Стахів Володимир Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володи́мир Па́влович Ста́хів

Час на посаді:
30 червня 1941 — 12 липня 1941

Народився 1910(1910)
Бзовиця, Зборівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Помер 1971(1971)
Мюнхен
Національність українець
Політична партія ОУНР
Релігія греко-католик

Володи́мир Па́влович Ста́хів (1910, Бзовиця — 1971, Мюнхен) — український громадсько-політичний діяч, журналіст і публіцист. Активний член ОУН від 1929. Міністр зовнішніх справ в уряді Українського Державного Правління 1941. Співредактор журналів «До зброї» і «Сучасність». Старший брат Євгена Стахіва.

Життєпис[ред.ред. код]

Володимир Стахів народився у Бзовиці — нині село Зборівського району Тернопільської області України. Під час навчання у Берліні брав активну участь в українському студентському русі, особливо на міжнародному форумі. Редагував (до 1941) бюлетень Української пресової служби українською та німецькою мовами та інформував про українські справи кореспондентів міжнародної преси.

Член Українського державного правління у Львові (1941), відповідальний за зовнішню політику. Пізніше — в'язень «бараку» Целленбау нацистського концтабору в Заксенгавзені (до 1944).

На еміграції в Мюнхені. Член проводу Закордонних частин ОУН, член Закордонного проводу УГВР, член Політичної ради ОУНз. Деякий час — голова Спілки українських журналістів на еміграції в Німеччині та Ліги політичних в'язнів.

Головний редактор газет «Українська трибуна», «Сучасна Україна», співредактор журналів «До зброї» і «Сучасність».

Помер 1971 року в Мюнхені.

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Гавриш І. Таємниця в'язня № 72192. Бандера у Заксенгаузені / Іван Гавриш // Історія. — Львів, 2016. — № 2 (лют.). — С. 1, 3-5.
українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.