаметром понад 6 мм, обжимати капсулі-детонатори.
НРС-2, як і НРС, являє собою ніж з вмонтованим в задню частину рукоятки однозарядним стрілецьким пристроєм, який складається з окремого ствола із замикаючим пристроєм на кінці і двома замикаючими виступами, коробки, ударно-спускового механізму, важеля взводу, флажкового запобіжника і важеля спуску. Для прицілювання на кінці рукоятки є мушка, а в обмежувачі рукоятки прорізаний цілик.
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Ніж НРС. Сюжет sonawr.ru (рос.) |
Клинок ножа має плавний скіс на вістрі леза, який забезпечує проколювання/пробиття сталевого листа товщиною 1 мм. На обуху клинка нарізані зуби пилки, що дозволяють перепиляти металевий пруток діаметром до 10 мм. Рукоятка ножа виконана з пластику зеленого кольору, з сітчастим рифленням для зручності утримування.
НРС-2 комплектується піхвами з поясним шкіряним підвісом для носіння на поясі і гумовим підвісом для носіння на нозі. Піхви пластикові, мають збоку важіль-кусачки, що дозволяють перекушувати сталевий дріт діаметром до 2,5 мм або електричні дроти під напругою. На передньому кінці піхов є коротка плоска викрутка. Клинок ножа в піхвах фіксується широкою пластинчастою пружиною.
У комплект поставки НРС-2 також входили вкладиш в рукоятку, подсумок на чотири патрони і пенал з приладдям[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Российские «безшумные» боеприпасы. Специальные бесшумные патроны СП-3 и СП-4 [Архівовано 6 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г Нож разведчика стреляющий НРС-2 [Архівовано 3 жовтня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Большая военная энциклопедия [Архівовано 6 серпня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Нож разведчика НР-2 [Архівовано 3 серпня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Заводу ТОЗ [Архівовано 16 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Нож разведчика стреляющий НРС-2 на сайті Большая военная энциклопедия (рос.)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||