Масельський Олександр Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Масельський Олександр Степанович
Масельський Олександр Степанович.tif
Народився 7 грудня 1936(1936-12-07)
Хмельове, Маловисківський район, Кіровоградська область, Українська РСР
Помер 12 квітня 1996(1996-04-12) (59 років)
Харків, Україна
Поховання
Громадянство СРСР СРСР Україна Україна
Національність українець
Діяльність державний службовець
Alma mater Уманський національний університет садівництва (1963)
Науковий ступінь кандидат сільськогосподарських наук
Партія КПРС
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Почесна відзнака Президента України
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Заслужений працівник сільського господарства України

Олекса́ндр Степа́нович Масе́льський (7 грудня 1936, Хмельове, Маловисківський район, Кіровоградська область, Українська РСР — 12 квітня 1996, Харків, Україна) — кандидат сільськогосподарських наук, суспільно-політичний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Член ЦК КПУ в 1986—1991 роках. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 7 грудня 1936 в с. Хмельове Кіровоградської області в багатодітній селянській сім'ї. Батько був колгоспником, мати  — Олександра Артемівна була із запорозького козацького роду. Мав четверо братів і двох сестер[1].

Трудову діяльність розпочав у 1954 році колгоспником. Служив у Радянській армії, працював бригадиром колгоспу. У 1963 році закінчив Уманський сільськогосподарський інститут імені Горького за спеціальністю «рільництво», отримав кваліфікацію агроном-рільник.

Після інституту з 1963 по 1966 працював головним агрономом радгоспу «Комуніст» Краснолиманського району Донецької області.

Член КПРС з 1965 року.

У 1966—1969 роках — аспірант, молодший науковий співробітник Київського науково-дослідного інституту землеробства.

З жовтня 1969 по березень 1973 працював директором радгоспу «Червоний Жовтень» Балаклійського району Харківської області.

З березня 1973 року — 2-й секретар Балаклійського районного комітету КПУ Харківської області, з серпня 1974 року — голова виконавчого комітету Валківської районної ради депутатів трудящих Харківської області.

З листопада 1974 року — 1-й секретар Валківського районного комітету КПУ Харківської області.

З січня 1979 по липень 1982 року — заступник голови виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів. У липні 1982 — березні 1983 року — перший заступник голови виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів.

У березні 1983 — січні 1991 року — голова виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів.

21 січня 1991 — 21 квітня 1992 року — голова Харківської обласної Ради народних депутатів і голова виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів.

21 травня —-29 жовтня 1991 року — віце-прем'єр-міністр Української РСР (України) (з питань сільського господарства) в уряді Вітольда Фокіна.

20 березня 1992 — червень 1994 (офіційно 2 липня 1995) року — представник Президента України в Харківській області.

26 червня 1994 — червень 1995 року — голова Харківської обласної Ради і виконавчого комітету.

У червні 1995 — 12 квітня 1996 року — голова Харківської обласної Ради.

7 липня 1995 — 12 квітня 1996 року — голова Харківської обласної державної адміністрації.

Помер в місті Харкові.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Сприяв передачі Успенського собору, Пантелеймонівського храму комплексу споруд на теріторії Свято-Покровського чоловічого монастиря у власність Харківської єпархії[2].

Родина[ред. | ред. код]

Був одружений на Софії Григорівні, мав доньку Ірину Олександрівну Ярославську, онука Олександра 1993 р.н.[3]. Тесть Олександра Ярославського.

Пам’ять[ред. | ред. код]

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. до 70-річчя О.С.Масельського. Господар - його звали у народі... (українською). Харків: Фоліо. 2006. с. 13. 
  2. До 70-річчя О. С. Масельського. "Господар - його звали у народі...". Харків: Фоліо. 2006. с. 227. 
  3. До 70-річчя О. С. Масельського. "Господар - його звали у народі...". Харків: Фоліо. 2006. с. 17. 
  4. Рішення XXV сесії IV скликання Валківської районної ради від 24.06.2005, загальноосвітню школу I-III ступенів м. Валки реорганізовано у Валківський ліцей ім. Олександра Масельського.
  5. до 70-річчя О.С.Масельського. Господар - його звали у народі... Харків: Фоліо. 2006. с. 234. ISBN 966-03-3695-0. 
  6. Указ Президента України № 1030/2006 від 5 грудня 2006 року «Про присвоєння О. Масельському звання Герой України»
  7. Указ Президента України № 353/95 від 7 травня 1995 року «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
  8. Указ Президента України № 536/93 від 18 листопада 1993 року «Про присвоєння почесного звання „Заслужений працівник сільського господарства України“ працівникам агропромислового комплексу»
  9. До 70-річчя О. С. Масельського. "Господар - його звали у народі...". Харків: Фоліо. 2006. с. 8. ISBN 966-03-3695-0. 

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: Голова Харківської обласної ради
21 січня 1991 - 21 квітня 1992
Наступник:
Титов Юрій Іванович
(17 квітня 199021 січня 1991)
Тягло Володимир Миколайович
(21 квітня 1992 — червень 1994)
Попередник: Голова Харківської обласної ради
26 червня 199412 квітня 1996
Наступник:
Тягло Володимир Миколайович
(21 квітня 1992 — червень 1994)
Тягло Володимир Миколайович
(липень 1996 — лютий 2002)
Попередник: Голова Харківської обласної державної адміністрації
1996-1996
Наступник:
н/б Дьомін Олег Олексійович
(1996-2000)