Радзикевич Володимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Радзикевич
Ім'я при народженні Володимир Петрович Радзикевич
Народився 17 жовтня 1886(1886-10-17)
Мала Вишенька
Помер 1966
Клівленд
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
ЗУНР ЗУНР
Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)
Flag of the United States.svg США
Національність українець
Діяльність письменник
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Мова творів українська

Володимир Петрович Радзикевич (нар. 17 жовтня 1886, Вишенька Мала — 1966, Клівленд) — український письменник, літературознавець, педагог. Для дітей під псевдонімом Вуйко Влодко. Брат Юліана Радзикевича. Дійсний член НТШ (з 1932).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народ. 17 жовтня 1886 р. в родині священика у с. Вишеньці Малій (повіт Рава-Руська) на Галичині (село було знищене у 1947 р.). Закінчив гімназію (1896—1904), потім Львівський університет (1904—1908). Викладав у Станиславові (1918—1919), у гімназії в м. Львові (1919—1933), у Львівському університеті (з 1939 р.). Учитель Академічної гімназії (1908—1939), директор другої гімназії (1941—1944) у Львові й таборових гімназій у Німеччині (1945—1950) (був директором гімназії у м. Берхтесґадені.); голова «Учительської Громади» (1929—1939) і діяч товариства «Просвіта» у Львові.

Був одним із засновників «Об'єднання працівників дитячої літератури» (1946). У 1949 р. переїхав до США: спочатку до Філадельфії, потім до Клівленда (1951). Працював у школі українознавства, був директором філії «Університету українознавства» (1958—1960). Помер 14 вересня 1966 р. у Клівленді (США).

Праці[ред. | ред. код]

Автор «Короткого нарису історії української літератури» (1922), «Української літератури ХХ століття» (1952), повістей «Шляхом туги» (1923), «У подувах буревію» (1957); творів для дітей «Пригоди Юрчика Кучерявого» (1921, 1963), «Прилетіла зима біла» (1959), «Святий вечір у лісі» (1963) та ін.

  • Радзикевич В. Історія української літератури: У 3 т. — Детройт: Батьківщина, 1956. — Т. ІІІ.- 136 с.
  • Радзикевич В. Легенда Крут: Сценічний образок // Крути: Збірка у пам'ять героїв Крут / Упор. О. Зінкевич, Н. Зінкевич — К.: Смолоскип, 2008. — С. 258—262.
  • Радзикевич В. Ніч проминула: Історична повість / Ілюстр. Б. Певного. — Брюссель: Центр. Управа Спілки української молоді, 1967. — 139 с.
  • Радзикевич В. Пригоди Юрчика Кучерявого. Ч. І і ІІ. — Нью-Йорк,1963. — 29 с.
  • Радзикевич В. Промені: Читанка з українознавства для 5 і 6 класів. — Нью-Йорк: вид. Шкільної Ради при УККА, 1955. — 231 с.
  • Радзикевич В. У подувах буревію: Повість. — Філадельфія: Америка, 1951. — 114 с.
  • «Нарис історії української літератури» (1922, 1937, 1947, 1956)
  • «Українська література XX століття» {1952)
  • монографії «Павлин Свєнціцький» (1911) та низка літературних причинків («Шашкевича „Олена“» (1908); «Перша повість І. Франка» (1911) та ін.

Крім того, писав повісті з галицького життя

  • «Шляхом туги» (1923),
  • «У подувах буревію» (1951)
  • для юнацтва («Ніч проминула», 1970)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]