Лановий Володимир Тимофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Тимофійович Лановий

Час на посаді:
5 березня 1992 — 11 липня 1992
Президент   Леонід Кравчук
Попередник Анатолій Мінченко
Наступник Віктор Пинзеник

Народився 17 червня 1952(1952-06-17) (65 років)
місто Київ, УРСР
Політична партія безпартійний
Дружина Ланова Валентина Борисівна (1951)
Діти Лановий Дмитро Володимирович (1976), Лановий Володимир Володимирович (1987)
Професія економіст
Україна Народний депутат України
2-го скликання
безпартійний 11 травня 1994 12 травня 1998
5-го скликання
НРУ 25 травня 2006 8 червня 2007
6-го скликання
НСНУ 5 червня 2012 12 грудня 2012

Володи́мир Тимофі́йович Ланови́й (нар. 17 червня 1952, Київ) — колишній міністр економіки України, голова спостережної ради Української державної іноваційної компанії, президент Центру ринкових реформ.

Освіта[ред.ред. код]

У 1973 році закінчив планово-економічний факультет Київського інституту народного господарства, економіст промисловості. Кандидатська дисертація «Стимулювання напруженості планів виробничих об'єднань» (1980); докторська дисертація «Ринок і відтворення» (Київський державний економічний університет, 1994).

Трудова діяльність[ред.ред. код]

  • Серпень — листопад 1973 — інженер-економіст Інституту мікроприладів НВО «Кристал» імені Ленінського комсомолу.
  • Травень 1974 — травень 1975 — служба в армії.
  • Червень 1975 — серпень 1981 — старший інженер, серпень 1981 — квітень 1986 — начальник лабораторії НВО «Кристал» імені Ленінського комсомолу міста Києва.
  • З квітня 1986 — старший науковий працівник, з 1990 — завідувач відділу форм і методів соціалістичного господарювання Інституту економіки АНУ; був безпосереднім розробником закону «Про економічну самостійність України».
  • З 5 червня 1991 — державний міністр з питань власності і підприємництва УРСР.
  • З 5 березня 1992 — міністр економіки України, 6 березня11 липня 1992 — віце-прем'єр-міністр України — міністр економіки України.
  • Серпень 1992 — липень 1994 — голова правління Центру соціалістичних реформ.У 1992-1994 рр.разом з Петром Яковенко заснував Клуб експертів Фонду Ф.Еберта (Німеччина)
  • 1994 — кандидат в Президенти України, «за» 9.8%, 4 місце з 9 претендентів.
  • Березень 1997 — березень 1998 — в.о. Голови Фонду державного майна України.
  • Березень 2000 — травень 2002 — Постійний представник Президента України у Кабінеті Міністрів України.
  • Березень — грудень 2005 — радник Президента України — представник Президента України в Кабінеті Міністрів України.
  • Грудень 2005 — травень 2006 — Представник Президента України в Кабінеті Міністрів України.

Народний депутат України 2-го скликання з березня 1994 (1-й тур) до квітня 1998, Русанівський виборчій округ № 17, місто Київ. На час виборів: Центр ринкових реформ, президент.[1] Член Комітету з питань бюджету. Член (уповноважений) групи «Реформи».

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 39 в списку. На час виборів: Постійний представник Президента України в Кабінеті Міністрів України, член НРУ. Голова підкомітету з питань економічного виміру інтеграції та співробітництва з СОТ Комітету з питань європейської інтеграції (з липня 2006), член фракції Блоку «Наша Україна» (з квітня 2006). Склав депутатські повноваження 8 червня 2007.

З травня 2008 — депутат Київської міської ради (депутатська фракція «Блок Миколи Катеринчука»), член комісії з питань промисловості, інноваційної та регуляторної політики.

Народний депутат України 6-го скликання з червня до грудня 2012 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 84 в списку. На час виборів: президент Центру ринкових реформ, член НСНУ. Член фракції «Наша Україна — Народна самооборона» (з червня 2012).

Радник Президента України з питань економічної політики (травень 1996 — червень 1999); радник Президента України (поза штатом) (грудень 2005 — жовтень 2006); член Вищої економічної ради Президента України (липень 1997 — листопад 2001); голова спостережної ради Української державної інноваційної компанії (липень 2001 — травень 2002).

Член Комісії з питань аграрної та земельної реформи при Президентові України (листопад 1997 — лютий 1999).

Лютий — листопад 1995 — член Політради Ліберальної партії України.

Член Президії об'єднання «Нова Україна» (лютий 1992 — квітень 1993).

Був членом Народного руху України (з червня 1999); член Політради НРУ, голова Економічної ради НРУ.

Академік Української академії оригінальних ідей, Української аерокосмічної академії, Української технічної академії

Автор понад 200 наукових праць.

Захоплення: книги, спорт, подорожі.

Публікації[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. В. Т. Лановий, П. Г. Яковенко . Тіньова економіка, фінансова криза, державна політика. Міжнародний дискусійний клуб «Еко-Пол», Випуск 1.К.: Богдана, 1999.ISBN 966-7058-11-5

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: 2-й Міністр економіки України
5 березня11 червня 1992
Наступник:
Анатолій Мінченко
Віктор Пинзеник