Дмитрівка (Черкаська область): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м інтервікі: ru:Дмитровка (Черкасская область) |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 46: | Рядок 46: | ||
У [[1870-ті|70-х]] роках XIX століття відкрито початкову школу, а в [[1912]] році — 6-й клас, до якого вступило 5 учнів. |
У [[1870-ті|70-х]] роках XIX століття відкрито початкову школу, а в [[1912]] році — 6-й клас, до якого вступило 5 учнів. |
||
Наприкінці [[1917]] село увійшло до складу УНР. На початку [[1918]] років російські провокатори спровокували конфлікти на земельному ґрунті. [[1930]] комуністична влада почала примушувати селян до вступу у [[колгосп]], якому сама й дала назву - «Більшовик». Після цього вдалися до терору голодом, який спричинив масові смерті старих та дітей, а також втечу незалежних господарників на Донбас. Головою колгоспу до [[1941]] року був Ярмола Петро Трохимович, якого розстріляла німецька адміністрація за участь у незаконних акціях депортації односельців та організацію Голодомору. Взагалі за короткий термін німецька адміністрація ліквідувала диверсійні гнізда сталіністів, до яких належав і депутат маріонеткової Верховної Ради УРСР О. К. Слива. |
|||
Наприкінці [[1917]] і на початку [[1918]] років селяни-бідняки організувалися в КНС, де першим головою був Авраменко Мусій Якимович. У [[1930]] році організувався [[колгосп]] «Більшовик», який охопив майже всіх мешканців села. Головою цього колгоспу до [[1941]] року був Ярмола Петро Трохимович. У колгоспі було 90 [[корова|корів]], 256 [[кінь|коней]], 10 пар [[віл|волів]], 2 [[автомобіль|автомашини]]. |
|||
369 дмитрівців насильно мобілізовані до сталінських загонів і брали участь у [[Друга світова війна|Другій світовій війні]]. 194 нагороджені бойовими [[орден (нагорода)|орденами]] і [[медаль|медалями]] із комуністичною символікою. 263 сталіністи довели до смерті. Для пропаганди сталінської перемоги у селі споруджено обеліск та [[пам'ятник]] Невідомому солдатові, який також спаплюжено голодоморною символікою. 1946 року в селі знову почався голод - комуністи грабували селян, не пускали на заробітки до інших районів України. Встановлено жорсткий комуністичний режим терору та страху. |
|||
На початок [[1970-ті|1970-х]] років колгосп «Більшовик» мав в користуванні 3,1 тисяч [[га]] [[сільськогосподарські угіддя|сільськогосподарських угідь]], в тому числі 2,2 га [[рілля|орної землі]]. В господарстві вирощували [[зернові культури|зернові]] і [[технічні культури]], було розвинуте [[тваринництво]]. Працювали [[електростанція]], [[млин]], лісопильня. На той час в селі діяли [[середня школа]], будинок культури на 750 місць, [[бібліотека]] з фондом 12,6 тисяч [[книга|книг]], дитячі ясла, садок, [[фельдшерсько-акушерський пункт]], відділення зв'язку, ощадна каса. |
На початок [[1970-ті|1970-х]] років колгосп «Більшовик» мав в користуванні 3,1 тисяч [[га]] [[сільськогосподарські угіддя|сільськогосподарських угідь]], в тому числі 2,2 га [[рілля|орної землі]]. В господарстві вирощували [[зернові культури|зернові]] і [[технічні культури]], було розвинуте [[тваринництво]]. Працювали [[електростанція]], [[млин]], лісопильня. На той час в селі діяли [[середня школа]], будинок культури на 750 місць, [[бібліотека]] з фондом 12,6 тисяч [[книга|книг]], дитячі ясла, садок, [[фельдшерсько-акушерський пункт]], відділення зв'язку, ощадна каса. |
||
Версія за 20:40, 3 вересня 2012
| село Дмитрівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область |  Черкаська область
|
| Район | Золотоніський район |
| Рада | Дмитрівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA71040150050038919 |
| Облікова картка | Село на сайті ВРУ |
| Основні дані | |
| Населення | 1391 |
| Площа | 5,44 км² |
| Поштовий індекс | 19751 |
| Телефонний код | +380 4737 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°40′21″ пн. ш. 31°51′10″ сх. д. / 49.67250° пн. ш. 31.85278° сх. д.Координати: 49°40′21″ пн. ш. 31°51′10″ сх. д. / 49.67250° пн. ш. 31.85278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
85 м |
| Водойми | річка Супій |
| Відстань до обласного центру |
29,8 (фізична) км[1] |
| Відстань до районного центру |
16 км |
| Найближча залізнична станція | полустанок Супій |
| Відстань до залізничної станції |
4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Дмитрівка, |
| Сільський голова | Іллічова Любов Микитівна |
| Карта | |
  Дмитрівка | |
| Мапа | |
| |
Дми́трівка — село в Україні, в Золотоніському районі Черкаської області, центр сільської ради. Населення — 1391 чоловік.
Село розташоване на річці Супій за 16 км на захід від районного центру — міста Золотоноша та за 4 км від залізничного полустанку Супій.
Історія
За переказами старожилів, село існувало ще за кріпаччини. Його засновником був кріпак Дмитренко Дмитро, який втік від поміщика і став жити в лісі, на березі річки Супій, на «старому селі», що нині за 3 км на південний захід від центру села. Після скасування Запорозької Січі Катериною ІІ в село прибуло чимало козаків, які становили половину всього населення.
Наприкінці XVIII — на початку XIX століття в Дмитрівці з'явилися поміщики — Кононович і Платковський, які, маючи родючу землю, віддавали її в оренду бідному населенню. У центрі села була церква, «монополька» та крамниця єврея.
У 70-х роках XIX століття відкрито початкову школу, а в 1912 році — 6-й клас, до якого вступило 5 учнів.
Наприкінці 1917 село увійшло до складу УНР. На початку 1918 років російські провокатори спровокували конфлікти на земельному ґрунті. 1930 комуністична влада почала примушувати селян до вступу у колгосп, якому сама й дала назву - «Більшовик». Після цього вдалися до терору голодом, який спричинив масові смерті старих та дітей, а також втечу незалежних господарників на Донбас. Головою колгоспу до 1941 року був Ярмола Петро Трохимович, якого розстріляла німецька адміністрація за участь у незаконних акціях депортації односельців та організацію Голодомору. Взагалі за короткий термін німецька адміністрація ліквідувала диверсійні гнізда сталіністів, до яких належав і депутат маріонеткової Верховної Ради УРСР О. К. Слива.
369 дмитрівців насильно мобілізовані до сталінських загонів і брали участь у Другій світовій війні. 194 нагороджені бойовими орденами і медалями із комуністичною символікою. 263 сталіністи довели до смерті. Для пропаганди сталінської перемоги у селі споруджено обеліск та пам'ятник Невідомому солдатові, який також спаплюжено голодоморною символікою. 1946 року в селі знову почався голод - комуністи грабували селян, не пускали на заробітки до інших районів України. Встановлено жорсткий комуністичний режим терору та страху.
На початок 1970-х років колгосп «Більшовик» мав в користуванні 3,1 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2,2 га орної землі. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте тваринництво. Працювали електростанція, млин, лісопильня. На той час в селі діяли середня школа, будинок культури на 750 місць, бібліотека з фондом 12,6 тисяч книг, дитячі ясла, садок, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, ощадна каса.
На території села виявлено поселення доби неоліту, 4 поселення доби бронзи та одне періоду Київської Русі.
Персоналії
В селі народилися:
- Світличний Григорій Лаврентійович — Герой Радянського Союзу[2];
- Людмила Павленко — член паралімпійської збірної України, майстер міжнародного класу з біатлону і лижних гонок, чотирикратна чемпіонка світу.
Джерела
Посилання
- ↑ maps.vlasenko.net(рос.)
- ↑ www.warheroes.ru(рос.)
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
