Спендіаров Олександр Опанасович

Олександр Опанасович Спендіаров
вірм. Ալեքսանդր Սպենդիարյան
Основна інформація
Дата народження	20 жовтня (1 листопада) 1871(1871-11-01)
Місце народження	Каховка, Херсонська губернія, Російська імперія
Дата смерті	7 травня 1928(1928-05-07) (56 років)
Місце смерті	Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Поховання	grave of Alexander Spendiaryand
Громадянство	Російська імперія→ СРСР
Національність	вірменин
Професія	музикант, композитор
Освіта	Юридичний факультет Московського державного університетуd, Єреванська державна консерваторія імені Комітаса і Гімназія № 1 ім. К.Д.Ушинського у Сімферополі
Інструменти	фортепіано і скрипка
Жанри	опера
Нагороди
Діти	Tatyana Spendiarovad
Файли у Вікісховищі

Олекса́ндр Опана́сович Спендіа́ров (Спендіарян; вірм. Ալեքսանդր Սպենդիարյան; *20 жовтня (1 листопада) 1871(18711101), Каховка, Херсонська губернія, Російська імперія — †7 травня 1928, Єреван, Вірменська РСР, СРСР) — вірменський композитор та диригент, народний артист Вірменії (1926). Молодший брат геолога Леоніда Спендіарова (1869—1897).

Учень Кленовського і Римського-Корсакова. Є одним з основоположників вірменської класичної музики (поряд з Комітасом, Тіграном Чухаджяном тощо), талановитий композитор, видатний музично-громадський діяч, вихователь молоді, диригент. За власними словами, матеріал для творчості він черпав з народних наспівів, вірменської поезії, літератури, історії і т. д. Вірність традиціям вірменської народної музики він поєднував з досвідом російської музичної класики.

Біографія

Народився 20 жовтня (1 листопада за новим стилем) 1871 року в містечку Каховка (нині місто Херсонської області України).

Музичні здібності він успадкував від матері, яка добре володіла фортепіано. Багатостороння обдарованість Спендіарова виявилася в ранньому дитинстві, але переважний інтерес до музики виник пізніше. З семи років він починає складати, з дев'яти — навчатися гри на фортепіано і на скрипці. У 1890 році переїхав до Москви, де через п'ять років закінчив юридичний факультет університету.

У 1896 році відбулася вирішальна для Спендіарова зустріч з Н. А. Римським-Корсаковим, який високо оцінив його композиторський талант і ввів його в коло петербурзьких музикантів. У наступні роки Спендіаров створив багато романсів, хорових творів, вокальних творів з оркестром, інструментальних та оркестрових п'єс.

Серед останніх виділяються два зошити «Кримських ескізів» (1903 і 1912) і симфонічна картина «Три пальми» (1905). Спендіаров влаштувався в Криму, зрідка виїжджаючи в Москву, Петербург, Тбілісі, де виступав як диригент. Він зустрічався з найбільшими діячами російської культури — А. П. Чеховим, Л. М. Толстим, Ф. І. Шаляпіним, А. М. Горьким (на текст поеми Горького він написав баладу для баса з оркестром «Рибак і фея», 1902); тісні дружні стосунки зав'язалися у Спендіарова з його вчителем Н. А. Римським-Корсаковим, а також А. К. Глазуновим.

У дитячі роки Спендіаров познайомився з народною музикою Україні і Криму. Записав і обробив безліч українських та кримськотатарських народних пісень. У 1921 році написав «Українську сюїту» і музику до вірша «Заповіт» Т. Г. Шевченко.

Починаючи з другого десятиріччя XX століття посилився його інтерес до вірменського мистецтва. У 1922 році уряд Радянської Вірменії запросив Спендіарова переїхати в Єреван і очолити музичне життя республіки. Цей період ознаменований розквітом композиторської, педагогічної і суспільно-музичної діяльності Спендіарова. Глибоко проникнувши в сутність народної вірменської музики, Спендіаров створив такі видатні твори, як «Єреванські етюди» для оркестру (1925) і оперу «Алмаст» — одне з найкращих творінь вірменського музичного театру. Серед інших творів композитора Концертний вальс (1906) для симфонічного оркестру, «Беда-проповідник» (1907) для голосу з оркестром (удостоєно премії імені М. І. Глінки).

Помер в Єревані 7 травня 1928.

Пам'ять

Комітас, Хачатурян, Сар'ян, Тертерян, Спендіарян, Горки, Аветисян, Орбелі, Симонян

• У 1938 році Вірменський театр опери і балету було названо ім'ям Олександра Спендіаряна
• У 1971 році була випущена поштова марка СРСР, присвячена Спендіарову.
• У 2000 році була випущена поштова марка Вірменії, присвячена Спендіарову.

Сім'я

Дочка Спендіарова Марія Олександрівна була репресована, на початку 1950-х років була художнім керівником самодіяльності ув'язнених в Слюдянці. Згодом написала про свого батька книгу, що вийшла в серії «Життя чудових людей».

Нагороди та звання

• Народний артист Вірменської РСР (1926).
• Премія імені М. І. Глінки (1908, 1910, 1912).

Головні твори

Сценічні твори

• Опера «Алмаст» (лібрето С. Парнок)
• Балет «Сім дочок короля джинів»

Оркестрова музика

• Концертний вальс (1906)
• Концертна увертюра для оркестру
• Сюїта «Кримські ескізи» для оркестру — перший і другий зошити (1903 і 1905)
• Симфонічна картина «Три пальми» за Лермонтовим
• «Єреванські етюди» (1925)

Вокально-симфонічна музика

• Квартет «Пташка Божа» (сл. Пушкіна)
• Квартет «Гілка Палестини» (сл. Лермонтова)
• Балада «Рибак і фея» (сл. М. Горького)
• Елегія «Незжата смуга» (сл. М. О. Некрасова)
• «Беда-проповідник» (1907)

Інше

• менует «Berceuse»;
• романси.

Література

Спендіарова М. А. Спендіаров. — М. «Молода гвардія», 1964. — 208 с. — (ЖЗЛ; Вип. 380). — 65000 екз.

Посилання

• Спендіаров Олександр Опанасович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 915.
• Біографія на сайті «Яндекс. Словники»
• Біографія на сайті Енциклопедії фонду «Хайазг» [Архівовано 15 січня 2012 у Wayback Machine.]
• В Киеве прошел музыкальный вечер посвященный 140-летию Александра Спендиарова [Архівовано 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]
• В Ялте с большим успехом прошел Международный конкурс композиторов им. А.Спендиарова
• Ювілей композитора Олександра Спендіарова відзначили в рідній Каховці
• Спендіаров Олександр Опанасович [Архівовано 21 травня 2013 у Wayback Machine.]
• Міжнародний конкурс композиторів ім. О. О. Спендіарова