Буцманюк Юліан Лукич: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Сфереон (обговорення | внесок) шаблон |
Kvz65 (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
{{портал мистецтво}} |
{{портал мистецтво}} |
||
* ''Віктор Заславський.'' [http://risu.org.ua/ua/relig_tourism/religious_region/31994/ Духовне і національне у жовківській спадщині Юліана Буцманюка.] |
* ''Віктор Заславський.'' [http://risu.org.ua/ua/relig_tourism/religious_region/31994/ Духовне і національне у жовківській спадщині Юліана Буцманюка.] |
||
{{Структура Легіону Українських Січових Стрільців (1914 - 1918)}} |
|||
{{Artist-stub}} |
{{Artist-stub}} |
||
Версія за 22:44, 3 жовтня 2012
Юліан Буцманюк (нар.1885, с. Сморжів, Львівщина — пом.1967, Едмонтон, Канада) — український художник-монументаліст, учень Модеста Сосенка, професор Львівської політехніки.
Біографічні відомості
Народився у с. Сморжів на Львівщині.
Навчався у Львові, у Краківській (1908–1914) та Празькій академіях мистецтв (1923–1927). У 1914 році художник записався у легіон Українських Січових Стрільців, в якому провів Першу світову війну, а пізніше в Українській Галицькій Армії (до 1919 р.) Був декілька разів поранений. В 1920–1923 роках перебував у таборах для інтернованих в Чехословаччині. З 1927 року викладав малювання у Львові в товаристві «Рідна школа». Емігрував до Кракова, де впродовж 1941–1944 років працював редактором Українського Видавництва. Далі переїхав до Відня та Мюнхена, а 1950 року — до Канади.
Помер 1967 року в Едмонтоні.
Творча спадщина
Найбільш відомими творами Юліана Бацманюка є розписи в стилі українського модерну в церкві отців василіян у Жовкві (тепер Монастир Різдва Христового і церква Серця Христового), виконані у 1910–1911 і 1931–1939 роках, і розписи інтер'єру українського кафедрального собору св. Йосафата в Едмонтоні (1957–1967).
Твори Буцманюка зберігалися у львівському музеї, створеному А. Шептицьким. Проте у 1952 році, за наказом радянської влади, були спалені на подвір'ї музею разом з тисячею інших творів українських художників.
Сім'я
- Дружина: Ірина Чайківська.
- Син: Богдан (нар. 1922).
Література
- Гах Ірина. Сторінки історії галицького церковного стінопису першої половини ХХ ст. До 130-річчя з дня народження Модеста Сосенка та 120-річчя з дня народження Юліана Буцманюка // Українське мистецтво Львова 1919–1939. — Львів, Галицька брама. № 1-3 (121–123) січень-березень 2005. — С. 19-20.
- Бірюльов Юрій. Мистецтво львівської сецесії. — Львів: Центр Європи, 2005.
- Юліан Буцманюк. Стінопис Жовківської церкви Христа-Чоловіколюбця. Автори-упоряд. І. Гах, О. Сидор. — Львів: Місіонер, 2006.
Посилання
- Віктор Заславський. Духовне і національне у жовківській спадщині Юліана Буцманюка.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про діяча мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |