Рудий Іван Тарасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудий Іван Тарасович
Народився11 березня 1988(1988-03-11) (36 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьвійськовослужбовець, спортсмен, керівник
Відомий завдякиВійна на сході України
Бої за Луганський аеропорт
Бої за Щастя
УчасникВійна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014)
Посадакерівник

Рудий Іван Тарасович (нар. 11 березня 1988, Київ) — український державний та політичний діяч, військовий, ветеран російсько-української війни. Голова української Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей. Капітан національної збірної України «Ігри нескорених».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив київську гімназію № 109 і Київський гуманітарний інститут. Проходив строкову службу в Новоросійсько-київському полку Президента України[1]. Має досвід роботи у сфері менеджменту, міжнародних відносин та фінансів, працював менеджером тв-проєктів, лінійним продюсером на телеканалі СТБ, ТОВ «StarLight Entertainment». Був заступником начальника патронатної служби міністра у Міністерстві у справах ветеранів України[2].

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

З початком російсько-української війни на Сході України прийшов до війська, став командиром взводу. У серпні 2014-го Рудий отримав важке поранення, потрапивши під ворожий обстріл, після чого лікувався в харківському шпиталі. Рудий був секретарем Консультативної ради у справах ветеранів війни, сімей полеглих захисників України[3].

Спорт

[ред. | ред. код]

Після госпіталю витратив кілька років на реабілітацію, після чого взяв участь у змаганнях ветеранів «Ігри нескорених» у велоспорті й пауерліфтингу[4]. Згодом став капітаном української збірної «Invictus Games» 2020—2022[5].

Комісія з азартних ігор

[ред. | ред. код]

З 30 жовтня 2020 року є Головою української Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (UGLC), що займається питаннями легалізації, ліцензування та регулювання ринку азартних ігор в Україні[6]. Членами комісії стали Олена Водолажко, Євген Гетьман[7], Олексій Ботезат, Христина Дутка-Гефко та Тетяна Кірієнко.

Розслідування

[ред. | ред. код]

У січні 2024 року НАЗК виявило у діях Івана Рудого на посаді керівника КРАІЛ ознаки корупції. За даними слідства, Рудий помстився керівниці апарату КРАІЛ, через що виніс на розгляд і проголосував за дисциплінарне провадження і відсторонення її від посади[8].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дружина Руда Катерина Василівна, одружились в серпні 2018[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №569/2006. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 24 лютого 2021.
  2. ↑ Перегляд декларації #7ada67ce-83b0-4199-bc10-cf51842861fe | ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ. public.nazk.gov.ua. Процитовано 27 жовтня 2020.
  3. ↑ Zaxid.net. Ветеран АТО Іван Рудий очолив Комісію з регулювання грального бізнесу. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 27 жовтня 2020.
  4. ↑ Спецпроєкт "Прямого" до "Ігор нескорених": завдяки коханню Іван Рудий потрапив до збірної України - Прямий 27.11.2019. prm.ua (укр.). 27 листопада 2019. Процитовано 27 жовтня 2020.
  5. ↑ Блог. invictusgames.in.ua (укр.). Процитовано 27 жовтня 2020.
  6. ↑ Мінветеранів щиро вітає Івана Рудого з обранням на посаду голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей. mva.gov.ua (ua) . Процитовано 27 жовтня 2020.
  7. ↑ Ветеран АТО і юрист з ДТЕК Ахметова. Хто буде регулювати гральний бізнес і чому в Слузі народу обурені. nv.ua (укр.). Процитовано 27 жовтня 2020.
  8. ↑ Конфлікт інтересів. НАЗК виявило правопорушення у діях голови Комісії з регулювання азартних ігор. РБК-Украина (укр.). Процитовано 14 січня 2024.
  9. ↑ «Ігри Нескорених»-2020 в Гаазі: історія ветерана війни на Донбасі Івана Рудого. 5 канал (укр.). Процитовано 27 жовтня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рудий_Іван_Тарасович&oldid=41431073