Ситник Віктор Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ситник Віктор Петрович
Ситник Віктор Петрович.jpg
Народився 1 червня 1939(1939-06-01)
Кегичівський район
Помер 14 лютого 2016(2016-02-14) (76 років)
Київ, Україна
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність науковець
Alma mater Дніпропетровський сільськогосподарський інститут
Сфера інтересів первинний сектор економіки
Науковий ступінь доктор економічних наук
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник сільського господарства України
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Орден «Знак Пошани»

Ві́ктор Петро́вич Си́тник (*1 червня 1939(19390601), Кегичівка — 14 лютого 2016[1]) — український вчений, доктор економічних наук, голова Держагрпрому УРСР, віце-прем'єр-міністр України, заслужений працівник сільського господарства України (травень 1999), віце-президент Академії аграрних наук України. Нагороджений орденами «Знак Пошани» (1971), Трудового Червоного Прапора (1973, 1976), «За заслуги» III ступеня (травень 2004), II ступеня (травень 2009),«За заслуги» I ступеня (травень 2014) .

Освіта й наука[ред. | ред. код]

Майбутній вчений-сільськогосподарник народився на радгоспі імені Паризької Комуни, що на Харківщині у сім'ї селян Петра Прокоповича й Матрони Андріївни. Після закінчення школи у рідному селищі Віктор 1958-го вступив до Дніпропетровського сільськогосподарського інституту на агрономічний факультет. Після завершення навчання у 1963 році Ситник здобув фах вченого-агронома.

Згодом, уже за незалежної України, з листопада 1992 року Віктор Ситник став працювати заступником президента, тобто віце-президентом Української академії аграрних наук (УААН).

Наступного 1993 року в Інституті аграрної економіки тої ж УААН захистив кандидатську дисертацію на тему «Розвиток господарського розрахунку у агропромисловому комплексі в умовах становлення ринкової економіки» (у формі наукової доповіді).

З березня 1996 року Віктор Ситник став першим віце-президентом Української академії аграрних наук.

У 2002 році в Інституті економіки НАНУ захистив докторську дисертацію, у вигляді монографії, на тему «Трансформація агропромислового комплексу України в ринкові умови». Того ж року в грудні пан Ситник став доктором економічних наук, академіком Української академії аграрних наук (відділ аграрної економіки та земельних відносин, економіка сільськогосподарського виробництва і АПК.

Автор або співавтор понад 90 наукових праць, зокрема однієї індивідуальної й 9 колективних монографій.

Чиновник і політик[ред. | ред. код]

Своє сходження кар'єрною драбиною Ситник почав у травні 1962-го з навчально-дослідницького господарства «Сухачівка» Дніпропетровського сільськогосподарського інституту. Там він влаштувався на роботу головним агрономом.

Трохи більше як за рік, у липні 1963, Віктор Петрович перейшов на чиновницьку роботу, до Дніпропетровського обласного управління сільського господарства. Він починав працювати у цьому підрозділі як старший агроном. А за 14 років роботи був начальником планово-економічного відділу, начальником відділу виробництва продуктів рослинництва, заступником начальника і нарешті першим заступником головного аграрія Дніпропетровської області.

Такого цінного працівника не могли не помітити у Києві й у травні 1976-го Ситник переїхав до столиці як заступник завідувача відділу сільського господарства управління справами Ради Міністрів УРСР. За два роки Віктор і сам став завідувачем відділу.

З грудня 1985 року 46-річний фахівець став уже першим заступником Голови Держагропрому, тобто міністра УРСР. За п'ять років Віктор взяв участь у виборах до Верховної Ради УРСР й став народним депутатом першого демократичного скликання від Оржицького району. ЗА час роботи депутатом Ситник працював членом комісії з питань агропромислового комплексу.

Напередодні незалежності України, у серпні 1991 року, назва посади Ситника змінилася на першого заступника міністра сільського господарства. А з лютого по листопад 1992 року Віктор Петрович працював віце-прем'єр-міністром України.

Ще за час роботи в уряді Ситник увійшов до Асоціації аграрників-економістів. А згодом став головою Всеукраїнської спілки інформаційних фахівців України (в галузі АПК), головою Ради з питань організації діяльності центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва. Окрім того з липня 1998 року Віктор Ситник є членом Міжвідомчої комісії з питань регулювання ринку продовольства, цін і доходів сільськогосподарських товаровиробників.

Сім'я[ред. | ред. код]

Віктор Ситник одружений з Лідією Юхимівною, разом вони виховали двох синів. Старший син Валерій 1960 року народження працював капітаном МВС й помер 1992 року через хворобу, пов'язану з аварією на Чорнобильській АЕС. Молодший син — Юрій, народився 1965 року працював судово-медичним експертом, зараз є головним спеціалістом Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Батьки Віктора Ситника померли: Петро Прокопович 1992 року у віці 76 років, а мати Матрона Андріївна у 80 років в 1996 році.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]