Слюсарчук Костянтин Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костянтин Слюсарчук
OF-4 USR Oberstleutnant.svg Підполковник,
12 УГА Полковник.svg полковник УГА
Слюсарчук 2.JPG
Загальна інформація
Народження 1869(1869)
Смерть 1919(1919)
с. Грушка, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область
(тиф)
Військова служба
Приналежність ЗУНР ЗУНР
Рід військ піхота
Командування
7-а Львівська бригада УГА
Нагороди та відзнаки
Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Ювілейний хрест
Пам'ятний хрест 1912/13
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Військовий Хрест Карла (Австро-Угорщина)
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)

Костянти́н (Кость) Слюсарчу́к (* 1869 — † 1919, село Грушка, нині Кам'янець-Подільського району Хмельницької області) — український галицький військовий діяч. Підполковник УСС, полковник Української Галицької Армії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Члени делегацій на перемовинах про припинення вогню. Львів, палац Потоцьких, 26.02.1919 рік. Перший ряд (зліва направо): Володимир Темницький, Володимир Охримович, голова французької місії генерал Жозеф Бартелемі, керівник британської місії генерал-майор Адріан Картон де Віарт, італійський майор Джузепе Стабіле, Степан Витвицький; Другий ряд: Альфонс Ерле, отець Франц Ксаверій Бонн, Роберт Говард Лорд (США), Осип Бурачинський, Костянтин Слюсарчук, Теодор Рожанківський; Третій ряд: стоїть третій — отець Антін Калята, четвертий — британський полковник Смайс, шостий — Вільгельм Фідлєр

Народився в сім'ї священика отця Олексія Слюсарчука.

Був кадровим старшиною австро-угорської армії. У липні 1917 року призначений командантом Вишколу УСС у Пісочній на Львівщині (був тоді підполковником УСС). У 1918-1919 роках — командант групи «Щирець», пізніше — 7-ї Львівської бригади УГА.

Наприкінці лютого 1919 року брав участь у складі делегації ЗУНР на переговорах із місією Антанти у Львові.

Після переходу УГА за Збруч — командант армійського вишколу в селі Грушка біля Кам'янця-Подільського, де помер, захворівши на тиф.

Література[ред. | ред. код]

Електронні джерела[ред. | ред. код]