Скляров Віталій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скляров Віталій Федорович
Народився 10 серпня 1935(1935-08-10) (84 роки)
Чечено-Інгуська автономна область, Північно-Кавказький край, РСФРР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
Державна премія України в галузі науки і техніки

Скляров Віталій Федорович (10 серпня 1935(19350810), Чечено-Інгуська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, тепер Російська Федерація) — український діяч, міністр енергетики і електрифікації Української РСР (України). Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань (1983—1990 роки). Член ЦК КПУ в 1986—1990 роках. Академік Інженерної академії наук України.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1957 році закінчив Новочеркаський політехнічний інститут (РРФСР) за фахом інженер-електрик, спеціальність «Центральні електростанції, мережі та системи».

У 1957—1973 роках — на інженерних посадах на підприємствах енергетики Ворошиловградської (Луганської) області: стажувальник чергового інженера, начальник зміни електроцеху, черговий інженер електростанції, заступник начальника електроцеху, головний інженер, директор Ворошиловградської державної районної електростанції (ДРЕС).

Член КПРС з 1962 року.

У 1973—1974 роках — головний інженер, у 1974—1976 роках — керуючий, у 1976—1977 роках — генеральний директор виробничого енергетичного об'єднання «Київенерго».

У 1977 — 11 травня 1982 року — 1-й заступник міністра енергетики і електрифікації Української РСР.

11 травня 1982 — 3 січня 1993 року — міністр енергетики і електрифікації Української РСР (України).

З січня 1993 року — на пенсії в Києві.

З серпня 1994 по квітень 1995 року — радник прем'єр-міністра України. Голова Українського національного комітету Міжнародної Ради з великих електроенергетичних систем (CIGRE), президент громадської організації «Асоціація СІГРЕ — Україна».

Автор понад 150 публікацій з питань енергетики, великого числа наукових праць, книг, авторських свідоцтв на винаходів.

Брав активну участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Цій сумній темі в нашій історії міністр присвятив окрему книгу «Завтра был Чернобыль: документальная повесть», яка перекладена на англійську, німецьку, французьку, іспанську мови.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Джерело[ред. | ред. код]